Постанова

від 16.09.2015 по справі 817/2254/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2254/15

16 вересня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області доСільськогосподарського приватного підприємства "Молода Україна" простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Молода Україна" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень-серпень 2015 року у сумі 10793,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою судді від 10 серпня 2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 16.09.2015 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час представник позивача до суду не з'явився, проте 14.09.2015 року подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління (вх. №16106/15).

Представник відповідача до суду не з'явився також. Судова повістка про виклик надсилалася відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але до суду повернувся поштовий конверт з позначкою підприємства зв'язку "підприємство не працює представник відмовився".

За таких обставин суд, керуючись частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з ухвалою від 16.09.2015 року постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Сільськогосподарське приватне підприємство "Молода Україна" зареєстроване Рокитнівською районною державною адміністрацією 31.12.1999 року, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області.

Позивачем відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою пенсій пенсіонеркам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з розрахунку 2563,63 грн./міс. разом за травень 2015 року, та 2743,44 грн./міс. разом за червень - серпень 2015 року.

Вказані пенсіонерки працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, перебувають на пенсійному обліку у позивача.

На день судового розгляду відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості з відшкодування місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період травень-серпень 2015 року у сумі 10793,95 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом четвертим пункту 1 частини 2 цього Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", що затверджена Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).

Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з підпунктом 6.4. пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Разом з тим, Постановою правління Пенсійного фонду України №15-1 від 04.08.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №1001/25778 20.08.2014 року, затверджено зміни до вказаної Інструкції, що набрали чинності з 12.09.2014 року, якими, зокрема виключено пункт 6.7 Інструкції, відповідно до якого фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені з додатковим зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відшкодовуються протягом періоду цього додаткового зниження.

За обставинами справи пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 призначені саме із додатковим зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак враховуючи відповідні зміни щодо підстав відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, відповідач зобов'язаний проводити відповідні відшкодування позивачу до дати досягнення вказаними пенсіонерками пенсійного віку згідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 6.7. пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2015 року, з червня 2015 року, з липня 2015 року та з серпня 2015 року по пенсіонеркам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Так, згідно довідки позивача за вих. №3921/04 від 31.07.2015 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області і з 12.06.2002 року отримує пенсію за віком як багатодітна мати в сільськогосподарському виробництві (протокол 30123 від 12.06.2002 року). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала у відповідача з 02.01.1978 року по 15.04.1982 року та з 15.01.1986 року по 12.06.2002 року та продовжувала працювати на момент виходу на пенсію.

Також, згідно довідки позивача за вих. №4034/04 від 05.08.2015 року ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області і з 23.10.2006 року отримує пенсію за віком як багатодітна мати в сільськогосподарському виробництві (протокол 50055 від 01.11.2006 року). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працювала у відповідача з 18.07.2006 року по 01.12.2006 року дояркою. Такі записи містяться у трудовій книжці особи серії УКР№0222148 (копія наявна в матеріалах справи) та відповідають даним протоколу 50055 від 01.11.2006 року, представленого позивачем.

Крім того, згідно довідки позивача за вих. №3923/04 від 31.07.2015 року ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області і з 12.12.2011 року отримує пенсію за віком як багатодітна мати в сільськогосподарському виробництві (протокол 70377 від 24.12.2011 року). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працювала у відповідача з 04.10.2011 року та продовжувала працювати на момент виходу на пенсію (довідка за вих. №202 від 12.12.2011 року).

Відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Довідкою від 20.05.2002 року за вих. №2079, виданою Блажівською сільською радою, підтверджується те, що ОСОБА_1 народила та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей, так само і довідкою від 28.08.2006 року за вих. №4562, виданою Блажівською сільською радою, підтверджується те, що ОСОБА_2 народила та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей, як і довідкою від 02.12.2011 року за вих. №1903, виданою Томашгородською селищною радою, підтверджується те, що ОСОБА_3 народила та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали у відповідача у сільському виробництві, народили та виховали п'ятеро дітей, відтак мають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що пенсіонерки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали постійно в сільськогосподарському виробництві, народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей, та мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже витрати на виплату виплаченої їм пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем.

Проте, відповідачем не внесено до органу Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату пільгових пенсій вказаних пенсіонерок за період травень-серпень 2015 року у сумі 10793,95 грн. згідно розрахунку фактичних витрат позивача, доказів відшкодування відповідачем вказаних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період травень-серпень 2015 року підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерок відповідача, у яких зазначено суми пенсій, виплачених пенсіонерам, що підлягають до відшкодування відповідачем.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, відповідних доказів суду не представив.

Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486, управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Молода Україна" (ідентифікаційний код 30569935; місцезнаходження: 34230, Рівненська обл., Рокитнівський район, село Блажове) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за період травень-серпень 2015 року у сумі 10793,95 грн. (десять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 95 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.