Постанова

від 08.11.2011 по справі 2а/1570/5311/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/5311/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Кулішенко Є.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними по проведенню 07.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки, та по складанню і розповсюдженню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року; зобов'язання надати письмове спростування висновків, наведених у акті № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року; зобов'язання відкликати з електронної бази даних транзитні файли, що містять інформацію про акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року та його висновки; зобов'язання у строк не пізніше десяти календарних днів з дня набрання постановою суду законної сили надати Одеському окружному адміністративному суду звіт про її виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»була проведена без повідомлення позивача, що є порушенням ст. 75,78, 79 Податкового кодексу України. В свою чергу, підприємство було позбавлено можливості надати будь-які первинні документи. Також, позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року, не містять посилання на документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, ґрунтуються на припущеннях, і тому не можуть бути доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності. При цьому, як вказує позивач, дії відповідача негативно впливають на господарську діяльність підприємства, оскільки відповідач тим самим поширює інформацію про те, що діяльність підприємства є тіньовою та фіктивною, направляє в адресу контрагентів запити про необхідність проведення зустрічних перевірок, що приводить до негативного впливу на коло контрагентів підприємства, фактично відштовхуючи їх від договірних відносин з підприємством. Контрагенти потребують підтвердження або спростування розповсюдженої інформації. Низка контрагентів вже розірвала ділові стосунки з підприємством, а ще ряд контрагентів висловив намір розірвати стосунки у майбутньому, що фактично зупиняє господарську діяльність підприємства.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що не визнає вимоги ТОВ «ТАЛА ГРУП»у повному обсязі, та вважає їх безпідставними з огляду на наступне. На підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 №1037, та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України була визначена необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП» , код за ЄДРПОУ 37170667, (надалі - TOB «ТАЛА ГРУП») за лютий 2011 року, у зв'язку з чим головним державним податковим ревізором-інспектором аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_3 було здійснено аналіз податкової звітності TOB «ТАЛА ГРУП»за лютий 2011 року. За результатами аналізу податкової звітності, відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП»та АІС «Бест Звіт»та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у TOB «ТАЛА ГРУП»власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності. Таким чином, враховуючи те, що у TOB «ТАЛА ГРУП»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами за період лютий 2011 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі - 533038,5 грн., податковий кредит у сумі - 0 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та на показання свідка.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, показання свідка, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»(ідентифікаційний код 37170667, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Сонячна, буд.5) 12.07.2010 року зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису 1 556 102 0000 039515, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.70-73).

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому позивачем було змінено місцезнаходження, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 319565 ( а.с.40-41), довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.42-44), а також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.70-73).

Згідно з довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «ТАЛА ГРУП»за КВЕД є: 51.90.0 -інші види оптової торгівлі; 51.19.0 -посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.38.0 - оптова торгівля іншими продуктами харчування; 51.39.0 -неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (а.с.42-44).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 21.07.2010 року за № 107197, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1684 від 15.07.2011 року.

Судом встановлено, що згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 №1037 «Про проведення невиїзної документальної перевірки TOB «ТАЛА ГРУП», відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України головному державному податковому ревізор-інспектору аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_3 наказано провести невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», код за ЄДРПОУ 37170667 за лютий 2011 року з 12.04.2011 року терміном 5 робочих днів (а.с. 45).

У зв'язку з чим, як встановлено судом, головним державним податковим ревізором-інспектором аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_3 було здійснено перевірку TOB «ТАЛА ГРУП» за лютий 2011 року.

За результатами вказаної перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року»(а.с. 11-15, 47-49).

Водночас, у висновку вказаного акту зазначено, що враховуючи те, що у TOB «ТАЛА ГРУП»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ «ТАЛА ГРУП» з контрагентами за період лютий 2011 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі - 533038,5 грн., податковий кредит у сумі - 0 грн.

Суд вважає, що дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», за результатами якої було складено акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року та дії по складанню вказаного акту є протиправними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка встановлені пп. 78.1.1-78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок встановлено ст. 79 Податкового кодексу України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Наведені норми податкового кодексу України свідчать про наявність певних порушень в діях державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси , які полягають в наступному.

Як вбачається з матеріалів справи 08.04.2011 року за № 1037 начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси відповідно до вимог п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України видано наказ «Про проведення невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»(а.с.45). Згідно п.1 вказаного наказу, головному державному податковому ревізору-інспектору аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 наказано провести невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТАЛА ГРУП» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року з 12.04.2011 року терміном 5 робочих днів.

При цьому, в матеріалах справи також наявне повідомлення № 414/10/234 ДПІ у Приморському районі м. Одеси про проведення вказаної перевірки з 12 квітня 2011 року (а.с.46).

Водночас, як вбачається з акту перевірки наданого до суду позивачем - перевірка проводилась 07 квітня 2011 року, проте, як вбачається з акту перевірки, наданого під час розгляду справи представником відповідача -перевірка проводилась 12 квітня 2011 року.

З пояснень представника позивача, судом встановлено, що відповідачем не було надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП» рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручено позивачу чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Більш того, обставини щодо неповідомлення позивача про проведення перевірки підтверджені листом ДПА в Одеській області від 12.05.2011 року № 16615/10/14-0218, надісланим на адресу ТОВ «ТАЛА ГРУП», в якому, зокрема, зазначається, що на порушення вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП»не надсилалось (а.с.16).

