Постанова

від 04.03.2010 по справі 12/59-1786

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

04.03.10 Справа № 12/59-1786

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

при секретарі Кушнір Б.Б.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Продекспорт»за №10/01-105 від 27.01.2010р.

на рішення господарського суду Тернопільської області

від 24.12.2009р. у справі № 12/59-1786

за позовом закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат», м.Тернопіль

до відповідача приватного підприємства «Продекспорт», м.Тернопіль

про стягнення 35 764,40грн.

представники сторін не з»явились

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2010р. адресату (а.с.278-279).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.12.2009р. у справі №12/59-1786 (суддя Френдій Н.А.) частково задоволено позов закритого акціонерного товариства (далі -ЗАТ) «Агрокомбінат», присуджено до стягнення з приватного підприємства (далі-ПП) «Продекспорт»: на користь позивача 30 832,22грн. боргу, 1 311,85грн. пені, 268,76грн. - 3% річних, 660,93грн. інфляційних втрат, 308,32грн. державного мита, 203,45грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи і підлягає до стягнення з врахуванням положень ст.ст. 526, 549, 712 ЦК України, ст.ст.193,198 ГК України.

Дане рішення оскаржується відповідачем - ПП «Продекспорт», оскільки, на його думку, прийнято за невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, з неповним з»ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення скасувати і направити справу на новий розгляд.

Зокрема, як зазначає скаржник, судом не повідомлено відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, що унеможливило подання відповідачем заперечень та спростувань позовних вимог. Окрім того, скаржник не погоджується із сумою заборгованості, присудженою до стягнення, покликаючись при цьому на неотримання товару по накладних, на яких відсутній підпис особи, повноважної на отримання товару, а також на підписання акту звірки розрахунків неповноважним представником ПП «Продекспорт».

Ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2010р. в частині вимоги про уточнення прохальної частини апеляційної скарги, залишена скаржником без виконання.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Відповідно до умов договору поставки № 100572 від 01.01.2009р., укладеного між ДП ім.Л.Українки ЗАТ «Агрокомбінат» (продавець по договору) та ПП «Продекспорт»(покупець по договору, відповідач у справі), продавець зобов'язався на умовах та в строки, визначені цим договором, передати у власність покупця товар, а покупець -прийняти та оплатити товар за цінами, зазначеними в додатку №1 (п.1.1. -а.с.8-13).

Згідно з п.2.1. даного договору постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами, зазначеними в додатку №1 (а.с.14-15).

Відповідно до п.5.15. договору, датою прийому товару рахується дата підписання облікових документів уповноваженими представниками сторін.

Покупець здійснює розрахунки з продавцем за поставлений товар через 14 календарних днів з моменту здійснення постачання товару (п.8.1. договору).

Окрім того, умовами договору визначено відповідальність сторін, зокрема, п.10.1. встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми затриманої оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Строк дії договору визначений п.12.1. договору, а саме, з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

На виконання умов договору, продавець (ДП ім.Л.Українки ЗАТ «Агрокомбінат») протягом лютого-вересня 2009р. передав покупцю товарно-матеріальні цінності. Факт передачі товару від постачальника покупцю, підтверджується копіями видаткових накладних, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств (а.с.53-228).

Відповідач частину товару повернув по накладних, відтак, вартість поставленого відповідачу товару становить 33 522,86грн.

Згідно п. 9.2. договору, сторони не мають права передавати свої майнові права, що виникли із змісту даного договору іншим фізичним чи юридичним особам без письмово оформленого дозволу на це іншої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа від 19.08.2009р. ПП "Продекспорт" надало згоду на переведення усіх прав та обов'язків, що виникли з договору постачання №100572 від 01.01.2009р. у ДП ім.Л.Українки ЗАТ "Агрокомбінат" до ЗАТ "Агрокомбінат" (а.с.229). 20.08.2009р. між ЗАТ "Агрокомбінат" (цесіонарій по договору, позивач у справі) та дочірнім підприємством ім.Л.Українки ЗАТ "Агрокомбінат" (цедент по договору)

укладено договір № 7008 про переведення права кредитора, відповідно до п.п. 1, 2 якого, даний договір спрямований на регламентацію цивільних та господарських

правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, цедентом цесіонарієві прав сторони у зобов'язанні (кредитора), в т.ч. права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором та стороною (продавцем) за договором постачання №100572 від 01.01.2009р. між цедентом та приватним підприємством "Продекспорт", зокрема, цесіонарій набуває право вимагати (замість цедента) від останнього належного та реального виконання

усіх зобов'язань, а також обов'язки продавця, що випливають із договору №100572 (в т.ч. грошові зобов'язання, заборгованість за минулий період, обов'язки постачати товар тощо) -а.с.16.

