Справа № 2-а-235/13
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лозинської М.І.,
за участі секретарі Сідлецької Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову № 1162/10000/12 від 27.11.2012 року в справі про порушення митних правил про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. та закрити справу про порушення митних правил у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що Київською регіональною митницею в особі тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника Київської регіональної митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_2 на ОСОБА_1 як директора ТОВ "Ін Тайм" 27.11.2012 року було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1162/10000/12, в якій зазначено, що ОСОБА_1 як директор ТОВ не забезпечив схоронність вантажу, який знаходився під митним контролем, та здійснив видачу товарів або втрату товарів, митне оформлення яких не закінчено, чим здійснив порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 469 Митного кодексу України.
Вважає, що зазначена вище постанова підлягає скасуванню як незаконна, а справа закриттю з тих підстав, що ні директором, ні іншою посадовою особою ТОВ не могло бути забезпечено схоронність та вчинення інших дій по відношенню до вантажу (міжнародній пошті), який ТОВ не був отриманий та не був вивантажений у приміщенні місця міжнародного поштового обміну (ММПО) ТОВ.
Про те, що товариство вантаж фактично не отримувало, свідчить відсутність відміток, номерних штампів та печаток ММПО Товариства на супровідних документах на вищевказаний вантаж, які не були надані жодному з співробітників ТОВ ні водієм, ні працівником митного органу.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги уточнила та відмовилась від вимог про закриття справи про порушення митних правил у зв"язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення. В іншій частині позовні вимоги підтримала та просила їх задоволення.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність. Зазначила, що за матеріалами справи про порушення митних правил №1162/10000/12 постанова Київської регіональної митниці від 27.11.2012 року винесена на підставі наявних документів та з дослідженням всіх обставин справи.
Вказала, що вантаж - міжнародні поштові відправлення, в кількості 37 місць, 780 міжнародних поштових відправлень (посилок), вагою 2 412кг, загальною вартістю 1 183 656,68 грн. переміщувався з Київської обласної митниці до зони митного контролю митного поста "Київ-спеціалізований" Київської регіональної митниці за документом контролю доставки вантажу "повідомлення про транзитне переміщення від 19.09.2012 року № 2408/12/125120105, який містить відомості щодо накладення номерного митного забезпечення, накладення якого можливе лише після проведення ідентифікації вантажу згідно з товаросупровідними документами. Крім того даний документ містить відбиток штампа " Під митним контролем" та відбиток особистої номерної печатки посадової особи, яка оформила повідомлення про транзитне переміщення та наклала митне забезпечення " 125/122*1
Особа, яка отримала вантаж з Київської обласної митниці м/п "Бориспіль-аеропорт" для доставлення до місця призначення, - водій ОСОБА_3, що працює у ФОП "ОСОБА_4", був уповноважений Товариством для переміщення вантажу автомобілем НОМЕР_1..
З пояснень ОСОБА_5 встановлено, що після прибуття в зону митного контролю документи на вантаж були передані інспектору митниці, який перевірив наявність митного забезпечення та його неушкодженість, що підтверджує, що вантаж надійшов у незмінному стані, перевантаження або вивантаження до його прибуття на територію оператора поштового зв'язку ТОВ "Ін-Тайм" не відбувалось.
Згодом на прохання співробітника ТОВ "Ін Тайм" , ОСОБА_5 перемістив автомобіль НОМЕР_2 з вантажем з території зони митного контролю в бокс (гараж), який знаходиться напроти офісу ТОВ "Ін Тайм" за адресою м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2.
15.10.2012 року, співробітник ТОВ "Ін Тайм" повідомив ОСОБА_5телефоном, що він може забрати розвантажений автомобіль. Під час розвантаження він присутнім не був.
Митницею було направлено запит від 26.10.2012 року № 8-38/10948 до УПМ ДПС України у м. Києві з проханням сприяти в розшуку вантажу міжнародних поштових відправлень та встановлення осіб, які контактували з водієм та здійснювали розрахунки за переміщення вантажу та простій автомобіля. Однак до сьогоднішнього дня встановити вказаних осіб не вдалось.
