Постанова

від 22.03.2010 по справі 6/147

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.03.10 Справа № 6/147

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від ПП «Автосвіт» -не з'явився

від ОСОБА_2 обласного ЗАТ «Закарпаттурист» - не з'явився

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Автосвіт», вих.№6/210-1 від 05.02.2010 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2010 року (підписане 26.01.2010 року), суддя Кадар Й.Й.

по справі № 6/147,

за позовом ОСОБА_3 підприємства «Автосвіт», с.Синевирська Поляна

до відповідача ОСОБА_2 обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист», м.Ужгород

про стягнення 10200 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_2 обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист», м.Ужгород

до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Автосвіт», с.Синевирська Поляна

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 10200 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.01.2010 року по справі №6/147 відмовлено в задоволенні первісного позову ПП «Автосвіт»про стягнення 10200 грн. витрат понесених на поліпшення орендованого майна з ОСОБА_2 обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»та зустрічного позову ОСОБА_2 обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»про стягнення з ПП «Автосвіт»заборгованості по орендній платі в сумі 10200 грн..

Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд посилаючись на положення ч.1 ст.778 ЦК України та умови договору оренди від 10.03.2004 року, укладеного між сторонами вказує на те, що ПП «Автосвіт»не подав суду доказів погодження поліпшення орендованого майна, згідно договору оренди від 10.03.2004 року та актів прийому-передачі виконаних робіт. Поряд з цим, суд зазначає, що ПП «Автосвіт»звертаючись до суду з позовом щодо відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна на суму 10200 грн., проведених ним, як орендарем, за період з 20.03.2004 року по 21.07.2005 року звернувся до суду із спливом встановленого строку для пред'явлення таких вимог.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 10200 грн. на підставі договору від 10.03.2004 року за листопад 2006 року, суд вказує на те, що постановою господарського суду Закарпатської області № 6/210 від 24.04.2008 року ПП "Автосвіт" визнано банкрутом, а відтак позивач за зустрічним позовом мав звернутись із вказаною вимогою до суду в позовному провадженні в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»виключно до винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Автосвіт» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2010 року по справі №6/147 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задоволити. Зокрема, посилається на те, що позивач за первісним позовом покращив майно ОСОБА_2 обласного ЗАТ «Закарпаттурист»на загальну суму 78653,67 грн., що підтверджується заявленими кредиторськими вимогами, визнаними ухвалами господарського суду Закарпатської області від 10.04.2006 року у справі №6/210 про банкрутство ПП «Автосвіт» за заявами ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції зазначаючи про пропущення позивачем за первісним позовом строків позовної давності неправомірно взято до уваги положення ст.786 ЦК України, оскільки така визначає виключні підстави саме для припинення договору найму, що в даному випадку не мало місце, оскільки договір орендм від 10.03.2004 року розірвано рішенням суду.

Представники ПП «Автосвіт»та ОСОБА_2 обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Стосовно первісного позову колегією суддів відзначено наступне:

Підставою подання позовної заяви стало питання щодо відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна на суму 10 200,00 гривень, проведених орендарем в період з 20.03.2004 року по 21.07.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2004 року між ОСОБА_2 обласним ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»(в тексті договору -орендодавець) та ПП «Автосвіт»(в тексті договору -орендар) укладено договір оренди №б/н, згідно умов якого орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування приміщення першого, другого поверхів та підвальних приміщень спального корпусу ТОК „Синевирське озероВ» , що знаходиться в с.Синевирська Поляна, 355, Міжгірський район, Закарпатської області.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.03.2007 року по справі №2/38 позов ЗАТ „ЗакарпаттуристВ» до ПП „АвтосвітВ» задоволено повністю та розірвано договір оренди від 10.03.2004 року.

Як зазначає позивач за первісним позовом, користуючись майном зазначеним у договорі оренди ним здійснено поліпшення даного майна на загальну суму 78653,67 гривень.

Після розірвання 30.03.2007 року договору оренди позивач набув права звернення до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно із пп. 3.1.3 п. 3.1. договору оренди б/н від 10.03.2004 року, орендар (ПП «Автосвіт») зобов'язаний лише за погодженням з орендодавцем (ЗАТ «Закарпаттурист») проводити поліпшення орендованого майна відповідно до вимоги п. 4 договору.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Таким чином, для здійснення поліпшень орендованого майна, позивач за первісним позовом мав отримати погодження відповідача на здійснення таких поліпшень, проте доказів такого погодження ПП «Автосвіт»суду не надано.

Крім того, як вбачається із положень п. 3.3 договору оренди №б/н від 10.03.2004 року доказом здійснення поліпшень є акти прийому-передачі виконаних робіт підписані представниками сторін цього договору, з обов'язковим зазначенням в них вартості таких робіт.

Враховуючи те, що орендодавець не погоджував здійснення поліпшень орендованого майна та враховуючи відсутність актів прийому-передачі виконаних робіт судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні первісного позову.

Щодо посилання господарського суду про те, що позивач за первісним позовом звертаючись із позовом про відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна на суму 10200 грн., проведених орендарем з 20.03.2004 року по 21.07.2005 року пропустив встановлений строк для пред'явлення таких позовних вимог із посиланням на положення ст.786 ЦК України, якою передбачено, що до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі переданої в користування наймачеві застосовується позовна давність в один рік. При цьому, перебіг позовної давності щодо таких вимог наймача починається з моменту припинення договору найму, колегією суддів відзначено, що висновок суду з цього приводу ґрунтується на помилковому ототожненні терміну "розірвання" договору оренди, підстави для чого врегульовано ч. ч. 1, 2 ст. 651, ст. ст. 783, 784 ЦК України та "припиненням" договору оренди з інших підстав, врегульованих ст. 781 ЦК України, згідно якої договір оренди припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом, а також у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Щодо зустрічного позову судом відзначено наступне:

Позивач за зустрічним позовом просить про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 10200 грн., згідно вказаного вище договору оренди №б/н від 10.03.2004 року, оскільки відповідач за зустрічним позовом грошові зобов'язання належним чином не виконував -орендну плату не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 10 200,00 грн. за листопад 2006 року з покликанням на положення ст. 257 Цивільного кодексу України, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до п.2.1 та п.2.2 договору оренди орендар (ПП «Автосвіт») зобов'язаний не пізніше 3-го числа кожного місяця перераховувати орендну плату у розмірі вказаному у п.2.1 цього договору (щомісячна орендна плата становить 12820 грн.) на рахунок орендодавця (ЗАТ «Закарпаттурист»).

Як уже зазначено вище, договір оренди №б/н від 10.03.2007 року розірвано рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.03.2007 року по справі №2/38.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.12.2005 року порушено провадження у справі № 6/210 про банкрутство ОСОБА_3 підприємства "Автосвіт", с. Синевирська Поляна, Міжгірський район, а постановою господарського суду Закарпатської області від 24.04.2008 року ПП "Автосвіт" визнано банкрутом. Враховуючи положення ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ОСОБА_3 підприємства "Автосвіт". Отже, позивач за зустрічним позовом міг звернутися з вимогою про стягнення заборгованості по орендній платі до суду в позовному провадженні виключно до винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Тобто, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2010 року по справі №6/147 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Автосвіт»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_1