Постанова

від 25.08.2015 по справі 802/1388/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/1388/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області (далі - позивач, УПФ України у Чернівецькому районі) з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (далі - відповідач, СТОВ "Урожай") про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на пільгових умовах, відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 9091,68 грн. за квітень 2015 року. Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 04.08.2015 подав заяву в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Однак, в попередньому судовому засіданні, яке відбулось 05.06.2015 року, представником відповідача були надані письмові заперечення проти позову, в яких останній зазначив, що у 2014 році товариство було платником фіксованого сільськогосподарського податку та відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" звільнялося від сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ фактично відбулося перейменування "фіксованого сільськогосподарського податку" на "єдиний податок четвертої групи", при цьому, як зазначив представник СТОВ "Урожай", а ні сама пільга, а ні вимоги до підприємств, які можуть нею скористатися, змінені не були.

Оскільки з 2015 року СТОВ "Урожай" зареєстроване в фіскальній службі платником єдиного податку четвертої групи, тому, на думку представника відповідача, відсутні підстави для відшкодування товариством фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та немає необхідності заслухати свідка чи експерта у справі, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що СТОВ "Урожай" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі і є платником внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Дані витрати відшкодовуються у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

До 01 січня 2015 року сільськогосподарські підприємства сплачували фіксований сільськогосподарський податок, особливості обкладення яким встановлювались статтею 307 ПК України.

Згідно із ст.307 ПК України платники податку не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Сформовано 4 групи платників єдиного податку. До 4 групи таких платників віднесено відповідача.

Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997 р. №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Суд зауважує, що заборгованість, про стягнення якої подано позов, виникла у відповідача в квітні 2015 року. Тому, застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми, які діяли станом на квітень 2015 року, тобто норми ПК України в редакції Закону №71-VIII від 28.12.2014, а також п.1 ст.2 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

Водночас, положення п.1 ст.2 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» звільняють від сплати збору саме платників фіксованого сільськогосподарського податку, до яких, з урахуванням положень ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014, відповідач не відноситься.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та з дотриманням норм чинного законодавства визначено відповідачу обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах врегульовано Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція).

Підпунктом 6.1 пункту 6 цієї Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За правилами, встановленими підпунктом 6.8 п. 6 Інструкції №21-1, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заборгованість СТОВ "Урожай" за квітень 2015 року по невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсій за віком, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на пільгових умовах, на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", становить в загальній сумі 9091,68 грн.

Відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» ( а.с. 6 ).

Також матеріали справи містять докази того, що громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пенсії призначено на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а заборгованість відповідача за квітень 2015 року становить в загальній сумі 9091,68 грн. ( а.с. 7-8).

На час розгляду судом даної адміністративної справи зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, доказів на спростування цієї обставини суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що обов'язок відповідача по відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на пільгових умовах, відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлений постановою Вінницького окружного адміністративного суду в справі №802/222/15-а, яка 16.06.2015 ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду залишена без змін та набрала законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З огляду на викладене суд доходить висновку про правомірність звернення УПФ України у Чернівецькому районі з позовом щодо стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 9091,68 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (код ЄДРПОУ 03731891) на користь управління Пенсійного фонду у Чернівецькому районі Вінницької області (код ЄДРПОУ 20104546) кошти в сумі 9091,68 грн. (дев'ять тисяч дев'яносто одна гривня 68 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя / підпис / ОСОБА_10

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар