Постанова

від 11.11.2011 по справі 2а/1570/5554/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/5554/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Магістраль»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 5857 грн. 15 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 158 грн. 14 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Магістраль»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 5857 грн. 15 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 158 грн. 14 коп.

В обґрунтування позову зазначається, що у відповідності до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для всіх підприємств, установ і організацій, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Позивач вважає, що ПП «Магістраль» порушило зазначену норму закону, а саме у 2010 році на підприємстві повинен був працювати 1 інвалід, проте відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування інваліда, та відповідно за це порушення підприємство повинно було сплатити 5857 грн. 15 коп. адміністративно-господарських санкцій. Згідно ч.2 ст.20 вказаного Закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні». На день подання позову підприємство самостійно адміністративно - господарську санкцію не відрахувало. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 158 грн. 14 коп. Таким чином, позивач вважає, що підприємством не виконано приписи ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», і тому відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд стягнути з відповідача несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році в розмірі 5857 грн. 15 коп. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 158 грн. 14 коп.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив.

Враховуючи викладене, суд розглядав справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Вивчивши адміністративний позов та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі -Положення), Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основними завданнями Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Так, судом встановлено, що приватне підприємство «Магістраль»зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою з Головного управління статистики в Одеській області від 22.08.2011 року № 01-02-106-1828, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21 березня 1991 року із змінами та доповненнями підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 вказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Тобто, відповідною нормою для підприємств, установ, організацій, зокрема, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 24.02.2011 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ (а.с.6), в якому зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників ПП «Магістраль»у 2010 році склала 14 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0, середньооблікова кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 1; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 5857 грн. 10 коп.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями

та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідач у 2010 році не надавав до державної служби зайнятості звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», що підтверджується листом Одеського міського центру зайнятості від 21.07.2011 року № 2476/7/06, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що у 2010 році відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості, передбаченою ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» та у зв'язку з цим відповідач має нести відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Враховуючи вимоги Закону підприємство може бути звільнено судом від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів та включило їх до колективного договору, провело атестацію робочих місць з відповідними державними установами, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Оскільки судом встановлено, та в матеріалах справи відсутні відомості про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та відомості про вжиття ним, передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, тобто відповідачем у 2010 році не було вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів та не повідомлено відповідно до законодавства органи працевлаштування про створення відповідних робочих місць, що унеможливило направлення цими органами до підприємства відповідача інвалідів для працевлаштування, суд приходить до висновку, що у 2010 році відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості, передбаченій ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» та у зв'язку з цим відповідач має нести відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до розрахунку адміністративно господарських-санкцій Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, нарахованих відповідачу за 2010 рік, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить - 1 особу, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними - 1, середньорічна заробітна плата складає 11714 грн. 29 коп., тому, сума адміністративно-господарських санкцій за недотримання відповідачем у 2010 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» дорівнює 5857 грн. 15 коп. (а.с.7).

Також, як встановлено судом відповідач самостійно обчислив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 5857 грн. 10 коп. у наданому до позивача звіті.

Проте, як встановлено судом, у строк до 15 квітня 2011 року та станом на момент розгляду справи вказана адміністративно-господарська санкція відповідачем не була сплачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З цих підстав Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню за період з 16.04.2011 року по 15.07.2011 року, що становить 158 грн. 14 коп.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В свою чергу відповідачем до суду не було надано ні заперечень, ні жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що оскільки відповідач не виконав своїх обов'язків по дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та не вжив всіх необхідних заходів для недопущення вказаного правопорушення та своєчасно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, позивач цілком законно застосував до відповідача адміністративно-господарські санкції та нарахував пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 9,17, 71, 72, 79, 86, 94, 158-163,167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Магістраль»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 5857 грн. 15 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 158 грн. 14 коп. -задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Магістраль» (ідентифікаційний код № 30353680) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок Державного казначейства суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 5857 грн. 15 коп. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривні 15 копійок) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 158 грн. 14 коп. (сто п'ятдесят вісім гривень 14 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 15 листопада 2011 року.

Суддя О.М. Соколенко