ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2015 р.Справа № 922/4040/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.
розглянувши справу
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України Харківській області, м. Харків до Виробничо-комерційної приватної фірми "АНС", м. Харків про стягнення 6721,54 грн., розірвання договору та повернення майна за участю представників сторін:
прокурор - Стрельнікова Є.В.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ВКПФ "АНС" (далі - відповідач) в інтересах держави в особі РВФДМУ по Х/обл. (позивач) звернувся Прокурор Жовтневого району м. Харкова (далі - прокурор). У позовні заяві прокурор просить суд:
- стягнути з Виробничо - комерційної приватної фірми В«АНСВ» на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області борг з орендної плати на загальну суму 6721, 54 грн.;
- розірвати договір оренди №4707-Н від 24.09.2011 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ВКПФ В«АНСВ» ;
- зобов'язати повернути ВКПФ В«АНСВ» нежитлове приміщення 1 поверху триповерхової будівлі їдальні (інв.№01030003), загальною площею 98, 7 кв. м, за адресою: м. Харків, пров. Орача, 30 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області за актом приймання - передачі.
Витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 15.07.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 29.07.2015 року о 10:30 год. Ухвалою суду від 29.07.2015 року розгляд справи був відкладений до 17.08.2015 року до 10:45 год. Ухвалою суду від 17.08.2015 року, за клопотанням позивача, розгляд справи був відкладений до 02.09.2015 року до 10:15 год.
В судовому засіданні 02.09.2015 року представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, в яких вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню
Надані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом перевірено адресу відповідача та згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 08.07.2015 року, місцезнаходження відповідача - 61157, м. Харків, пров. Орача, 30, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а прокурором позовну заяву.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Прокурор та позивач в судовому засіданні підтримали позов та просили суд його задовольнити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, прокуратурою Жовтневого району міста Харкова опрацьовано матеріали Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з питань приватизації, оренди, використання та відчуження державного та комунального майна. У ході перевірки встановлено, що 24.09.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та ВКПФ В«АНСВ» (відповідач) укладено договір оренди №4707-Н, згідно якого орендарю надано в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення 1 поверху триповерхової будівлі їдальні (інв.№01030003), загальною площею 98, 7 кв. м, за адресою: м. Харків, пров. Орача, 30. Майно знаходиться на балансі Харківського професійного машинобудівельного ліцею.
Вказане приміщення було передано відповідачу, у відповідності до п. 2.1 договору, згідно двостороннього акту приймання-передачі орендованого майна від 24.09. 2010 року.
Згідно пункту 3.1 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2010 року - 1722,52 грн. (згідно Додатку № 2).
Згідно пункту 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У відповідності до пункту 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%;
- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.
Пунктом 5.3 договору зобов'язано відповідача своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 18.06.2015 року складає 6721,54 грн. та яка до цього часу не погашена.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм закону, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором та позивачем стосовно неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за договором оренди № 4707-Н від 24.09.2010 року не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 6721,54 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, прокурор та позивач просять суд розірвати договір оренди № 4707-Н від 24.09.2010 року та повернути майно орендодавцю.
Згідно пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.09.2010 року до 24.08.2013 року.
Згідно пункту 10.6 договору, його чинність припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- загибелі орендованого майна;
- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;
- банкрутства орендаря;
- ліквідації орендаря - юридичної особи.
Як вже було встановлено вище, відповідач систематично порушував умови договору щодо повної та своєчасної сплаті орендної плати.
Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.
Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди № 4707-Н від 24.09.2010 року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічним за змістом є й пункт 10.9 договору, умови якого передбачають повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі у разі припинення або розірвання договору.
За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора про передачу нежитлових приміщень позивачу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Виробничо - комерційної приватної фірми В«АНСВ» (код 21207857, пров. Орача, 30, м. Харків, 61157) на користь держави в особі Регіонального відділення фонду Державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337, р/р 31115094700008, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) борг з орендної плати на загальну суму 6721, 54 грн.
Розірвати договір оренди № 4707-Н від 24.09.2010 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Виробничо-комерційною фірмою В«АНСВ» .
Зобов'язати Виробничо - комерційну приватну фірму В«АНСВ» (код 21207857, пров. Орача, 30, м. Харків, 61157) повернути нежитлове приміщення 1 поверху триповерхової будівлі їдальні (інв.№01030003), загальною площею 98, 7 кв. м, за адресою: м. Харків, пров. Орача, 30 - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області ((61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337) за актом приймання - передачі.
Стягнути з Виробничо - комерційної приватної фірми В«АНСВ» (код 21207857, пров. Орача, 30, м. Харків, 61157) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 3654,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.09.2015 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2015 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50915239 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні