Постанова

від 11.09.2015 по справі 817/1447/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1447/15

11 вересня 2015 року 11год. 43хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Пік -Авто"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Пік-Авто» (далі - ТОВ «Пік-Авто») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі Головне управління ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.03.2015 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області було складено акт №3/4/17-00-22-05-21/НОМЕР_1 про результати проведення документальної невиїзної перевірки правильності класифікації товару, поданого до митного оформлення : «Вантажний автомобіль, марки «PEUGEOT», модель «BIPPER», ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034» за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2, ввезеного за митною декларацією від 26.02.2013 р. №204050002/2013/006318 ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Пік-Авто» (код ЄДРПОУ 37796927, 33009, Рівненська область, місто Рівне, вул. Млинівська, 18).

На підставі даного акта перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015 №0003/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 5058,11 грн., у т.ч. за основним платежем - 4046,49 грн. та за штрафними санкціями - 1011,62 грн. та №0004/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: акцизний податок з товарів, які ввозяться на митну територію України в розмірі 25 290,57 грн., у т.ч. за основним платежем - 20 232,46 грн. та за штрафними санкціями - 5058,11 грн.

Наведені оспорювані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі висновків про невірну класифікацію товару, імпортованого ТОВ «Пік-Авто» за МД типу ІМ40ДЕ від 26.02.2013 року №204050002/2013/006318.

На думку позивача, відповідачем безпідставно при проведенні перевірки до уваги не було прийнято наявні документальні підтвердження правильності класифікації автомобіля, а саме, реєстраційного документа №А038401 МІ09 від 16.01.2009, в якому зазначено, що тип транспортного засобу вантажний (графа.11), та вказано кількість стаціонарно встановлених місць 2 (графа S1). Крім того, ці відомості підтверджуються актом фізичного огляду від 26.02.2013 б/н, під час огляду також встановлено, що доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки відсутні. Достовірність встановлених під час фізичного-огляду відомостей підтверджується фотографіями самого транспортного засобу.

Зроблений в акті висновок про класифікацію транспортного засобу в товарній підкатегорії НОМЕР_3 УКТЗЕД ґрунтується на інформації від дилера Peugeot ТзОВ «МТВ» наданої листом від 10.03.2015 №18. Позивач наголошує, що відповідно до частини 8 статті 69 Митного кодексу така інформація є довідковою.

Разом з тим, у самому акті не міститься посилань на Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідно до яких проведено класифікацію товару. Враховуючи, що відповідно до Закону України від 05.04,2001 №2731-111 «Про Митний тариф України» класифікація товарів проводиться в першу чергу за визначеними Законом правилами (а не до Пояснень до УКТЗЕД чи методичних рекомендацій) відсутність посилань на ці правила свідчить про порушення вимог Закону. З цих підставі означені податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Щодо висновків відповідача про заниження митної вартості імпортованих товарів за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 31.05.2013 №204050002/2013/020122 та ІМ40ДЕ від 28.08.2013 року №204050002/2013/034411, викладених в акті перевірки від 17.04.2015 №4/5/17-00-22-05-20/НОМЕР_1 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки правильності дотримання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Пік-Авто» вимог законодавства України з питань державної митної справи, у т.ч. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 31.05.2013 «204050002/2013/020122 та ІМ40ДЕ від 28.08.2013 №204050002/2013/034411», то позивач вважає такі висновки незаконними, оскільки митне оформлення транспортного засобу марки В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) проведено за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 31.05.2013 року №204050002/2013/020122 за резервним методом визначення митної вартості товару на рівні 3 930 євро (40 660,33 грн), з врахуванням відомостей, що містяться у акті про проведення митного огляду про: марку, модель, модифікацію, тип та маркування кузова, об'єм та потужність двигуна, тип пального, повну масу, вантажопідйомність, фактичний термін експлуатації, пробіг, технічний стан, компетенцію, функціональне призначення. Митне оформлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4) проведено за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 28.08.2013 року №204050002/2013/034411 за резервним методом визначення митної вартості товару на рівні 6 210 євро (66 205,20 грн.), з врахуванням відомостей, що містяться у акті про проведення митного огляду про: марку, модель, модифікацію, тип та маркування кузова, об'єм та потужність двигуна, тип пального, повну масу, вантажопідйомність, фактичний термін експлуатації, пробіг, технічний стан, компетенцію, функціональне призначення. Позивачем було сплачено всі передбачені законодавством податки і збори.

Після завершення митного оформлення транспортного засобу та сплати позивачем відповідних митних платежів, до Міністерства доходів і зборів України надійшло звернення митних органів Литовської ОСОБА_4 про надання адміністративної допомоги стосовно підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) та марки VOLKSWAGEN CRAFTER35, (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4).

Митними органами Литовської ОСОБА_4 надані копії документів, які не надавались декларантом до митного оформлення в Україні, зокрема, митну декларацію країни експорту №13LTKR1000ЕК04С260 від 28.05.2013 та рахунок серії ААА №010726 від 28.05.2013 по транспортному засобу В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) та митну декларацію країни експорту №13LTLG3000ЕК022С38 від 26.08.2013 та рахунок серії MINVI № 002775 від 26.08.2013 по транспортному засобу VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4), які містять відомості, що не відповідають відомостям, заявленим декларантом до митного оформлення.

Позивач вказує, що відповідач неправомірно взяв до уваги інформацію від митних органів Литовської республіки, оскільки позивач придбавав описані вище транспортні засоби у фірми Pentrose Trading LLC (341 Silverside Road, 104 Wilmington, Delavare 19810, NC USA IBAN) згідно контракту №28/15 від 26.03.2013.

Під час здійснення митного контролю Рівненською митницею ДФС запит для встановлення автентичності контракту №28/15 від 26.03.2013 та рахунків-фактур №491/05 від 28.05.2013 та №947/08 від 26.08.2013, наданого декларантом позивача до митного оформлення в Україні, до митного органу Литовської республіки не надсилався.

Транспортні засоби В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» та VOLKSWAGEN CRAFTER35 були ввезені уповноваженою особою позивача на митну територію України через Ягодинську митницю ДФС з території ОСОБА_4. Будь-яких документів щодо транспортного засобу до митного оформлення на території Литовської ОСОБА_4 позивачем не подавалися. Відповідачем зазначені доводи не спростовані. Позивач вважає, що відповідач не мав визначених правових підстав для донарахування податкових зобов'язань після завершення митного оформлення транспортних засобів та сплати всіх податків.

З цих підстав, позивач вважає незаконними податкові повідомлення-рішення від 30.04.2015 №0006/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: ОСОБА_2 на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 5891,46 грн., у т.ч. за основним платежем - 3927,64 грн. та за штрафними санкціями - 1963,82 грн. та №0005/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 12 961,21 грн., у т.ч. за основним платежем - 8640,80 грн. та за штрафними санкціями - 4320,41 грн., винесених на підставі акта перевірки від 17.04.2015 №4/5/17-00-22-05-20/НОМЕР_1. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив адміністративний позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що подав письмове заперечення. В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач покликається на те, що 30.03.2015 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області було складено акт №3/4/17-00-22-05-21/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.п.218.1-218.2 ст.218 та п. 222.2.1 ст.222 Податкового кодексу України щодо самостійного визначення та сплати платником податку сум акцизного податку з товару, що ввезений на митну територію України через невірну класифікацію імпортованого товару, що призвело до порушення Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України від 21.12.2010 №2829-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» в частині правильності класифікації товару); Закону України від 22.12.2011 №4235-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» в частині нарахування та сплати акцизного податку; п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України; п.п.215.3.5 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість по товарах, що ввозяться на митну територію України на загальну суму 20 232,46 грн., а тому занижено акцизний податок з товарів, які ввозяться на митну територію України за лютий 2013 на суму 20 232,46 грн. та податок на додану вартість за лютий 2013 на суму 4046,49 грн.

Актом перевірки від 17.04.2015 №4/5/17-00-22-05-20/НОМЕР_1 встановлено порушення статей 49, частинні статті 51, 52, 53, частини 1 статті 257, 289 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI щодо невірного визначення митної вартості імпортованих товарів, порушення 54.4 статті 54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., що призвело до порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., внаслідок заявлення декларантом відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів, які не підтверджені документально, що призвело до заниження бази оподаткування товарів, та, як наслідок, до несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України, та визначення додаткових податкових зобов'язань у сумі 12 568,44 грн., в тому числі: ввізне мито - 3 927,64 грн. (код платежу 15010100); податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 8.640,80 грн. (код платежу - 140103 00).

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю зважаючи на таке.

Як встановлено судом, позивач на підставі митної декларації типу ІМ40ДЕ від 26.02.2013 р. № 204050002/2013/006318 та доданих до неї документів ввезено на митну територію України товар: вантажний автомобіль, марки "PEUGEOT", модель "BIPPER", ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034.

Відповідно до відомостей, які містяться в декларації типу ІМ40ДЕ від 26.02.2013 р. № 204050002/2013/006318 у графі 25 декларації «Вид транспортного засобу на кордоні» зазначено - 30 (вантажний автомобіль); у графі 31 «Опис товару»: вантажний автомобіль, марки "PEUGEOT", модель "BIPPER", ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034, загальна кількість місць, включаючи місце водія-2, призначений для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), номер двигуна ВHS, двигун дизельний, робочий об'єм циліндрів 1399см3, вантажопідйомність - 0,405т, маса в разі максимального завантаження - 1,755т, бувший у використанні, колісна формула 4x2, тип кузова-фургон, наявна стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, відсутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині кузова декоративне оздоблення та ознаки комфорту, календарний рік виготовлення-2009, модельний рік виготовлення - 2009, не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля.

До офіційного дилера виробника Peugeot в Україні ТОВ «МТВ» відповідачем було направлено запит з проханням надати інформацію про наявність спеціальних позначень моделі чи букв та цифр у VIN-коді, що однозначно вказують на тип кузова автомобілів марки Peugeot. ТОВ «МТВ» листом від 18.02.2015 № 13 надано копії документів, що засвідчують статус офіційного дилера транспортних засобів Peugeot та інформацію, що дозволяє однозначно ідентифікувати тип кузова транспортного засобу для таких моделей В« PeugeotВ» : Expert; Partner (М59); Partner (B9); Bipper. Джерелом інформації є спеціалізована інформаційна система «Servicebox» з доступом лише для офіційних дилерів.

За наслідками опрацювання відповіді на запит до ТОВ «МТВ» направлено ще один запит від 02.03.2015 №.95/10/17-00-22-05-10 з проханням надати інформацію щодо типу транспортного засобу, типу кузова автомобіля та кількості стаціонарно встановлених місць для сидіння пасажирів автомобіля марки "PEUGEOT", модель "BIPPER", ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034.

У відповідь на запит Головного управління ДФС у Рівненській області ТОВ «МТВ» надано листом від 10.03.2015 р. № 18 інформацію щодо даних, які містить VIN-код транспортного засобу В« PeugeotВ» з ідентифікаційним номером кузова VF3AB8PISC84220034. Відтак, згідно даної відповіді ТОВ «МТВ» повідомляє, що тип даного вантажного автомобіля - вантажопасажирський, 4 місця. Тому, на думку відповідача позивачем було неправомірно визначено класифікацію даного товару за кодом УКТ ЗЕД.

30.03.2015 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області було складено акт №3/4/17-00-22-05-21/НОМЕР_1 про результати проведення документальної невиїзної перевірки правильності класифікації товару, поданого до митного оформлення : «Вантажний автомобіль, марки «PEUGEOT», модель «BIPPER», ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034» за кодом УКТ ЗЕД 8704 2199 00, ввезеного за митною декларацією від 26.02.2013 р. №204050002/2013/006318 ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Пік-Авто» (код ЄДРПОУ 37796927, 33009, Рівненська область, місто Рівне, вул. Млинівська, 18).

Висновками даного акта перевірки встановлено порушення п.п.218.1-218.2 ст.218 та п. 222.2.1 ст.222 Податкового кодексу України щодо самостійного визначення та сплати платником податку сум акцизного податку з товару, що ввезений на митну територію України через невірну класифікацію імпортованого товару, що призвело до порушення Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України від 21.12.2010 №2829-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» в частині правильності класифікації товару); Закону України від 22.12.2011 №4235-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» в частині нарахування та сплати акцизного податку; п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України; п.п.215.3.5 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість по товарах, що ввозяться на митну територію України на загальну суму 20 232,46 грн., а тому занижено акцизний податок з товарів, які ввозяться на митну територію України за лютий 2013 на суму 20 232,46 грн. та податок на додану вартість за лютий 2013 на суму 4046,49 грн.

На підставі даного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області 17.04.2015 було винесено податкові повідомлення-рішення №0003/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 5058,11 грн., у т.ч. за основним платежем - 4046,49 грн. та за штрафними санкціями - 1011,62 грн. та №0004/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: акцизний податок з товарів, які ввозяться на митну територію України в розмірі 25 290,57 грн., у т.ч. за основним платежем - 20 232,46 грн. та за штрафними санкціями - 5058,11 грн.

Суд погоджується із доводами позивача про протиправність даних податкових повідомлень-рішень від 17.04.2015 року №0003/17-00-22-05-19 та №0004/17-00-22-05-19 з огляду на таке.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з ч.1 ст.266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст.69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Системний аналіз зазначених норм дає суду підстави вважати, що якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у ВМД недостовірних відомостей.

Відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного ОСОБА_5 України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Слід зазначити, що аналогічних висновків дійшов Верховний суд України, викладених в постанові суду від 28.04.2015 року по справі №21-157а15.

Отже, при вирішення даного спору суд застосовує висновки Верховного суду України.

Як було встановлено судом, позивач класифікував ввезений на митну територію України товар: Вантажний автомобіль, марки «PEUGEOT», модель «BIPPER», ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034» за кодом УКТ ЗЕД 8704 21 99 00, за яким класифікуються моторні транспортні засоби для перевезення вантажів з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з повною масою транспортного засобу не більше 5 т, з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більше як 2 500 см3 , такі що використовувалися.

В ході судового розгляду справи позивач надав суду лист центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів Бродівського району ГУ МВС України у Львівській області від 11.07.2015 року №688 з якого суд встановив, що автомобіль марки PEUGEOT», модель «BIPPER», ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034» зареєстрований 02.03.2013 року за гр. ОСОБА_6, кузов VF3AB8HSC84220034, ДНЗ ВС0634ЕА, як вантажний транспортний засіб, тип кузова - фургон малотонажний. Тому на думку суду, твердження відповідача, що даний транспортний засіб є вантажопасажирським є такими, що не відповідають дійсності, тому як наслідок позивачем було правомірно визначено класифікацію коду товару по УКТ ЗЕД.

Також суд враховує, що актом фізичного огляду товарів та інших предметів № б14 від 26.02.2013р. встановлено, що надані документи свідчать про фактичну відповідність характеристик транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель «BIPPER», ідентифікаційний номер (кузова) VF3AB8HSC84220034» категорії вантажних автомобілів.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015 року №0003/17-00-22-05-19 та №0004/17-00-22-05-19 є незаконними та підлягають до скасування.

Судом також встановлено, що 17.04.2015 року відповідачем було складено акт №4/5/17-00-22-05-20/НОМЕР_1 про результати проведення документальної невиїзної перевірки правильності дотримання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Пік-Авто» вимог законодавства України з питань державної митної справи, у т.ч. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 31.05.2013 «204050002/2013/020122 та ІМ40ДЕ від 28.08.2013 №204050002/2013/034411.

Підставою для проведення невиїзної перевірки стало звернення митних органів Литовської ОСОБА_4 про надання адміністративної допомоги стосовно підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) та марки VOLKSWAGEN CRAFTER 35, (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4).

Митними органами Литовської ОСОБА_4 надані копії документів, які не надавались декларантом до митного оформлення в Україні, зокрема, митну декларацію країни експорту №13LTKR1000ЕК04С260 від 28.05.2013 та рахунок серії ААА №010726 від 28.05.2013 по транспортному засобу В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) та митну декларацію країни експорту №13LTLG3000ЕК022С38 від 26.08.2013 та рахунок серії MINVI № 002775 від 26.08.2013 по транспортному засобу VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4), які містять відомості, що не відповідають відомостям, заявленим декларантом до митного оформлення.

Висновками акта перевірки від 17.04.2015 року №4/5/17-00-22-05-20/НОМЕР_1 встановлено порушення статей 49, частинні статті 51, 52, 53, частини 1 статті 257, 289 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI щодо невірного визначення митної вартості імпортованих товарів, порушення 54.4 статті 54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., що призвело до порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., внаслідок заявлення декларантом відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів, які не підтверджені документально, що призвело до заниження бази оподаткування товарів, та, як наслідок, до несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України, та визначення додаткових податкових зобов'язань у сумі 12 568,44 грн., в тому числі: ввізне мито - 3 927,64 грн. (код платежу 15010100); податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 8.640,80 грн. (код платежу - 140103 00).

На підставі висновків даного акта перевірки Головним управлінням ДФС України в Рівненській області винесено податкові повідомлення-рішення від 30.04.2015 №0006/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: ОСОБА_2 на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 5891,46 грн., у т.ч. за основним платежем - 3927,64 грн. та за штрафними санкціями - 1963,82 грн. та №0005/17-00-22-05-19 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 12 961,21 грн., у т.ч. за основним платежем - 8640,80 грн. та за штрафними санкціями - 4320,41 грн.

Суд погоджується з доводами позивача про протиправність означених податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

За приписами пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завишення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.54.4 ст.54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже наголошувалось судом, згідно з п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.5 ст.255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до частини 1 статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Згідно ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

31.05.2013 року до митного органу подано декларацію типу ІМ40ДЕ №204050002/2013/020122, якою заявлено до митного оформлення ввезений ТОВ «Пік-Авто» автомобіль марки В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090).

В графі 8 "Одержувач" митної декларації зазначено: ТОВ «Пік-Авто»; в графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначено: ТОВ «Пік-Авто».

Разом з вказаною ВМД декларантом надано митному органу Invoice/ рахунок-фактура №491/05 від 28.05.2013 (контракт №28/15 від 26.03.2013), відповідно до якого вищевказаний транспортний засіб придбаний ТОВ «Пік-Авто» у Pentrose Trading LLC (341 Silverside Road, 104 Wilmington, Delavare 19810, NC USA IBAN), за 3830,00 євро.

Митне оформлення транспортного засобу марки В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) проведено за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 31.05.2013 року №204050002/2013/020122 за резервним методом визначення митної вартості товару на рівні 3 930 євро (40 660,33 грн), з врахуванням відомостей, що містяться у акті про проведення митного огляду про: марку, модель, модифікацію, тип та маркування кузова, об'єм та потужність двигуна, тип пального, повну масу, вантажопідйомність, фактичний термін експлуатації, пробіг, технічний стан, компетенцію, функціональне призначення.

28.08.2013 року до митного органу подано декларацію типу ІМ40ДЕ №204050002/2013/034411, якою заявлено до митного оформлення ввезений ТОВ «Пік-Авто» автомобіль марки VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4).

В графі 8 "Одержувач" митної декларації зазначено: ТОВ «Пік-Авто»; в графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначено: ТОВ «Пік-Авто».

Разом з вказаною ВМД декларантом надано митному органу Invoice/ рахунок-фактура №947/08 від 26.08.2013 (контракт №28/15 від 26.03.2013), відповідно до якого вищевказаний транспортний засіб придбаний ТОВ «Пік-Авто» у Pentrose Trading LLC (341 Silverside Road, 104 Wilmington, Delavare 19810, NC USA IBAN), за 6160,00 євро.

Митне оформлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4) проведено за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 28.08.2013 року №204050002/2013/034411 за резервним методом визначення митної вартості товару на рівні 6 210 євро (66 205,20 грн.), з врахуванням відомостей, що містяться у акті про проведення митного огляду про: марку, модель, модифікацію, тип та маркування кузова, об'єм та потужність двигуна, тип пального, повну масу, вантажопідйомність, фактичний термін експлуатації, пробіг, технічний стан, компетенцію, функціональне призначення.

У зв'язку з отриманням копій документів від митних органів Литовської республіки, відповідач дійшов висновку про надання позивачем до митного оформлення документів, які містять недостовірні відомості щодо обставин придбання та фактурної вартості транспортних засобів марки В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) та VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4), що призвело до несвоєчасної та не в повному обсязі сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України цих транспортних засобів.

Як вбачається з копій документів, наданих митними органами Литовської республіки, а саме: експортної декларацій №13LTKR1000ЕК04С260 від 28.05.2013 та рахунку серії ААА №010726 від 28.05.2013 по транспортному засобу В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) та №13LTLG3000ЕК022С38 від 26.08.2013 та рахунку серії MINVI № 002775 від 26.08.2013 по транспортному засобу VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4), за якими транспортні засоби було експортовано з Литовської ОСОБА_4 за ціною 19 300 LTL та 28 600 LTL відповідно, покупцем транспортного засобу В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» (ідентифікаційний номер кузова №VF1KT1A0638518090) зазначено ОСОБА_5 (Україна, АДРЕСА_1), а транспортного засобу VOLKSWAGEN CRAFTER35 (ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4) ОСОБА_7 (України, м. Дубно, вул. Берестецька, 24а).

Проте, суд зазначає, що будь-які відомості щодо ТОВ «Пік-Авто» як покупця цих транспортних засобів, чи щодо придбання транспортних засобів на ім'я ОСОБА_5 чи ОСОБА_7 по дорученню в експортних деклараціях №13LTKR1000ЕК04С260 від 28.05.2013 та №13LTLG3000ЕК022С38 від 26.08.2013, в т.ч. і в рахунках-фактурах - відсутні.

Крім цього, в експортній декларації №13LTKR1000ЕК04С260 від 28.05.2013 відправником транспортного засобу зазначено фірму UAB «AUTOROAD», яким також виписано рахунок-фактуру серії ААА №010726 від 28.05.2013.

Будь-які документально підтверджені відомості про те, що зазначена фірма UAB «AUTOROAD» є власником транспортного засобу чи особою, уповноваженою розпоряджатися ним відповідачем не надано.

Крім цього, транспортні засоби В« RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» та VOLKSWAGEN CRAFTER35 були ввезені уповноваженою особою позивача на митну територію України через Ягодинську митницю ДФС з території ОСОБА_4. Будь-яких документів щодо транспортного засобу до митного оформлення на території Литовської ОСОБА_4 позивачем не подавалися. Відповідачем зазначені доводи не спростовані.

Окрім того, позивачем надано суду зовнішньоекономічний контракт від 26.03.2013 року №28/15, укладений з компанією Pentrose Trading LLC (341 Silverside Road, 104 Wilmington, Delavare 19810, NC USA) і на підставі якого позивачем і придбавалися та ввозилися транспортні засоби RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» та VOLKSWAGEN CRAFTER35 на територію України.

Судом також встановлено, що під час здійснення митного контролю Рівненською митницею ДФС запит для встановлення автентичності контракту №28/15 від 26.03.2013 та рахунків-фактур №491/05 від 28.05.2013 та №947/08 від 26.08.2013, наданого декларантом позивача до митного оформлення в Україні, до митного органу Литовської республіки не надсилався. Отже, відповідачем не було дотримано вимог ч.1 ст.336 Митного кодексу України.

Як вже судом зазначалося, митну вартість транспортних засобів RENAULTВ» модель „LAGUNAВ» та VOLKSWAGEN CRAFTER35 було визначено за шостим (резервним) методом визначення митної вартості.

Відповідно до п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В постанові Верховного ОСОБА_5 України від 20.02.2012р. у справі № 21-390а11 зазначено, що якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного суду України від 28.04.2015 року №21-157а15.

Отже, з огляду на зазначене, суд вважає, що у відповідача не було визначених правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 30.04.2015 №0006/17-00-22-05-19 та №0005/17-00-22-05-19, тому суд їх скасовує в повному обсязі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та наданих позивачем письмових доказів, з огляду на норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 182 грн. 70 коп. судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області від 17.04.2015 №0003/17-00-22-05-19 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 5058, грн. , №0004/17-00-22-05-19 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 25 290, 57 грн. та від 30.04.2015 №0006/17-00-22-05-19 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 5891, 46 грн., №0005/17-00-22-05-19 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 12 961, 21 грн.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Пік -Авто" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182, 70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.