Рішення

від 14.09.2015 по справі 917/1378/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №917/1378/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1”

до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”

про розірвання договору № 18782 від 13.06.2014 р. та стягнення 439 956,00 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон №1” з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” про розірвання договору № 18782 від 13.06.2014 р. та стягнення 439 956,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на розрахунково-касове обслуговування № 18782 від 13.06.2014 р. в частині своєчасного здійснення розрахунково-касових операцій за платіжним дорученням № 6 від 16.03.2015 р., що було пред'явлено банку до виконання, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1” було позбавлене можливості перерахувати кошти за призначенням платежу.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон №1” просить суд розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 18782 від 13.06.2014 р., стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” грошові кошти, які знаходяться на рахунку у відповідача у сумі 404 000,00 грн., пені у сумі 35 956,00 грн., а всього – 439 956,00 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду Полтавської області № 917/1378/15 від 06.07.2015 р.

04.08.2015 р. ухвалою господарського суду Полтавської області матеріали вказаної справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. справу № 917/1378/15 прийнято до свого провадження суддею Головіною К.І.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, у минулому судовому засіданні позовні вимоги пітримав, просив їх задовольнити.

Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 13.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1” (клієнт) та відповідачем – Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та кредит” (банк) був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування № 18782 (далі – договір).

Згідно з п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26003026224301 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.3.2 договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать закону та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1 договору).

Також 13.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон №1” (клієнт) та відповідачем – Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та кредит” (банк) був укладений додатковий договір про обслуговування клієнта з використанням програмно-технічного комплексу “Клієнт-Банк” № 1 (далі – додатковий договір).

Відповідно до п. 1.1 додаткового договору клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання умов рохрахункового обслуговування з використанням системи електронних платежів “Клієнт Банк”.

Банк зобов'язується проводити операції за розрахунковими документами, що надійшли від клієнта протягом операційного дня, але не пізніше 17-00 год., в день надходження цих документів, а після 17-00 год не пізніше наступного операційного дня (п. 5.2 додаткового договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до дати закінчення дії (або до дати розірвання сторонами) договору на розрахунково-касове обслуговування (п. 8.1 додаткового договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов основного договору банк відкрив клієнту (позивачу) банківський рахунок у національній валюті № 26003026224301.

16.03.2015 р. позивач надав відповідачу до виконання платіжне доручення № 6 на суму 404 000,00 грн., однак банк розрахункову операцію за вказаним платіжним дорученням не провів.

30.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 16913-16914 про виконання зазначеного платіжного доручення № 6 від 16.03.2015 р., але відповіді не отримав.

Також 30.07.2015 р. позивач звернувся до банку із заявою № 17432-17433 про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 18782 від 13.06.2014 р., закриття рахунку № 26003026224301 та повернення залишку грошових коштів на розрахунковий рахунок, відкритий у іншому банку. Вказана заява була залишена відповідачем без задоволення.

Частиною 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 5 статті 341 Господарського кодексу України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Аналогічні положення містяться у п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на поточному рахунку позивача у національній валюті № 26003026224301 наявні грошові кошти у сумі 404 000,00 грн.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача з платіжною вимогою про перерахування коштів, а також ту обставину, що на розрахунковому рахунку позивача у банку № 26003026224301 наявні грошові кошти, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 404 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач, посилаючись на ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” пеню за невиконання зобов'язання у сумі 404 000,00 грн. за період з 20.03.2015 р. по 16.06.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 п. 32.2 ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми штрафних санкцій відповідно до ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню 35 956,00 грн. пені за період з 20.03.2015 р. по 16.06.2015 р., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Щодо вимог позивача про розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 18782 від 13.06.2014 р. суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, у п. 8.2 сторони передбачили, що договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін в інших випадках та за підстав, передбачених договором та чинним законодавством України.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як вже встановлено у судовому засіданні, відповідач не виконав платіжне доручення позивача, чим істотно порушив умови договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із вимогою про розірвання договору № 18782 від 13.06.2014 р.

Оскільки, відповідач не розірвав договору, позивач передав спір на вирішення суду, як це передбачено законом у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Крім того, частиною 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час, тобто незалежно від наявності чи відсутності коштів на рахунку.

На підставі вказаних норм діючого законодавства та умов договору, беручи до уваги факт звернення позивача про розірвання договору у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 18782 від 13.06.2014 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1” до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” про розірвання договору № 18782 від 13.06.2014 р. та стягнення 439 956,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1” (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 39123116) грошові кошти у сумі 404 000 (чотириста чотири тисячі) грн. 00 коп., пені у сумі 35 956 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Розірвати договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 18782 від 13.06.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1” (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 39123116) та Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автосалон № 1” (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 39123116) витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 017 (десять тисяч сімнадцять) грн. 13 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 21 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя                               К.І. Головіна