Також з метою встановлення наявності або відсутності вантажу - міжнародні поштові відправлення, що знаходиться під митним контролем, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 343 МК України та на виконання наказу Київської регіональної митниці від 26.10.2012 року № 1073 30-31.10.2012 року було проведено огляд території та інших місць за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2, за результатами якого складені акти від 30.10.2012 року № 1 і від 31.10.2012 року № 2 та встановлено відсутність вантажу, за схоронність якого відповідальний ОСОБА_1, який перебуває на посаді керівника підприємства і несе відповідальність за дотримання підприємством законодавства України з питань державної митної справи.
З огляду на викладене вважає, що Київська регіональна митниця адміністративну справу відносно ОСОБА_1 розглянула відповідно до вимог чинного законодавства України, тому підстави для скасування постанови за наслідками її розгляду відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що 09.11.2012 року відносно директора ТОВ "Ін-Тайм" ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №1162/10000/12, за наслідками розгляду якого 27.11.2012 року винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Так, ТОВ "Ін-Тайм" надає послуги міжнародного поштового зв'язку. Обробка міжнародних поштових відправлень здійснюється у місці міжнародного поштового обміну (ММПО), яке визначене Державною адміністрацією зв'язку України (лист від 20.01.2011 року № 403/16-02-11/2) відповідно до пункту 2.5 Порядку визначення та обладнання місць міжнародного поштового обміну, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.01.2010 року №10.
ММПО Товариства знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 2, у приміщенні, яке ТОВ орендує у ПАТ "Київський річковий порт".
26.09.12 року згідно з відміткою про доставляння вантажу в документі контролю доставки вантажу " повідомлення про транзитне переміщення" від 19.09.2012 № 2408/12/125120105 в зону митного контролю митного поста " Київ-спеціалізований" Київської регіональної митниці за адресою: м.Київ, вул.Набережно- Лугова,2, літера " о" територія оператора поштового зв`язку ТОВ "ІН ТАЙМ" на транспортному засобі р.н. НОМЕР_2 доставлено вантаж "міжнародні поштові відправлення" в кількості 37 місць, 78- міжнародних поштових відправлень ( посилок) , вагою 2 412 кг, загальною вартістю 1183656,68 грн.
Зазначені міжнародні поштові відправлення переміщені через митний кордон України в зоні діяльності Київської обласної митниці по наступних документах:
- авіаційна вантажна накладна ( Air Waybill) від 18.09.2012 року № 870-01490893;
- посилкова карта форми СР 87 від 19.09.2012 ( STG-100000000734-INT);
- карта відправлення форми СN 38 від 19.09.2012;
- депеша ( накладна здачі) форми СN 38 від 19.09.2012;
Одержувач-оператор поштового зв`язку ТОВ " Ін Тайм" код ЄДРПОУ 37038244 ( адреса : м.Київ, вул.Набережна-Лугова, 2г).
Перевезення даного вантажу з Київської обласної митниці до зони митного контролю митного поста " Київ-спеціалізований" Київської регіональної митниці (м.Київ, вул. Набережна-Лугова, 2) за документом контролю доставки вантажу " повідомлення про транзитне переміщення" від 29.09.3023 року № 2408/12125120105, здійснив водій ОСОБА_5 (адреса проживання АДРЕСА_1), що є ФОП " ОСОБА_5" ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.
22.10.2012 з метою перевірки знаходження вказаного транспортного засобу у зоні митного контролю за адресою: м.Київ, вул.Набережна-Лугова,2 здійснено виїзд співробітників митного поста " Київ-спеціалізований" і служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниці та встановлено, що за вказаною адресою відсутній автомобіль р.н. НОМЕР_2, що здійснював перевезення міжнародних поштових відправлень, які знаходяться під митним контролем.
