Ухвала

від 17.09.2015 по справі 904/6304/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.15р. Справа № 904/6304/15

За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ"

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.15 р.

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДМІДЬ 2014", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 80 644 грн. 90 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №15 від 02.06.2015 року

від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 18.05.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДМІДЬ 2014" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ" про стягнення 80 644 грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДМІДЬ 2014" суму заборгованості в розмірі 61 224 грн. 06 коп., суму 3% річних у розмірі 2 047 грн. 05 коп., пеню в розмірі 22 632 грн. 84 коп. та суму судового збору у розмірі 1718 грн. 29 коп. В решті позову відмовлено.

01.09.2015р. на виконання вищезазначеного рішення видано наказ.

11.09.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ" звернулось до господарського суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду на 7 місяців за запропонованим графіком.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 року, заява прийнята до розгляду в судовому засіданні на 17.09.2015р.

17.09.2015 року представник заявника (відповідач) в судовому засіданні підтримав заяву, просив суд заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення суду на 7 місяців, за запропонованими графіком.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти заяви відповідача, просив суд відмовити в її задоволенні, до судового засідання подав через канцелярію суду заперечення на заяву. (а.с.120-121)

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (боржника), суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення відмовити, з наступних підстав:

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судом встановлено, що як на підставу розстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на те, що в теперішній час на підприємстві, як і в державі, склалася тяжка фінансово-економічна ситуація через відсутність стабільного банківського фінансування, різкого здорожчання енергоресурсів та матеріалів, які мають імпортну складову. Також, підприємство має довгострокові зобов'язання фінансового характеру в іноземній валюті перед банківськими установами. Події, які виникли в державі у 2008-2009р., 2014-2015р. щодо стрімкої девальвації національної валюти по відношенню до основних світових валют, збільшили фінансове навантаження на підприємство. На підставі викладених обставин відповідач (заявник) просив суд надати розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 року.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, відповідач посилається на існування довгострокових зобов'язань фінансового характеру в іноземній валюті перед банківськими установами, але доказів такого існування не надає. Також, заявник посилається на існування великої дебіторської заборгованості, проте доказів такого існування відповідачем також не надано, в матеріалах справ такі докази відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, оскільки наведені відповідачем обставини не є беззаперечними та такими, що впливають на належне виконання зобов'язань перед позивачем, а лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього в даний час та на можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у даній справі. Тоді як, доказів фактичного існування будь-яких інших обставин, що ускладнили б або зробили неможливим виконання рішення відповідачем (заявником) не надано.

Судом також, прийнято до уваги, що у березні 2015 року відповідачу вже було надано позивачем розстрочку сплати боргу на 16 місяців, проте відповідач належним чином не виконав умови погодженого графіку сплати заборгованості, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Також суд приймає до уваги, що в обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання рішення суду, відповідачем надано лише інформацію про фінансові результати підприємства та копію платіжного доручення на суму 1500 грн., інших доказів відповідачем до справи не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість відповідача виникла у 2014 році та до звернення позивача до суду відповідачем не було вжито будь яких заходів для сплати цього боргу.

У той же час суд, з урахуванням балансу інтересів сторін, враховуючи що сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах, суд приймає до уваги, що позивач у повному обсязі заперечує щодо надання відповідачу розстрочки, а надання відповідачу розстрочки виконання рішення може призвести до негативних майнових наслідків господарської діяльності позивача, що є істотним порушенням прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, заявником не були доведені виняткові обставини, які можуть бути враховані судом, як підстави для розстрочення виконання судового рішення, що є підставою для відмови у задоволенні даної заяви.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 року у справі №904/6304/15 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття - 17.09.2015р., та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому ст.ст. 91-95 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_3