Постанова

від 16.09.2015 по справі 826/9940/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2015 року                     № 826/9940/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом          Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-мастер ЛТД»

про          стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

          Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-мастер ЛТД» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 36 244,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 35 осіб, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особу з інвалідністю, однак відповідачем не було працевлаштовано жодної особи. Тобто, відповідач не виконав свого обов'язку щодо працевлаштуванню інвалідів.

Позивач, належним чином повідомлений про судове засідання, явку свого представника не забезпечив, надіслав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

21 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Плазма-мастер ЛТД»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2014 рік по формі 10-ПІ (поштова-річна).

Згідно зазначеного звіту, середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 35 осіб, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особу з інвалідністю, однак відповідачем не було працевлаштовано жодної особи.

Оскільки відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, позивач прийшов до висновку про наявність підстав щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 34 951,43 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 293,15 грн.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року.

Згідно ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Тобто, на законодавчому рівні закріплено обов'язок підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно звіту № 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік протягом спірного періоду відповідач, враховуючи чисельність штатних працівників, зобов'язаний був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, однак жодна особа не була працевлаштована.

Водночас, як вбачається з листа Деснянського районного центру зайнятості від 19 травня 2015 року №23-2902, протягом 2014 року ТОВ «Плазма-мастер ЛТД» не надавало звіти за формою 3-ПН «Інформацію про попит на робочу силу» (вакансії), а тому посилання відповідача на те, що центром зайнятості не направлялись інваліди для працевлаштування, є безпідставним.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку що відповідач не вжив необхідних заходів, направлених на працевлаштування інвалідів, оскільки звіти форми 3-ПН до Подільського районного центру зайнятості протягом 2014 року не подавав.

Таким чином, відповідач не виконав у повному обсязі обов'язок з інформування щодо утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів. Тобто відповідач не вжив необхідних заходів, передбачених чинним законодавством щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 20 Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пені, оскільки саме з вини відповідача на підприємстві не працює передбачена нормативом кількість інвалідів.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем в свою чергу не надано жодних доказів інформування протягом 2014 року центру зайнятості щодо створення робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, або доказів вжиття інших необхідних заходів, передбачених чинним законодавством

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-мастер ЛТД» (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, код ЄДРПОУ 16475981) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 104, код ЄДРПОУ 37993783) адміністративно-господарські санкції у розмірі 34 951,43 грн. (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 43 коп.) та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 293,15 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто три гривні 15 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 А.С. Мазур