З постанови про порушення митних правил, яка є предметом оскарження вбачається, що 24.10.2012 року був встановлений та опитаний водій ОСОБА_5, що здійснив перевезення зазначеного вантажу, який в своїх поясненнях зазначив, що після прибуття в зону митного контролю ( м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 2 літера "о") він перевірив наявність митного забезпечення ( пломби), яка була в наявності та без пошкоджень. В день прибуття вивантаження вантажу не відбулось, тому опломбований автомобіль з вантажем був залишений на території зони митного контролю, біля складу ТОВ " Ін Тайм" після чого на наступний день ОСОБА_6 після перевірки наявності митного забезпечення ( пломби), яка була в наявності та без пошкоджень передав документи на вантаж інспектору митної служби.
При цьому , пояснення водія ОСОБА_6, які були покладені в основу протоколу та в подальшому і постанови, не можуть бути доказами в справі про порушення митних правил з огляду на те, що не свідчать та не підтверджують вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій щодо видачі або втраті вантажу.
Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим
Постанова про порушення митних правил має містити, зокрема, дані про місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; інші необхідні відомості.
Так, в постанові зазначено, що директором ТОВ "Ін Тайм" ОСОБА_1 не забезпечено схоронність вантажу міжнародних поштових відправлень. Однак в порушення норм ст. 494 МК України так і не зазначено суті правопорушення за визначенням ч. 3 ст. 469 МК України.
Слід зауважити, що за ч. 3 ст. 469 МК України об'єктом правопорушення є правовідносини, що регулюють порядок митного оформлення товарів та транспортних засобів, які перемішуються через митний кордон України, встановлений МК.
Об'єктивну сторону складає правопорушення, яке полягає у вчиненні особою дії, пов'язаної або з видачею без дозволу митних органів, або з втратою товарів та транспортних засобів, які знаходяться під митним контролем. При цьому дане правопорушення повинно відбуватися у період з початку митного контролю і до його закінчення.
Згідно з положенням ст. 321 МК України митний контроль починається з моменту перетину товарами та транспортними засобами комерційного призначення митного кордону України у разі їх ввезення і перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Як зазначено вище, в протоколі про порушення митних правил та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності міститься посилання на те, що ОСОБА_1 не забезпечено схоронність вантажу - міжнародних поштових відправлень, який знаходився під митним контролем, та здійснено видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, митне оформлення яких не закінчено.
При цьому, на думку митного органу, в даному випадку немає значення - відбулась видача без дозволу або втрата, оскільки цей факт не впливає на кваліфікацію порушення митних правил та не змінює санкцію.
Між тим, щодо термінів "видача" та "втрата", то під видачею товарів розуміється їх передача третім зацікавленим та незацікавленим особам. Наприклад, за видачу товарів несе відповідальність перевізник, який доставив товари та транспортні засоби не в митний орган призначення, а отримувачу, адреса якого зазначена в товаросупровідному документі. Такі дії перевізника є його прямим волевиявленням.
Втрата - це загублення, залишення чогось в будь-якому місці без попереднього наміру або змови. Найчастіше причиною втрати є неуважність, стомленість осіб, у веденні яких знаходяться відповідні товари та транспортні засоби. У відмінність від видачі втрата не пов'язана з прямим волевиявленням особи і, по суті, є результатом, що виражений у вибутті (виході з числа наявних) товару із володіння (користування, розпорядження) особи.
Таким чином, суб'єктивна сторона щодо видачі товарів та транспортних засобів - вина у формі умислу (навмисність), щодо їх втрати - вина у формі необережності.
Суб'єктами цього правопорушення, які підлягають адміністративній відповідальності, можуть бути як посадові особи підприємств (перевізник, особа, відповідальна за зберігання товарів та транспортних засобів на складах тимчасового зберігання, в режимі "митний склад", особа, яка прийняла товар на відповідальне зберігання), так і громадяни, які зобов'язані доставити переміщувані товари та транспортні засоби (що прямують самоходом) у митницю призначення.
Як втрата, так і видача товарів і транспортних засобів, які знаходяться під митним контролем, можуть бути допущені не тільки в процесі доставки, а й в подальшому, при здійсненні зберігання. Цим обумовлюється притягнення до відповідальності за учинення таких дій також осіб, що прийняли товар на відповідальне зберігання, та осіб відповідальних за збереження товарів на складах тимчасового зберігання та в режимі митного складу.
Таким чином, втрата або видача товарів і транспортних засобів, які знаходяться під митним контролем, відрізняється складом правопорушення, вид та характер якого має бути чітко визначений в постанові про порушення митних правил.
Разом з тим, ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не визначено, в чому саме полягає суть правопорушення, в яких саме діях ОСОБА_1 - видачі без дозволу митного органу товарів, митне оформлення яких не завершене, чи втраті таких товарів вбачається порушення ним митних правил і в чому воно виражене.
При цьому відповідальність за незабезпечення схоронності вантажу, на що в протоколі про порушення митних правил та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилається митний орган, диспозицією норми ч.3 ст. 469 МК України не передбачена.
Законодавством встановлено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормами ст. 62 Конституції відповідно до ч. З якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, висновки постанови не відповідають нормам діючого законодавства, не забезпечені належними та допустимими доказами, які б давали підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Щодо посилання у постанові на правила ст. 233 МК України про здійснення операцій з міжнародними поштовими відправленнями (розпакування, перепакування, пред'явлення для огляду тощо) та їх зберігання до випуску у вільний обіг чи повернення відправникам під митним контролем в місцях, які визначаються та обладнуються відповідними операторами поштового зв'язку та експрес-перевізниками, то вони не застосовуються до даних правовідносин, оскільки ними відповідальність за незабезпечення схоронності вантажу як порушення митних правил прямо не встановлена, вантаж до місця міжнародного поштового обміну не був доставлений і Товариством не могло бути забезпечено схоронність вантажу, який ним на збереження прийнятий не був, про що свідчить відсутність підтверджуючих це документів.
Також щодо посилання на п. 1.1.1. ст. 21 Всесвітньої поштової конвенції від 05.10.2004 року про відповідальність поштової адміністрації за втрату, крадіжку чи ушкодження поштових відправлень, то воно є недоречним, оскільки такими міжнародними договорами, ратифікованими Україною, регулюються відносини між адміністраціями, а міжнародна співпраця, комерційні відносини поштових адміністрацій не є об'єктом нагляду та контролю з боку митних органів.
Крім того, відповідно до законодавства з питань надання послуг поштового зв'язку відповідальність за втрату, крадіжку, пошкодження МПВ оператори поштового зв'язку несуть перед відправниками (одержувачами) МПВ. І знов таки, лише у разі передання належним чином вантажу під таку відповідальність, що за матеріалами встановлено не було.
Згідно з частиною 1 статті 4 Митного Кодексу України посадовими особами підприємств-є керівники та інші працівники підприємств ( резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом.
При цьому суб'єктом правопорушення - є фізична чи юридична особа, яка скоїла правопорушення, необхідною ознакою якого є його деліктоздатність, тобто можливість, що визначається законом, особи відповідати за свої діяння.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ " Ін Тайм" з 04.10.2012 року.
Однак, з пояснень ОСОБА_5 наданих митному органу , а також з протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не встановлено, час вчинення дій , що вказують на порушення митних правил, визначених ст.469 МК України.
Таким чином, суд вважає, що оскільки Київською регіональною митницею не надано доказів, які свідчать про вчинення саме ОСОБА_1 дій, які окреслені диспозицією ст.469 МК України , що виключає наявність складу правопорушення, та як наслідок притягнення його до адміністративної відповідальності, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності не можна вважати законною, а відтак ії слід визнати протиправною та скасувати.
У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у повній відповідності з законом.
Згідно із ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.
Таким чином, за вказаних обставин викладені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржувана постанова має бути скасована з закриттям провадження у справі про порушення митних правил за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 469, 529- 531 МК України, ст.ст. 2, 7, 9, 11, 69-87, 94, 97, 128, 158-163, 167, 171 2 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київської регіональної митниці від 27 листопада 2012 року № 1162/10000\12 в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1.
.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2013 |
Оприлюднено | 25.09.2015 |
Номер документу | 50893516 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Солом'янський районний суд міста Києва
Лозинська М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні