Рішення

від 08.02.2007 по справі 3/010-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/010-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2007 р.                                                                              Справа № 3/010-07

за позовом  Приватного підприємства „Бест”, м. Бровари

до                  Закритого акціонерного товариства „Фоззі”, м. Вишневе

про                стягнення 3 500,20 грн.

                                                                                                                  Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача      Резнік В.В. –представник за довіреністю № 1 від 12.05.2006р.;

відповідача  Муштей Л.Ю. –представник за довіреністю № 396-юр від 03.04.2006р.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні 08.02.2007 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Бест” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Фоззі” про стягнення 3 500,20 грн. заборгованості, з яких 3 266 грн. –основний борг, 234,20 грн. штрафних санкцій та позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано нездійсненими розрахунками за отриманий товар у розмірі 3 266 грн., необхідністю стягнення штрафних санкцій в зв'язку з простроченням платежу та просив покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 08.02.2007р. позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2007р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 08.02.2007р. поважних представників.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2007 року подав відзив від 08.02.2007р., в якому позовні вимоги в частині основного боргу визнав повністю, позовні вимоги в частині нарахованої пені не визнав частково на суму, що нарахована понад шестимісячний строк.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством „Бест” (далі – позивач) та Закритим акціонерним товариством „Фоззі” (далі –відповідач) був укладений договір поставки № 183 від 01.06.2005р. (далі –Договір), відповідно до якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами договору та прийнятих сторонами змінами та доповненнями до договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.2. Договору асортимент та вартість постачаємого товару, відображається сторонами у специфікаціях (додаток № 1), які є невід'ємною частиною цього Договору. В узгоджену сторонами вартість товару входять всі витрати, які несе позивач при поставці товару.

Відповідно до специфікації № 1 до Договору № 183 від 01.06.2005р. позивач передав відповідачу товар.

Фактично, позивач передав, а відповідач отримав товар, що підтверджується накладними: № 1648 від 13.04.2006р. на суму 180 грн. та довіреністю серії ЯЛР № 843918 від 23.04.2006р.; № 1692 від 17.04.2006р. на суму 900 грн. та довіреністю серії ЯЛР № 843938 від 17.04.2006р.; № 1693 від 17.04.2006р. на суму 900 грн. та довіреністю серії ЯЛР № 843955 від 17.04.2006р.; № 1788 від 20.04.2006р. на суму 900 грн. та довіреністю серії ЯЛР № 843985 від 20.04.2006р.; № 1789 від 20.04.2006р. на суму 270 грн.; № 1790 від 20.04.2006р. на суму 180 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору всі розрахунки по цьому договору здійснюються виключно у національній валюті України. Оплата проводиться у гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі поданих при поставці накладних, підписаних уповноваженими представниками позивача та відповідача відповідно до додаткових умов поставки або заказу. Датою приймання товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником відповідача. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, яка належить оплаті, списується з банківського рахунку відповідача на рахунок позивача.

Згідно п. 3.3. Договору підставою для оплати поставленого по Договору товару є: передача відповідачу оформлених в установленому діючому законодавстві порядку товарної накладної та податкової накладної.

Між позивачем та відповідачем 01.07.2006р. було проведено акт звірки розрахунків за № 37, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість у сумі 3 266 грн., що також не заперечував відповідач в судовому засіданні 08.02.2007р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 265 ГК України встановлений обов'язок постачальника передати товар покупцю, та обов'язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 3 266 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем нарахована пеня за дні прострочки по кожній поставки товару у відповідності до п. 8.2. Договору, наступним чином: по накладній № 1648 від 13.04.2006р. –159 днів прострочки, № 1692 від 17.04.2006р. –155 днів прострочки, № 1693 від 17.04.2006р. –155 днів прострочки, № 1788 від 20.04.2006р. –152 дня прострочки, № 1789 від 20.04.2006р. –152 дня прострочки та № 1790 від 20.04.2006р. –152 дня прострочки з врахуванням здійснюваних відповідачем оплат.

Тому доводи відповідача про нарахування позивачем пені понад шестимісячний строк в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України не приймаються судом, як необґрунтовані.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 8.2. Договору у випадку порушення строком сплати або поставки товарів, передбачених договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,5% від вартості не поставленого товару або простроченої суми сплати за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на п. 3.3., п. 8.2. Договору вбачається, що відповідач зобов'язаний був сплачувати вартість поставленого товару, оскільки відповідач визнав суму основного боргу та актом звірки розрахунків підтвердив дату отримання товару, а отже сума прострочки має місце та, як перевірено судом розрахунок пені позивача, він містить помилки.

Разом з цим, від позивача заяв про збільшення позовних вимог до суду в установленому порядку не надходило (ст. 22 ГПК України), суд не виходить за межи позовних вимог та задовольняє позов в цій частині на суму, в межах заявлених позовних вимог позивачем.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі  3 266 грн. та 234,20 грн. пені.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Фоззі” (юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Калачевська, 13; р/р 26004311836 в Київській філії АБ „Південний”, МФО 320917, код ЄДРПОУ 25294089) на користь Приватного підприємства „Бест” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 19-а, код ЄДРПОУ 25293807; р/р 26002002018001 в Броварській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 321808) 3 266 грн. (Три тисячі двісті шістдесят шість грн. 00 коп.) основного боргу, 234,20 грн. (Двісті тридцять чотири грн. 20 коп.) пені, 102 грн. (Сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

12.02.2007р.

Суддя                                                                                Коротун О.М.