Рішення

від 15.09.2015 по справі 908/4143/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/95/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 Справа № 908/4143/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, дов. № 41/20-19 від 05.01.2015р.

Від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Інтер ПартсВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 4451,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Інтер ПартсВ» про стягнення 4455,20 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що між ним та ТОВ В«Інтер ПартсВ» укладено договір № 43 В«На відпуск теплової енергії в гарячій водіВ» , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, згідно з встановленим планом теплоспоживання, а споживач зобов'язався оплатити її вартість.

Позивач в період з жовтня 2014р. по квітень 2015р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 3158,20 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за спожиту теплову енергію, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем, яка складає 3158,20 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 3158,20 грн., пеню в сумі 525,83 грн.; 3% річних в сумі 29,21 грн.; інфляційні втрати - 741,96 грн. та судовий збір.

15.07.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 16.07.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/4143/15 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/95/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 26.08.2015р.

В судовому засіданні 26.08.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 26.08.2015р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином.

Ухвалою суду від 26.08.2015р. розгляд справи відкладено на 15.09.2015р.

15.09.2015р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнює позовні вимоги в частині нарахування пені та 3% річних та просить стягнути з відповідача 3 158,20 грн. основного боргу, суму пені в розмірі 522,02 грн.; суму інфляційних втрат в розмірі 741,96 грн.; 3% річних в сумі 28,93 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» (далі - Постанова) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд, розглянувши надану позивачем заяву, розцінює її як зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що вказана заява подана відповідно до вимог чинного законодавства, суд приймає її. Спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог, вказаних в заяві.

У судовому засіданні 15.09.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшень, поданих в заяві та просить суд стягнути з відповідача 3 158,20 грн. основного боргу, суму пені в розмірі 522,02 грн.; суму інфляційних втрат в розмірі 741,96 грн.; 3% річних в сумі 28,93 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн.

Відповідач відзив та витребувані ухвалами суду документи не надав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, повноваженого представника в судове засідання не направив. Причини неявки суду невідомі.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 16.07.2015р. про порушення провадження у справі, була направлена на адресу відповідача, якою, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місце проживання відповідача є - 69097 Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Радянський, буд. 9 та повернулася на адресу суду з приміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала про відкладення розгляду справи від 26.08.2015р., яка була надіслана на адресу відповідача, станом на день розгляду справи на адресу суду не поверталася.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/4143/15 відповідач повідомлявся належним чином, тобто судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами. Справа розглянута за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 15.09.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.03.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Інтер ПартсВ» (надалі - споживач) та Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району м. Запоріжжя (надалі - теплопостачальна організація) укладено договір № 43 на відпуск теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити споживачу теплову енергію в гарячій воді згідно з встановленим планом теплоспоживання.

Теплова енергія відпускається споживачу в Гкал на такі потреби:

- опалення організацій;

- гаряче водопостачання організацій;

- на вентиляцію.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами і встановлюється рішенням міськвиконкому при стані середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох діб менше +8 С.

Відповідно до п. 4.1 договору облік відпускаємої теплової енергії здійснюється по приладах обліку і розрахунковим способом.

Дата знаття показань приладів обліку Споживачем і надання звіту

в Енергопостачальну організацію - з 16 до 18 числа поточного місяця (п. 4.4).

Споживач, що має прилади обліку, три рази на тиждень записує

показання приладів у журнал обліку і разом з звітом надає його в теплову інспекцію теплопостачальної організації (п. 4.5)

Розділом 5 договору встановлений порядок здійснення розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються виключно в грошовій формі національній грошовій одиниці відповідно до встановлених тарифів

Розділом 7 договору встановлений термін дії договору:

Договір набуває чинності після його підписання обома сторонами і діє з 01.03.2005р. і по 01.03.2006р. (п.7.1)

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи з усних пояснень представника позивача, договір № 43 на день розгляду справи є дійсним.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон), «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач, на виконання умов договору, в період з жовтня 2014р. по квітень 2015р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3158,20 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками.

В актах приймання - передачі теплової енергії зазначено, що один примірник оформленого належним чином акту підлягає повернення теплопостачальній організації. У разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установленому договором терміни акт вважається погодженим.

Відповідно до п. 3.2 договору споживач здійснює оплату платіжних документів, пред'явлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.

Проте, відповідачем свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію виконані не були, заборгованість складає 3158,20 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи наявна претензія щодо погашення заборгованості за теплову енергію вих.. № 08-3/1042-1 від 05.06.2015р., в якій позивач, зазначає про обов'язок споживача оплатити вартість спожитої теплової енергії у термін до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 3158,20 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 6.2 договору передбачено, що в при простроченні оплати вартості споживлюваної теплової енергії, пеня нараховується згідно діючим в період нарахування граничним ставкам, встановленим діючим законом.

За порушення строків оплати послуг позивачем нарахована пеня в сумі 522,02 грн. Судом перевірено розрахунок пені, зроблений позивачем, та встановлено, що він зроблений вірно, а тому заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 522,02 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Нараховані сума 3 % річних складає 28,93 грн.

Інфляційні витрати складають 741,96 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що позивачем розрахунки зроблені вірно, а тому підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання щодо оплати за теплову електроенергію за договором № 43 від 01.03.2005р., то вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 3158,20 грн., пені в сумі 522,02 грн.; 3% річних в сумі 28,93 грн.; інфляційні втрати - 741,96 грн. суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Інтер ПартсВ» , 69097 Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Радянський, буд. 9 код ЄДРПОУ 31950215 на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району м. Запоріжжя 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137 (на п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії-Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 3 158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Інтер ПартсВ» , 69097 Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Радянський, буд. 9 код ЄДРПОУ 31950215 на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району м. Запоріжжя 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137 (на п/р зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) пеню в сумі 522 ( п'ятсот двадцять дві) грн. 02 коп.; 3% річних в сумі 28 (двадцять вісім) 93 коп.; інфляційні втрати в розмірі 741 (сімсот сорок одна) грн. 96 коп. та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.09.2015р.

Суддя О.А. Топчій