Рішення

від 03.09.2015 по справі 922/5920/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.Справа № 922/5920/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Енергозберігаючі технології", м. Київ до Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, м. Луганськ 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Луганській області. про стягнення коштів за участю :

позивача - ОСОБА_2 - за дов.;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», звернувся до суду із позовом до відповідача - Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість виконаних робіт в сумі 19120184,52 грн., які були виконані ним за договором, який в подальшому був визнаний недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані застосуванням наслідків недійсності правочину.

Ухвалою суду від 22.12.2014р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача було залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з"явились, відзив на позов не надали. Причини їх неявки в судове засідання суду не відомі, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Між Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради та позивачем, був укладений договір № 710-к/468 від 29.12.2011р. про виконання робіт за державні кошти.

Відповідно до рішення Луганської міської ради № 35/9 від 27.06.2013р. відповідач - Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, є правонаступником Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.11.2013 року у справі № 913/2619/13 був задоволений позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до відповідачів - Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології». Зазначеним рішенням:

- визнано недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради, оформлене протоколом засідання комітету з конкурсних торгів від 23.12.2011р.

- визнано недійсним Договір № 710-к/468 від 29.12.2011, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради та ТзОВ «Енергозберігаючі технології» про закупівлю «Реконструкція і модернізація котельні кв. «Солнєчний», систем теплопостачання та гарячого водопостачання від котельні з улаштуванням ЦТП та ІТП» на загальну суму 12 511 044 грн. 07 коп.

- стягнуто з ТзОВ «Енергозберігаючі технології» на користь Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, грошові кошти у сумі 12 511 044 грн. 07 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. у справі № 913/2619/13 рішення Господарського суду Луганської області від 25.11.2013р. по вказаній справі залишено без змін. В касаційному порядку означена справа не переглядалась.

Як вбачається з рішення Господарського суду Луганської області від 25.11.2013 року у справі № 913/2619/13, договір № 710-к/468 від 29.12.2011р. був визнаний недійсним, оскільки він був укладений з порушенням вимог закону, а саме був укладений за результатом проведення торгів, визнаних недійсними.

Вирішуючи питання про застосування наслідків недійсності правочину, Господарський суд Луганської області виходив з того, що матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджене повне виконання сторонами укладеного договору, у зв'язку з чим суд стягнув з ТзОВ «Енергозберігаючі технології» на користь Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради грошові кошти у сумі 12 511 044 грн. 07 коп., які були сплачені за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р. В той же час, Господарський суд Луганської області був позбавлений можливості самостійно визначити вартість виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим питання про стягнення вартості виконаних робіт в межах справи № 913/2619/13 судом не розглядалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт виконання сторонами договору № 710-к/468 від 29.12.2011р. в повному обсязі встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 25.11.2013 року у справі № 913/2619/13. Крім того, факт виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується наявними в матеріалах справи:

- актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) № 2/901 від 29.12.2011р. на суму 8 162 107,73 грн.,

- актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) № 1/902 від 29.12.2011р. на суму 4 139 019,14 грн.,

- актом вартості змонтованого устаткування № 2-1/900 від 29.12.2011р. на суму 209 917,20 грн.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень, вони належним чином оформлені та скріплені печатками, а тому суд приймає їх в якості допустимих доказів виконання робіт за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р.

Крім того, факт виконання відповідачем своїх обов'язків за договором підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 29.12.2011р. про перерахування 12 511 044 грн. 07 коп.

Відтак, судом встановлено, що обидві сторони договору в повному обсязі виконали свої обов'язки за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р.

Вирішуючи питання про застосування наслідків недійсності правочину, суд виходить з того, що вказаний правочин був визнаний судом недійсним на загальних підставах (ст.ст. 203, 215 ЦК України), у зв'язку з чим особливі умови застосування наслідків недійсності правочину (ст.ст. 218 - 235 ЦК України) в даному випадку не застосовуються.

Суд зазначає, що визнання правочину недійсним пов'язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановленням наслідків, передбачених законом. Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За договором № 710-к/468 від 29.12.2011р., який за своєю суттю є договором будівельного підряду, відповідач одержав виконання будівельних робіт з реконструкції і модернізації котельні кварталу «Солнєчний», систем теплопостачання та гарячого водопостачання, а також результати виконання цих робіт. При цьому, суд враховує, що відповідно до приписів ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. В результаті виконання договору № 710-к/468 від 29.12.2011р. не було створено нових об'єктів будівництва, а були лише проведені роботи з реконструкції та модернізації об'єктів, які належать відповідачу.

За таких обставин, суд дістається висновку, що повернути позивачу все одержане за недійсним правочином не вбачається за можливе, у зв'язку з чим позивачу має бути відшкодована вартість, виконаних ним робіт за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р. Таким чином, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Енергозберігаючі технології» про стягнення з відповідача вартості виконаних будівельних робіт обґрунтованими.

Суд зазначає, що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України, відшкодування вартості виконаних робіт має відбуватись за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як слідує з п. 2.13. та . 2.14. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).

З метою визначення вартості виконаних будівельних робіт за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р., судом, за клопотанням позивача, ухвалою від 16.02.2015р. було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_3.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2199 від 31.07.2015 р., вартість виконаних робіт та змонтованого устаткування, які були здійснені ТОВ «Енергозберігаючі технології» за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р., станом на грудень 2014 року становила 15 770 674,00 грн.

Разом з цим, позивачем було надано суду висновок № 21/08-15я від 28.08.2015р. експертного інженерно-технічного дослідження, проведеного судовим експертом ОСОБА_4, відповідно до якого вартість виконаних будівельних робіт та змонтованого обладнання за договором № 710-к/468 від 29.12.2011р. станом на час проведення дослідження - 28.08.2015р., становить 25 975 453,27 грн.

Оскільки за правилами ст. 216 ЦК України відшкодування вартості того, що одержано за недійсним правочином, має відбуватися за цінами, які існують на момент відшкодування, суд приймає до уваги висновок № 21/08-15я від 28.08.2015р. Суд не приймає до уваги висновок № 2199 від 31.07.2015р., оскільки відшкодування вартості одержаного за цінами, що існували станом на грудень 2014р., які вказані у цьому висновку, суперечило б положенням ст. 216 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вартість виконаних будівельних робіт та змонтованого обладнання за договором № 710-к/468 від 29.12.2011 р. становить 25 975 453,27 грн.

Позивачем також було надано суду клопотання про вихід за межі позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Суд задовольняє дане клопотання оскільки вважає що на момент звернення позивача до суду із цим позовом позивач не мав можливості достеменно визначити вартість виконаних робіт за цінами, що існували на момент відшкодування.

Оскільки в процесі розгляду справи був визначений розмір вартості виконаних робіт в сумі 25 975 453,27 грн., що є більшим ніж розмір заявлених позовних вимог, суд вважає, що для захисту прав і законних інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача вартість виконаних робіт в сумі 25 975 453,27 грн.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 73 080,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 14 800,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1,12, 4-3, 4-7, 22, 33, 43, 49, ст. 82, п. 2 ч. 1 ст. 83, ст. ст. 84-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради (код ЄДРПОУ 23484377, 91031, м. Луганськ, квартал Дімітрова, 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» (код ЄДРПОУ 20808038, 04053, м. Київ, вул. Артема, 21) 25 975 453,27 грн.

Стягнути з Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради (код ЄДРПОУ 23484377, 91031, м. Луганськ, квартал Дімітрова, 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» (код ЄДРПОУ 20808038, 04053, м. Київ, вул. Артема, 21) судовий збір в сумі 73 080,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 14 800,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/5920/14