Ухвала

від 21.03.2011 по справі 6/42-697

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" березня 2011 р.Справа № 6/42-697 УХВАЛА

Суддя І.П.Шумський

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" вул. Довга, 21 м. Тернопіль 46000

На постанови: Другого відділу ДВС Тернопільського міського управляння юстиції від 24.06.2010р.

та Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управляння юстиції у Тернопільській області від 12.10.2010р.

За участю представників:

Підрозділу ДВС - ОСОБА_1

ТОВ "Інтерпап" - ОСОБА_2

ТОВ "Міхаель Хубер Україна" - ОСОБА_3

ТОВ "Аякс" - не з'явився

Другого відділу ДВС - не з'явився

Скаржника - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Поліграфіст" звернулось в суд, в порядку ст. 121-2 ГПК України, із скаргою на:

- п.п. 4,5 постанови Другого відділу ДВС Тернопільського міського управляння юстиції від 24.06.2010р. щодо накладення арешту на будинок товариства по вул. Довга,21 в м. Тернополі

- п. 2 постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управляння юстиції у Тернопільській області від 12.10.2010р. щодо заборони відчуження майна товариства.

У своєму зверненні скаржник просив скасувати перелічені пункти постанов, як такі, що не відповідають приписам законодавства про виконавче провадження.

До участі у справі залучено також інших стягувачів щодо ТОВ "Поліграфіст" по зведеному виконавчому провадженні - ТОВ "Торгово-промислова компанія "Аякс" та ТОВ "Інтерпап".

Представники стягувачів і органів ДВС (суб'єктів оскарження) проти задоволення скарги заперечили.

Розгляд скарги, призначений вперше на 10.02.2011р. відкладався, востаннє на 21.03.2011р.

Учасникам процесу роз'яснювались належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За клопотанням ТОВ "Міхаель Хубер Україна" здійснювався аудіозапис судового засідання 21.03.2011р.

В засідання представник скаржника жодного разу не з'явився, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Вказане, відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, не є перешкодою для вирішення скарги.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення учасників засідання, суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.11.2009р. у справі № 4/95-1593 задоволено позов ТОВ "Торгово-промислова компанія "Аякс" про стягнення з ТОВ "Поліграфіст" коштів на загальну суму 17 391,72 грн., про що 01.12.2009р. видано наказ.

Постановою Другого відділу ДВС Тернопільського міського управляння юстиції від 24.06.2010р. відкрито виконавче провадження по стягненню призначених судом сум та, на підставі заяви ТОВ "Торгово-промислова компанія "Аякс", накладено арешт на нерухоме майно боржника - будинок по вул. Довга,21 в м. Тернополі, але у межах суми стягнення - 17 391,72 грн. (п.2 постанови).

Судом з'ясовано, що за вказаною адресою ТОВ "Поліграфіст" належить на праві власності ряд будівель (рішення виконкому Тернопільської міської ради № 469 від 29.05.2002р., №1463 від 28.11.2001р., свідоцтва про право власності від 05.07.2002р., довідки Тернопільського бюро технічної інвентаризації від 14.06.2010р. № 4027/07-2 і від 15.03.2011р. №2369/072).

Пунктом п'ятим постанови Другого відділу ДВС від 24.06.2010р. боржнику заборонено відчуження майна лише в межах суми стягнення.

Із супровідним листом №19/22965/8 від 24.06.2010р., дану постанову надіслано учасникам виконавчого провадження, в т.ч. і ТОВ "Поліграфіст".

Пункти 4-5 згаданої постанови оскаржуються боржником.

Постановою Другого відділу ДВС Тернопільського міського управляння юстиції від 15.07.2010р. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу від 01.12.2009р. у справі № 4/95-1593 закінчено, у зв'язку з передачею виконавчого документа до Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управляння юстиції у Тернопільській області, в якого знаходиться зведене провадження щодо ТОВ "Поліграфіст".

Окрім того, рішенням господарського суду Тернопільської області від 22 травня 2009 року у справі №6/42-697 задоволено повністю позов ТОВ В«Міхаель Хубер УкраїнаВ» до ТОВ "Поліграфіст" про стягнення боргу. Постановлено стягнути з відповідача 16189,89 грн. заборгованості, 161,90 грн., сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (разом - 16469,79 грн.), про що 05 червня 2009 року видано відповідний наказ.

Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управляння юстиції у Тернопільській області від 04.09.2009р. відкрито виконавче провадження по виконанню згаданого наказу. А постановою від 25.09.2009р. його приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Поліграфіст".

Згідно з постановою названого підрозділу від 17.03.2010р. накладено арешт на автомобілі боржника.

Ухвалою суду від 21.06.2010р., дану постанову за скаргою ТОВ "Поліграфіст" скасовано (визнано недійсною).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р., ухвалу місцевого суду від 21.06.2010р. скасовано, а в задоволенні скарги боржника відмовлено.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. в касаційному порядку не оскаржувалась.

У зв'язку з чим, постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС від 12.10.2010р. в складі зведеного виконавчого провадження, знову накладено арешт на автомобілі ТОВ "Поліграфіст", а також заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить боржнику в межах суми стягнення (п.2 постанови).

Пункт 2 згаданої постанови також оскаржується боржником.

Згідно з поясненнями, представника Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС, на час розгляду справи заборгованість боржника за зведеним виконавчим провадженням становить близько 300 тис. грн..

Попередньо передане на продаж майно ТОВ "Поліграфіст", зокрема обладнання "Домінант" та "Prezident" не реалізовано.

Описаний і оцінений агрегат "LBW 750 U" 1988 р.в., станом на 21.03.2011р. також не продано.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 22, 121-2 ГПК України, підстави і предмет скарги визначаються заявником.

У своїй скарзі, як на підставу незаконності постанов, ТОВ "Поліграфіст" посилається на порушення суб'єктами оскарження:

- ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N606-XIV (далі -Закон N606-XIV) щодо порядку надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження;

- ст.ст. 50,55 Закону N606-XIV та п.п. 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі -Інструкція) щодо невідповідності вартості майна, на яке звернуто стягнення розміру заборгованості, відсутності підстав для арешту майна, не проведення опису арештованого майна і інше.

Однак, поданими суду доказами, скаржником належним чином не підтверджено обґрунтованості, викладених в скарзі підстав для скасування постанов ДВС.

Так, згідно з ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Законом, котрий визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України В«Про виконавче провадженняВ» (преамбула цього Закону).

Рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 4/95-1593 набрало законної сили і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження ".

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.2 ст. 24 Закону N606-XIV, в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження - ч.2 ст. 24 Закону N606-XIV та п.п.3.6.3 п.3.6 Інструкції.

Можливість накладення арешту на майно на стадії відкриття провадження у справі передбачено і ст. 55 Закону N606-XIV та п.п.5.6.2 п.5.6 Інструкції.

Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може, а не зобов'язаний, провести опис майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч.5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" і п.п . 3.6.2 п.3.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, стягувачу, боржнику надсилається лише копія постанови про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією ст.27 Закону N606-XIV.

За таких обставин, з урахуванням матеріалів, наданих Другим відділом ДВС Тернопільського міського управляння юстиції, безпідставними є доводи скаржника щодо скасування п.п. 4,5 постанови від 24.06.2010р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 01.12.2009р. у справі № 4/95-1593.

Окрім того, заявником без поважних причин пропущено, передбачений ст. 121-2 ГПК України та ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" 10-денний строк для її оскарження.

Не підлягають задоволенню і вимоги скаржника щодо скасування п.2 постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС від 12.10.2010р. про арешт майна та заборону його відчуження.

Оскільки, за змістом ст.ст. 50,51,63,64 і інших норм Закону N606-XIV, рішення про сплату коштів також вважається майновим стягненням.

Відповідно до ст. 64 Закону N 606-XIV, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним.

Арешт застосовується тому числі для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації (ст. 55 Закону N606-XIV).

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника (частина друга цієї статті).

У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження -ст. 49 Закону N606-XIV.

З урахуванням викладеного, необґрунтованими є твердження скаржника про невідповідність постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС від 12.10.2010р. про арешт майна та заборони його відчуження (її п.2) вимогам закону.

Щодо співрозмірності вартості майна, на яке звернуто стягнення розміру заборгованості слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 50 Закону N606-XIV, п.п. 5.6.1 Інструкції, на які посилається скаржник, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Арештоване оскаржуваними постановами майно (в межах розміру стягнення) не вилучено з користування боржника та не передано на реалізацію.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,86,121-2 ГПК України, приписами Закону України "Про виконавче провадження" суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя І.П. Шумський