Водночас, згідно службової записки ДПІ у Приморському районі від 19.09.2011 року № 373/10-00/13-045, на виконання Доповідної записки ДПА в Одеській області від 12.05.11 року № 131/11/14-0210 «Про результати перевірки», доведеної листом ДПА в Одеській області від 12.05.11 №16616/7/14-0205 «Про вжиття заходів»в ДПІ у Приморському районі м. Одеси було видано наказ від 18.05.2011 року №1557 «Про результати перевірки інформації, викладеної у зверненнях директора TOB «ГАЛА ГРУП»(37170667) ОСОБА_4В.», яким було позбавлено поточного преміювання у розмірі 30% заступника начальника аналітично відділу управління податкового контролю юридичних осіб за відсутність дієвою контролю за роботою працівників підпорядкованого структурного підрозділу, що призвело до порушення вимог п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України при організації та проведенні документальної невиїзної перевірки TOB «ТАЛА ГРУП». Крім того, цим же наказом було враховано, що за неналежне виконання своїх службових обов'язків, допущення порушень вимог п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України при організації та проведенні документальної невиїзної перевірки TOB «ТАЛА ГРУП»заслуговував на притягнення до відповідальності головний державний податковий ревізор - інспектор аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3, але враховуючи, що наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.05.11№ 1539 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, обмежились цим (а.с. 82).

Вказані обставини щодо неповідомлення позивача про проведення перевірки у судовому засіданні не були спростовані перевіряючим - головним державним податковим ревізор-інспектором ОСОБА_3 з посиланням на відповідні докази.

В свою чергу, судом не приймається до уваги показання свідка на той факт, що підприємство не знаходилось за юридичною адресою, і тому відповідач не мав можливості повідомити ТОВ «ТАЛА ГРУП» про проведення перевірки, оскільки як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру, ні на момент проведення перевірки, ні на момент розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запису щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням (а.с. 70-73).

Тобто, як вбачається з викладеного, перевірку було проведено взагалі без відома підприємства, що також підтверджено проведеною ДПА в Одеській області перевіркою за скаргою підприємства та, в свою чергу, відповідач сам підтверджує факт порушення перевірячим вимог п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України при проведенні перевірки позивача.

Зазначене вище свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТАЛА ГРУП»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Позивачем також пред'явлена вимога про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки, вирішуючи яку, суд зазначає, що порядок оформлення результатів перевірок врегульований статтею 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772). У пункті 3 Порядку зазначено про те, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Як вбачається зі змісту акту, перевіркою встановлено, що у TOB «ТАЛА ГРУП»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ «ТАЛА ГРУП» з контрагентами за період лютий 2011 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі - 533038,5 грн., податковий кредит у сумі - 0 грн. Водночас, акт, в якому відповідачем встановлюються порушення позивачем вимог чинного законодавства, складений саме про неможливість проведення перевірки, що в свою чергу не узгоджується з приписами статті 86 Податкового кодексу України.

При цьому, суд вважає посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи з загальних засад судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Отже, висновки про ознаки нікчемності укладених позивачем угод (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи. Більше того, в висновках акта відповідач обмежився твердженнями про порушення позивачем тільки вимог ЦК України.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не дотримано вимог пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України -не враховані відповідні документи, оскільки фактично, підприємство було позбавлено можливості надати будь-які первинні документи.

Водночас, суд враховує той факт, що висновок перевіряючого в акті перевірки про незнаходження підприємства за юридичною адресою є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки, як вже встановлено судом, ні на момент проведення перевірки, ні на момент розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запису щодо відсутності юридичної особи - TOB «ТАЛА ГРУП» за місцезнаходженням.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачами не надано доказів правомірності складеного акту по результатам перевірки позивача та не доведено суду, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а отже дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року є протиправними.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача по розповсюдженню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року, суд вважає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено здійснення відповідачем дій щодо розповсюдження вказаного акту, а посилання позивача на те, що акт надіслано до усіх податкових органів, на обліку в яких перебувають контрагенти підприємства, і тому можливий негативний вплив висновків акту на подальші відносини з контрагентами ґрунтується на припущеннях позивача, та в ході розгляду спправи не підтверджено належними та допустимими доказами.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати письмове спростування висновків, наведених у акті № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 р., суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки суд, визнаючи протиправними дії відповідача по проведенню перевірки та складанню акту перевірки в повній мірі захищає порушене право позивача.

Водночас, суд зазначає, що акт перевірки, дії податкового органу під час складання якого визнані противоправними, не може вважатись доказом вчинення порушень таким платником або його контрагентами.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача відкликати з електронної бази даних транзитні файли, що містять інформацію про акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 р. та його висновки, суд зазначає, що у випадку її задоволення відбудеться втручання в компетенцію органу державної податкової служби.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача у строк не пізніше десяти календарних днів з дня набрання постановою суду законної сили надати Одеському окружному адміністративному суду звіт про її виконання, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч.1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на норми наведених статей вбачається, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача у строк не пізніше десяти календарних днів з дня набрання постановою суду законної сили надати Одеському окружному адміністративному суду звіт про її виконання не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом. Вимога про зобов'язання відповідача надати суду звіт про виконання постанови не є матеріальною та не відноситься до вимог зобов'язального характеру стосовно вчинення відповідачем певних дій, за якими настануть певні правові наслідки.

При цьому, питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є прерогативою суду і висновок про його необхідність має робити виключно суд.

В свою чергу, з урахуванням викладеного, з огляду на задоволення позову в частині визнання неправомірними дій, суд вважає, що відсутня необхідність у зобов'язанні відповідача направити відповідний звіт про виконання судового рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи представник відповідача, не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача в частині протиправності дій державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»та по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», та по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року є протиправними, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, разом з тим, суд вважає, що у задоволенні решти позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛА ГРУП», за результатами якої був складений акт № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по складанню акту № 2056/23-4/37170667 від 12.04.2011 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 08 листопада 2011 року.

Суддя О.М. Соколенко