Постанова

від 18.09.2015 по справі 802/2401/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 вересня 2015 р. Справа № 802/2401/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: приватного акціонерного товариства "Вінницяпостач"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) до приватного акціонерного товариства "Вінницяпостач" (далі - ПрАТ "Вінницяпостач") про стягнення податкового боргу в сумі 45424 грн. 55 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати юридичних осіб в сумі 45424 грн. 55 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що адміністративний позов визнає в частині стягнення 25334 грн. 00 коп. Окрім того, останнім зазначено, що податковий борг в сумі 20090 грн. 55 коп. сплачено, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 29-40).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи у відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Приватне акціонерне товариство "Вінницяпостач" зареєстровано Вінницьким міським управлінням юстиції 21 грудня 1995 року. На податковому обліку у Вінницькій ОДПІ перебуває з 26 грудня 1995 року.

Заборгованість по земельному податку виникла у зв'язку з несплатою орендної плати самостійно визначеною у податковій декларації з плати за землю від 16 лютого 2015 року (а.с 8-10).

Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 14.1.72 ст. 14 ПК України земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пункт 14.1.136 ПК України визначає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, з вказаних норм вбачається, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із пунктом 286.3 ст. 286 ПК України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми Ю № 5142-25 від 02 жовтня 2014 року (а.с. 14), яка отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що податковий борг відповідачем частково сплачено, що підтверджується належними доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Вінницяпостач" (вул. Гонти, 24, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 01880658) податковий борг в сумі 25334 (двадцять п'ять тисяч триста тридцять чотири) гривні 00 копійок з рахунків у банках обслуговуючого такого платника.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна