Рішення

від 27.11.2012 по справі 2608/17866/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/17866/12

пр. № 2/2608/7364/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВ» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВ» до ОСОБА_1, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 31 жовтня 2012 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з даним позовом про визнання договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2012 року недійсним, посилаючись на те, що між ним та ТОВ «СТІВ» 09 жовтня 2012 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться по вул. Кибальчича, 19, в м. Києві, та підписано акт прийому-передачі майна і відповідачем здійснено повну оплату нежитлових будівель, проте вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню, чого зроблено не було, в зв'язку з чим позивач вважає, що спірний договір є недійсним.

В судовому засіданні ТОВ «СТІВ» звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Київського міського бюро технічної інвентаризації прав власності, яким просило визнати договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 09 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СТІВ» дійсним; визнати за ТОВ «СТІВ» право власності на нежитлову будівлю, (літ. Г), загальною площею 179,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Д), загальною площею 137,5 кв. м, на нежитлову будівлю, (літ. Е), загальною площею 248,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Є), загальною площею 290,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Ж), загальною площею 114,2 кв.м., на нежитлову будівлю, (літ. З), загальною площею 64,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. И), загальною площею 116,7 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. І), загальною площею 117,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Ї), загальною площею 91,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 19; та зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» провести поточну інвентаризацію та державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю за ТОВ «СТІВ», посилаючись на те, що 09 жовтня 2012 року між товариством та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу нежитлових будівель по вул. Кибальчича, 19, в м. Києві, та 09 жовтня 2012 року підписано акт приймання - передачі вказаних нежитлових приміщень і здійснено оплату за нежитлові приміщення., в зв'язку з чим товариством проведено технічна інвентаризація нежитлових будівель, з якої вбачаються розбіжності у кількості і площах нежитлових будівель, а також в адресі, тобто предметом договору є дев'ять нежитлових будівель, які є предметом договору, а не сім як вказано в договорі, оскільки після проведеної інвентаризації стало відомо, що дві з семи будівель є спареними і складаються з чотирьох будівель, в зв'язку з чим зазначає, що предметом договору купівлі-продажу є нежитлові будівлі за літерами Г, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї по вул. Кибальчича, 19, в м. Києві, площа зазначених нежитлових будівель складає (Літ. Г) - 179,2 кв. м, (Літ. Д) - 137,5 кв. м, (Літ. Е) - 248,2 кв. м, (Літ. Є) - 290,0 кв. м, (Літ. Ж) - 114,2 кв. м, (Літ. З) - 64,0 кв. м, (Літ. И) - 116,7 кв. м, (Літ. І) - 117,0 кв. м, (Літ. Ї) - 91,5 кв. м, що становить загальну площу в розмірі 1 358,3 кв. м, а не 1 430,0 кв. м, як вказано в договорі, в зв'язку з викладеним товариство просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в заяві, проти задоволення вимог зустрічного позову заперечував, вказуючи на те, що спірний договір підлягає нотаріальному посвідченню, факт отримання коштів за вказані нежитлові будівлі не заперечував згідно умов оспорюваного договору.

Представник позивача за зустрічним позовом підтримав свої вимоги, також доповнив їх - просив в первісному позові відмовити повністю, в зв'язку з його безпідставністю, а зустрічний позов просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві, та зазначив, що право власності товариства на нерухоме майно оспорюється відповідачем - ОСОБА_2 та не визнається Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, оскільки останнє не реєструє право власності за товариством на куплені нежитлові будівлі, в зв'язку із тим, що договір нотаріально не посвідчено, проте вважає, що оскільки позивач за первісним позовом не надає правовстановлюючих документів та ухиляється від здійснення нотаріального посвідчення спірного договору, що спричиняє товариству шкоду, оскільки товариство не може в установленому законом порядку зареєструвати право власності та користуватися на власний розсуд своїм майном, внаслідок чого виник даний спір, також просив в первісному позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованістю та безпідставність, зазначивши, що між ТОВ «СТІВ» підписано договір, акт приймання-передачі нежитлових будівель та здійснено повну оплату, що не заперечується відповідачем за зустрічним позовом.

Представник Київського міського бюро технічної інвентаризації прав власності на об'єкти нерухомого майна заперечували проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, а саме, що товариством не надано правовстановлюючих документів на землю, будівлі не введено в експлуатацію та є розбіжності, щодо поштової адреси спірних будівель, також не проведено технічну інвентаризацію, оскільки відсутня первинна державна реєстрація права власності, а саме документація на вказані нежитлові об'єкти.

Заслухавши пояснення сторін за первісним та зустрічним позовом, досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «СТІВ» 09 жовтня 2012 року укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель (далі за текстом Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець прийняти і оплатити у відповідності до умов договору наступні об'єкти: нежитлова будівля загальною площею 252 кв. м; нежитлова будівля загальною площею 180 кв. м; нежитлова будівля загальною площею 135 кв. м; нежитлова будівля загальною площею 118 кв. м; нежитлова будівля загальною площею 60 кв. м; нежитлова будівля загальною площею 420 кв. м; нежитлова будівля загальною площею 265 кв. м, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Кибальчича, 19-в; продаж нежитлових будівель здійснюється за 143 000,00 грн. та п. 1.5 договору визначено, що з переходом права власності на нежитлові будівлі до покупця переходить і право користування земельною ділянкою на якій розміщені будівлі нежитлові будівлі (а.с. 4-6).

09 жовтня 2012 року між вказаними сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлових будівель, а саме покупець прийняв у власність об'єкти визначені предметом оспорюваного договору купівлі продажу (а.с. 7).

Одночасно, судом встановлено, що за оспорюваним договором ТОВ «СТІВ» в повному обсязі виконало свої грошові зобов'язання, що не заперечується позивачем за первісним позовом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Необхідні вимоги, що визначають чинність правочину визначені ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами. Уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 119 ЦПК України сторона повинна надати докази тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог ОСОБА_1, щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки оспорюваний правочин не суперечить нормам цивільного законодавства.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач за первісним позовом ухиляється від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, в зв'язку з чим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна не визнається право власності, а саме не здійснюється державна реєстрація права власності за оспорюваним договором, в зв'язку з чим необхідно зазначити.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 2. ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі обов'язкове нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладанні договору, вибір контрагента та визначенні умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства. Звичаїв ділового обороту, підстав розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені сторонами як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Зі змісту пункту 2.1.5 Договору вбачається, що відповідач за зустрічним позовом зобов'язувався не пізніше 16 жовтня 2012 року надати нотаріусу оригінали свого паспорту та ідентифікаційного коду, витяг з реєстру прав власності на нежитлові будівлі, оригінал технічного паспорту БТІ на нежитлові будівлі для нотаріального оформлення договору.

Проте, відповідач у визначений строк в оспорюваному договорі за зустрічним позовом до нотаріусу не з'явився і необхідних документів для оформлення договору не надав.

Досліджуючи договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 09 жовтня 2012 року укладений між сторонами за первісним позовом, судом встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які є необхідними для договорів купівлі-продажу.

Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства України оспорюваний договір був виконаний сторонами шляхом передачі майна від ОСОБА_1 ТОВ «СТІВ» на підставі акту приймання-передачі від 09 жовтня 2012 року та здійсненням оплати за нежитлові приміщення.

В зв'язку з викладеним, ТОВ «СТІВ» не оформило у встановленому законом порядку право власності на нежитлові будівлі, тому суд вважає, що право власності позивача за зустрічним позовом порушено та підлягає захисту з наступних підстав.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до листа Головного управління земельних ресурсів від 26 листопада 2012 року № 07-387/36820 право власності чи користування на земельну ділянку код 66:034:105, що розташована на вул. Миколи Кибальчича в м. Києві не зареєстровані (а.с. 48).

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження складеного 26 листопада 2012 року № 1260 експертом - ОСОБА_3 (свідоцтво від 24 лютого 2006 року № 965, видане Міністерством юстиції України. Термін дії продовжено безстроково) технічний стан та будівельна готовність будівель за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 19, Літ. Г (загальною площею 179,2 кв. м.), Літ. Д (загальною площею 137,5 кв. м.), Літ. Е (загальною площею 248,5 кв. м.), Літ. Є (загальною площею 290,0 кв. м.), Літ. Ж (загальною площею 114,2 кв. м.), Літ. З (загальною площею 64,0 кв. м.), Літ. И (загальною площею 116,7 кв. м.), Літ. І (загальною площею 117,0 кв. м.), Літ. Ї (загальною площею 91,5 кв. м.), відповідають вимогам нормативної документації в галузі будівництва та будівельна готовність становить 100% і за технічним станом будівлі за адресою придатні до експлуатації (а.с. 49-61).

Судом встановлено, на підставі даних інвентаризації нежитлових приміщень (а.с. 17-30) предметом договору купівлі-продажу є нежитлові будівлі за літерами Г, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї по вул. Кибальчича, 19, в м. Києві, площа зазначених нежитлових будівель складає (Літ. Г) - 179,2 кв. м, (Літ. Д) - 137,5 кв. м, (Літ. Е) - 248,2 кв. м, (Літ. Є) - 290,0 кв. м, (Літ. Ж) - 114,2 кв. м, (Літ. З) - 64,0 кв. м, (Літ. И) - 116,7 кв. м, (Літ. І) - 117,0 кв. м, (Літ. Ї) - 91,5 кв. м, що становить загальну площу в розмірі 1 358,3 кв. м, а не 1 430,0 кв. м, як вказано в договорі, також вказана обставина підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На виконання Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.06.2011 N 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яка набрала чинності з 01.01.2012, пункти 25, 26 якого передбачають, що проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно, а пункт 27 цього Порядку передбачає, що документом, який підтверджує, зокрема, права власності на нерухоме майно, є укладений у встановленому порядку договір, предметом якого є нерухоме майно.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що право власності або користування на земельну ділянку на якій розташовані нежитлові будівлі не зареєстровано, що не порушує прав або інтересів третіх осіб та правонабувачем нежитлових будівель: нежитлова будівля, (літ. Г), загальною площею 179,2 кв.м, нежитлова будівля, (літ. Д), загальною площею 137,5 кв. м, нежитлова будівля, (літ. Е), загальною площею 248,2 кв.м, нежитлова будівля, (літ. Є), загальною площею 290,0 кв.м, нежитлова будівля, (літ. Ж), загальною площею 114,2 кв.м, нежитлова будівля, (літ. З), загальною площею 64,0 кв.м, нежитлова будівля, (літ. И), загальною площею 116,7 кв.м, нежитлова будівля, (літ. І), загальною площею 117,0 кв.м, нежитлова будівля, (літ. Ї), загальною площею 91,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 19 - є позивач за зустрічним позовом ТОВ «СТІВ», згідно Договору купівлі-продажу, зважаючи що, технічний стан відповідають вимогам нормативної документації в галузі будівництва та будівельна готовність зазначених будівель за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 19, становить 100% , а також за технічним станом будівлі придатні до експлуатації, згідно висновку експерта, з огляду на те, що позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору, в зв'язку з чим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна не визнається право власності на вказані будівлі та не проводиться технічна інвентаризація будівель, крім того, в зв'язку із оспорюванням договору купівлі-продажу нежитлових будівель позивачем за первісним позовом, та враховуючи, що судом встановлено реальність настання у сторін спірного договору юридичних наслідків, як то перехід права власності від продавця до покупця, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення первісного позову, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 205, 209, 215, 220, 331, 328, 392, 626, 627, 628, 638, 657 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 30, 57, 59, 60, 212-215 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВ» про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВ» до ОСОБА_1, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 09.10.2012 року, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю «СТІВ» (код ЄДРПОУ 30113796) - дійсним.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «СТІВ» (код ЄДРПОУ 30113796) право власності на нежитлову будівлю, (літ. Г), загальною площею 179,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Д), загальною площею 137,5 кв. м, на нежитлову будівлю, (літ. Е), загальною площею 248,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Є), загальною площею 290,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Ж), загальною площею 114,2 кв.м., на нежитлову будівлю, (літ. З), загальною площею 64,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. И), загальною площею 116,7 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. І), загальною площею 117,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Ї), загальною площею 91,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 19.

Зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» провести поточну інвентаризацію та державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, (літ. Г), загальною площею 179,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Д), загальною площею 137,5 кв. м, на нежитлову будівлю, (літ. Е), загальною площею 248,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Є), загальною площею 290,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Ж), загальною площею 114,2 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. З), загальною площею 64,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. И), загальною площею 116,7 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. І), загальною площею 117,0 кв.м, на нежитлову будівлю, (літ. Ї), загальною площею 91,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 19 за товариством з обмеженою відповідальністю «СТІВ» (код ЄДРПОУ 30113796).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВ» (код ЄДРПОУ 30113796) судовий збір у розмірі 1430 (однієї тисячі чотирьох ста тридцяти) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ: