Рішення

від 17.09.2015 по справі 916/2775/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2015 р.Справа № 916/2775/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ»

до відповідача ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ»

про стягнення 24094,90грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 06.03.2015р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ» про стягнення заборгованості у розмірі 24044,42грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.15р. порушено провадження у справі №916/2775/15.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.15р. було продовжено строк вирішення спору по справі до 22.09.15р., в порядку ст.69 ГПК України.

17.09.15р. від позивача надійшла заява(вх.№23041/15 від 17.09.15р.), згідно якої зазначає про те, що в розрахунку позовних вимог була допущена технічна помилка, а саме: загальна сума заборгованості по договору №1 складає 7297,86грн., у зв'язку з чим просить суд вважати загальну суму заборгованості заявленої до стягнення за договором №1 та договором №2 у розмірі 24094,90грн. Крім того, зазначає про те, що помилково було зазначено період нарахування 3%річних за договором №1, та просить суд вважати вірним період нарахування з 23.03.2013р. по 28.02.2014р.(343 днів прострочення).

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.07.2015р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

05.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» (Орендодавець) та ОСОБА_1 підприємством В»ІнтермонтажВ» (Орендар) було укладено договір оренди №Ин-032/о (договір 1), відповідно до умов якого, Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове платне строкове користування нежитлове офісне приміщення загальною площею 18 (вісімнадцять)кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс №301.

Так на виконання умов договору, за актом прийому - передачі від 01.03.2013р. Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято об'єкт оренди.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата за цим договором становить 1260,00грн. (одна тисяча двісті шістдесят грн. 00 коп.) (без ПДВ) на місяць, починаючи з моменту підписання Акту прийому - передачі об'єкту оренди.

Згідно п.3.3 Договору, орендар повинен сплачувати Орендодавцю передплату за оренду щомісячно до першого числа поточного місяця, в якому відбувається оренда. Відсутність у Орендаря рахунків на оплату не є підставою для звільнення від виконання цього пункту договору.

У відповідності до п. 3.4 Договору, Орендар компенсує, безпосередньо на рахунок Орендодавця, вартість затрат фактично спожитих комунальних послуг (електрична та теплова енергія, водопостачання та водовідведення) та витрат за вивіз сміття та відходів.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. За несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію Орендар сплачує Орендодавцю у п'ятикратному розмірі від суми недоїмки.

За актом прийому - передачі від 28.02.2014р. Орендарем було передано, а Орендодавцем прийнято об'єкт оренди.

Крім того, 05.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» (Орендодавець) та ОСОБА_1 підприємством В»ІнтермонтажВ» (Орендар) було укладено договір оренди №ИН-014/о (Договір 2), відповідно до умов якого, Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове платне строкове користування нежитлове офісне приміщення загальною площею 18 (вісімнадцять)кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс №301.

Так на виконання умов договору, за актом прийому - передачі від 01.03.2014р. Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято об'єкт оренди.

Згідно із п. 3.1. Договору, орендна плата за цим договором становить 1350,00грн. (одна тисяча триста п'ятдесят грн. 00 коп.) (без ПДВ) на місяць, починаючи з моменту підписання Акту прийому - передачі об'єкту оренди.

Орендар повинен сплачувати Орендодавцю передплату за оренду щомісячно до першого числа поточного місяця, в якому відбувається оренда. Відсутність у Орендаря рахунків на оплату не є підставою для звільнення від виконання цього пункту договору (п.3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору, Орендар компенсує, безпосередньо на рахунок Орендодавця, вартість затрат фактично спожитих комунальних послуг (електрична та теплова енергія, водопостачання та водовідведення) та витрат за вивіз сміття та відходів.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення суборендної плати, плати за спожиту теплову енергію, водопостачання та водовідведення Суборендар сплачує Орендарю штраф у розмірі 2,5% від суми заборгованості. За несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію Суборендар сплачує Орендарю штраф у п'ятикратному розмірі від суми недоїмки.

Додатковою угодою №1 від 12.08.14р. до договору оренди №ИН-014/о (Договір 2), було встановлено що орендна плата за цим договором становить 1620грн., починаючи з 01.09.2014р.

За актом прийому - передачі від 30.11.2014р. Орендарем було передано, а Орендодавцем прийнято об'єкт оренди.

Однак в порушення умов договорів, Орендар не виконував належним чином покладені на нього обов'язки, щодо сплати орендної плати за Договором 1 та Договором 2 в результаті чого за період з 23.03.2013р. по 30.11.2014р. утворилась заборгованість у сумі 14849,12грн., що складається з: заборгованості у розмірі 1790,68грн. по Договору 1 і заборгованості у розмірі 13058,44грн. по Договору 2, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2014р.

27.11.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» було направлено на адресу ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ» претензію №026/27.11.14 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 14849,12грн.

Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи непроведення відповідачем оплати, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24094,90грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 30.11.2014р. за ОСОБА_1 підприємством В»ІнтермонтажВ» рахується заборгованість на загальну суму 14849,12грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» ), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами оренди №Ин-032/о (договір 1) та №ИН-014/о (Договір 2), в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, що свідчить про невиконання відповідачем умов зазначених договорів.

Згідно ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Так судом встановлено в порушення відповідачем умов договору оренди №Ин-032/о (договір 1) та договору №ИН-014/о (Договір 2), щодо сплати орендної плати, договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати не виконувались належним чином, внаслідок чого, за відповідачем ОСОБА_1 підприємством В»ІнтермонтажВ» утворилась заборгованість по сплаті орендної плати станом на 30.11.2014р. у розмірі 14849,12грн., а саме: за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. заборгованість по орендній платі у розмірі 722,24грн. та заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 1068,44грн., та за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. заборгованість по орендній платі у розмірі 12960грн. та заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 98,44грн., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14849,12грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ» пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. в розмірі 93,01грн., за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р. що обрахована із суми заборгованості у розмірі 722,24грн., та штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію (п'ятикратний розмір від суми недоїмки) за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. - у розмірі 5342,20грн.; а також за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати (2,5% від суми заборгованості) - у розмірі 324,00грн., та штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію(п'ятикратний розмір від суми недоїмки) - у розмірі 492,20грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно із п.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором, у тому числі у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із місту наведеного пункту ст. 231 ГК України вбачається, що розмір штрафних санкцій обчислюється не тільки у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф); у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня), як це передбачено ст. 549 ЦК України; а і у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. в розмірі 93,01грн., на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України, а саме за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. підлягає задоволенню в сумі 51,68грн., за період з 23.03.2013р. по 23.09.2013р.(183 днів прострочення), що обрахована із суми заборгованості у розмірі 722,24грн.

Поряд з цим перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію (п'ятикратний розмір від суми недоїмки) за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. - у розмірі 5342,20грн.; а також за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати (2,5% від суми заборгованості) - у розмірі 324,00грн., та штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію(п'ятикратний розмір від суми недоїмки) - у розмірі 492,20грн. судом встановлено, що розрахунок здійснено вірно, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію (п'ятикратний розмір від суми недоїмки) за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. - у розмірі 5342,20грн.; а також за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати (2,5% від суми заборгованості) - у розмірі 324,00грн., та штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію(п'ятикратний розмір від суми недоїмки) - у розмірі 492,20грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. - у розмірі 50,48грн., за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р.(343днів прострочення) що обраховані із суми заборгованості у розмірі 1790,68грн., та 3%річних за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. у розмірі 271,54грн., за період з період з 23.03.2014р. по 30.11.2014р.(253 днів прострочення) що обраховані із суми заборгованості у розмірі 13058,44грн., а також індексу інфляції за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. в розмірі 21,49грн., за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р., та за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. в розмірі 2650,83грн., за період з 23.03.2013р. по 30.11.2014р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ» , перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. в розмірі 21,49грн., за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р., та за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. в розмірі 2650,83грн., за період з 23.03.2013р. по 30.11.2014р., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Поряд з цим судом встановлено, що позивачем помилково зазначений період нарахування 3% річних за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р., а саме: з 01.03.2013р. по 30.06.2013р., тоді як вірно зазначена кількість днів прострочення - 343 днів прострочення, так як 343 днів прострочення співпадають саме з періодом з 23.03.2013р. по 28.02.2014р., у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3%річних за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. - у розмірі 50,48грн., за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р .(343днів прострочення) що обраховані із суми заборгованості у розмірі 1790,68грн., що також підтверджується наданою позивачем заявою(вх.№23041/15 від 17.09.15р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р. в розмірі 50,48грн., за період з 23.03.2013р. по 28.02.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 1790,68грн., та за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р. в розмірі 271,54грн., за період з 23.03.2013р. по 30.11.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 13058,44грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ» заборгованості за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р., а саме: по орендній платі у розмірі 722,24грн., заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 1068,44грн.; пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 51,68грн., штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію у розмірі 5342,20грн.; 3%річних в розмірі 50,48грн., індексу інфляції в розмірі 21,49грн., та заборгованості за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р., а саме: по орендній платі у розмірі 12960грн., заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 98,44грн., штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати - у розмірі 324,00грн., штрафу за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію - у розмірі 492,20грн.; 3%річних в розмірі 271,54грн., індексу інфляції в розмірі 2650,83грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1823,87грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства В»ІнтермонтажВ» (65043, м.Одеса, вул.Космонавта Комарова, буд.10, офіс 301, код ЄДРПОУ 34673093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промзв'язок ІнвестВ» (65043, м.Одеса, вул.Космонавта Комарова, буд.10, код ЄДРПОУ 34445502; адреса для листування: 65059, АДРЕСА_1) заборгованість за договором оренди №Ин-032/о (договір 1) від 05.02.2013р., а саме: по орендній платі у розмірі 722(сімсот двадцять дві)грн.24коп., заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 1068(одну тисячу шістдесят вісім)грн.44коп., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 51(п'ятдесят одну)грн.68коп., штраф за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію у розмірі 5342(п'ять тисяч триста сорок дві)грн.20коп., 3%річних в розмірі 50(п'ятдесят)грн.48коп., індекс інфляції в розмірі 21(двадцять одну)грн.49коп., заборгованість за договором оренди №ИН-014/о (Договір 2) від 05.02.2014р., а саме: по орендній платі у розмірі 12960(дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят)грн., заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 98(дев'яносто вісім)грн.44коп., штраф за несвоєчасне внесення орендної плати - у розмірі 324(триста сорок дві)грн.00коп., штраф за несвоєчасне внесення плати за спожиту електроенергію - у розмірі 492(чотириста дев'яносто дві)грн.20коп.; 3%річних в розмірі в розмірі 271(двісті сімдесят одну)грн.54коп., індекс інфляції в розмірі 2650(дві тисячі шістсот п'ятдесят)грн.83коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1823(одну тисячу вісімсот двадцять три)грн.87 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.09.2015р.

Суддя С.Ф. Гут