Рішення

від 14.03.2011 по справі 6/10/5022-145/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р.Справа № 6/10/5022-145/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватного акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод" 46000, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 28

до Філії товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" у м. Тернополі вул.Л.Курбаса 5ч, м.Тернопіль

про cтягнення заборгованості за договором поставки.

За участю представників сторін:

ОСОБА_1

Відповідача- не з'явився

Суть справи:

Закрите акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Філії товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" у м. Тернополі про стягнення, з урахуванням уточнення, 3786,16 грн. заборгованості та санкцій за договором поставки №1888 від 01.03.2008 року.

Розгляд справи, призначений вперше на 17 лютого 2011 року неодноразово відкладався, востаннє до 14 березня 2011 року.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов’язковою, в судове засідання жодного разу не з’явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В засіданні представнику позивача роз’яснено належні йому права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Ухвалою суду від 03.03.2011 року, у зв'язку зі зміною правовстановлюючих документів, проведено заміну позивача на Приватне акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне:

З урахуванням погодженого протоколу розбіжностей, у березні 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Тернопільський молокозавод" та Філією товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" укладено договір поставки молочної продукції №1888, за змістом якого, постачальник (позивач) зобов'язувався поставити в обумовлений термін покупцеві (відповідачу) товар, а останній зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити за нього певну грошову суму.

п.9.7. Договору та Протоколу узгодження розбіжностей до договору №1888 від 01.03.2008 року, встановлено, що оплата повинна проводитись шляхом безготівкового розрахунку протягом 7 банківських днів від дня одержання товару.

На виконання умов договору, по накладних №164234 від 18.03.2009р., №166831 від 25.03.2009р., №66830 від 25.03.2009р. відповідачем отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 3468,38 грн.

Направлену на адресу Філії товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" претензію №244 від 19 травня 2009 року, з вимогою провести розрахунок та надісланні супровідним листом №60 від 25.01.2011 року Акти звірки розрахунків, станом на 09.04.2008 року, відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент пред'явлення позову заборгованість Філії товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" у м. Тернополі становила 3410,58 грн.

Несплата вартості поставленого товару і стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати його в семи денний термін з дня пред’явлення про це вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з’ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692, ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 265, ГК України, відповідач за отриману продукцію не розрахувався, заборгувавши 3410,58 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення оплати станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 3410,58 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

За змістом п.10.4. Договору, у разі порушення строків оплати, Філія товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" зобов’язувалась сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу.

Враховуючи положення п.10.4. Договору, а також, приписи ст.ст. 546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», заявлені до стягнення 375,58 грн. пені підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Філії товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (вул.Л.Курбаса 5ч, м.Тернопіль, код 35073676) на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод" (вул.Лозовецька, 28, м.Тернопіль, код 30356917) - 3410,58 грн. боргу, 375,58 грн. пені, 102 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 16 березня 2011р., через місцевий господарський суд.

Суддя І.П. Шумський