Рішення

від 15.09.2015 по справі 904/7730/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.15р. Справа № 904/7730/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГМА", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 180 020,11 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 08/09 від 08.09.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 29 від 29.01.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАГМА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення заборгованості за договором поставки вугільної продукції № 14-1205-02 від 11.07.2014 у розмірі 180 020,11 грн., з яких: 112 554,00 грн. основний борг, 3 422,88 грн. 3 % річних, 64 043,23 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за поставки вугільної продукції № 14-1205-02 від 11.07.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2015.

15.09.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд розстрочити виконання рішення строком на 3 місяці та надав контррозрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 175 394,72 грн., з яких: 112 554,00 грн. основний борг, 3 385,87 грн. 3% річних, 59 454,85 грн. інфляційні втрати.

Позивач проти заяви про розстрочку виконання рішення не заперечував. Контррозрахунок відповідача підтримав.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторіна, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАГМА" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець) було укладено договір поставки вугільної продукції № 14-1205-02 (а.с.10).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити на умовах, викладених у договорі, вугільну продукцію, якість, марка, кількість та ціна якої вказана у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору та які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що предметом поставки є продукція з найменуванням, вказаним у специфікаціях до даного договору.

Сторонами була підписана специфікація № 1 від 11.07.2014 (а.с.17) відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо асортименту, кількості, ціни, умов поставки та оплати товару.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується актом прийому - передачі № РН-0000102 від 30.07.2014 на суму 112 554,00 грн. (а.с.18).

Відповідно до пункту 4.1 договору, порядок оплати вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6 специфікації № 1 передбачено такі умови оплати: по факту поставки протягом 7 календарних днів від дати поставки продукції.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 112 554,00 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4 договору та п. 6 специфікації, строк оплати поставленого товару є таким, що настав 06.08.2014.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 112 554,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3% річних за період з 06.08.2014 по 10.08.2015 у сумі 3 422,88 грн. та інфляційні втрати за період з 06.08.2014 по 10.08.2015 у сумі 64 043,23 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.9), судом встановлено, що позивачем не вірно взято період нарахування, оскільки прострочка платежу починається з 07.08.2015. Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає задоволенню становить 3 385,87 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.9), судом встановлено, що позивачем не вірно взято період нарахування, оскільки розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Тобто, період нарахування інфляційних втрат повинен починатись з вересня 2014, тоді як позивач взяв період з серпня 2014. Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає задоволенню становить 59 454,85 грн.

В ході судового розгляду відповідач подав заяву про розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці.

Заява обґрунтовані тим, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому становищі.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Згідно з частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти надання відповідачу розстрочки, а також невеликий строк, на який відповідач просить розстрочити виконання рішення, враховуючи визнання відповідачем боргу, господарський суд вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду рівними частинами з жовтня по грудень 2015.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 3 507,90 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18Б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАГМА" (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 25; ідентифікаційний код 32582350) - 112 554,00 грн. основний борг, 3 385,87 грн. 3 % річних, 59 454,85 грн. інфляційні втрати, 3 507,90 судовий збір, про що видати наказ.

Заяву Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" про розстрочку виконання рішення задовольнити.

Розстрочити Публічному акціонерному товариству "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18Б; ідентифікаційний код 05393043) виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 у справі № 904/7730/15 рівними частинами, шляхом сплати суми боргу за наступним графіком:

- 59 634,20 грн. до 31 жовтня 2015 року;

- 59 634,20 грн. до 30 листопада 2015 року.

- 59 634,22 грн. до 31 грудня 2015 року.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.09.2015.

Суддя ОСОБА_3