21.08.2009р. між цесіонарієм та цедентом укладено додаткову угоду до

договору №7008 про переведення права кредитора, згідно якої узгодили

пункт другий договору №7008 викласти в такій редакції: за цим договором до цесіонарія переходить право сторони договору постачання №100572, в т.ч. право вимагати (замість цедента) від боржника належного та реального виконання усіх зобов'язань, а також обов'язки продавця, що випливають із договору між цедентом та боржником (в т.ч. грошові зобов'язання, заборгованість , тощо). Обов'язок постачати товар згідно договору поставки №7008 виникає у ЗАТ "Агрокомбінат" з 01.10.2009р. (а.с.230).

Пунктами 4,10,11 договору № 7008 сторони визначили, що моментом переходу права вимоги цедента цесіонарієві є момент підписання цього договору, який вважається укладеним і набрав чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін; строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами.

Відповідно до п.13 договору № 7008, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмові формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відтак, ЗАТ "Агрокомбінат" з 20.08.2009р. виступив стороною (продавцем) та кредитором за договором постачання № 100572 від 01.01.2009р.

Наявність заборгованості та непроведення оплати за поставлений товар у строки, визначені договором, стали підставою звернення ЗАТ «Агрокомбінат»з позовною заявою про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

В процесі розгляду справи, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути 33522,86 грн. боргу, 1311,85 грн. пені, 268,76 грн. річних, 660,93 грн. інфляційних втрат (а.с.248-249). До суми боргу включено вартість товару, поставленого у період з 01.09.2009р. по 11.09.2009р. на суму 792,39грн., яка не була включена в попередню суму позовних вимог, а також долучено копії накладних, якими підтверджується поставка товару у вказаний період на вказану суму (а.с.251-264).

Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги -відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Спір у даній справі виник з виконання договору поставки (купівлі-продажу), тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 54 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП ім.Л.Українки на виконання умов договору поставки, поставив відповідачу товар, який частково повернутий продавцю.

Факт поставки товару продавцем підтверджується накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність»первинний документ -це документ, який містить відомість про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Видаткові накладні містять інформацію про найменування, кількість, ціну, вартість товару, осіб, які повноважні передати товар та отримати, підписи зазначених осіб, а також відтиски печаток сторін.

Отже, прийняття відповідачем продукції, що підтверджується підписом повноважного представника у накладних, відтиском печатки ПП «Продекспорт»на накладних, підтверджує факт здійснення господарської операції - поставки товару, який прийнятий покупцем (відповідачем) по кількості та якості, та відповідно, виникнення зобов»язання відповідача по оплаті вартості отриманої продукції у строк, встановлений договором, а саме, по проходженню 14 календарних днів з моменту здійснення постачання товару.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки за договором про переведення права кредитора до цесіонарія (позивача по справі) переходить право сторони договору постачання №100572, в тому числі право вимагати (замість цедента) від боржника належного та реального виконання усіх зобов'язань, а також обов'язки продавця, що виплавають із договору між цедентом та боржником (в тому числі грошові зобов'язання, заборгованість, тощо). Обов'язок постачати товар згідно договору поставки №7008 виникає у ЗАТ "Агрокомбінат" з 01.10.2009р. Однак, п.З даного договору визначено, що до цесіонарія переходять усі права та обов'язки цедента за договором постачання №100572 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто станом на 20.08.2009р.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскільки станом на 20.08.2009р. відповідачу на виконання договору постачання №100572 продавцем було поставлено товару (з врахуванням повернутого товару) на суму 30 832,22грн., відтак, до задоволення підлягає лише дана сума боргу.

Окрім того, судова колегія зазначає, що місцевим судом правомірно відмовлено в позові в частині стягнення 2 690,64грн. боргу за поставлений ДП ім. Л. Українки ЗАТ «Агрокомбінат» відповідачу товар за період з 21.08.2009р. по 11.09.2009р., оскільки згідно договору про перехід прав, з 20.08.2009р. стороною договору поставки №100572 є позивач і саме з цієї дати до кредитора перейшли права та обов'язки цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, факт порушення зобов»язання в частині проведення розрахунків підтверджується матеріалами справи та документально не спростовано скаржником (відповідачем), доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар відповідачем не подано.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, якими передбачено сплату неустойки у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов»язання, та умов договору, оскаржуваним рішенням правомірно присуджено до стягнення 1311,85грн. пені, нарахованої за період з 01.03.2009р. по 30.08.2009р. на підставі п.10.1. договору.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 625, 692 ЦК України, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування за неналежне виконання зобов»язання відповідачем 268,76грн. 3%річних та 660,93грн. інфляційних втрат, обчислених за період з 01.03.2009р. по 30.08.2009р., оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов»язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Посилання відповідача на порушення судом принципів рівності сторін та змагальності учасників судового процесу, вважається судовою колегією безпідставним. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення копій ухвал місцевого господарського суду ПП «Продекспорт»(а.с.41,46,49,242), а також ту обставину, що на адресу відповідача 22.12.2009р., окрім ухвали господарського суду від 21.12.2009р., було направлено телеграму про виклик в суд для розгляду справи (а.с.266-268), останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов»язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Скаржник, в даному випадку, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційноиму провадженні не скористався наданими йому правами, визначеними даною статтею.

Оскільки відповідачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу, якими б підтверджувалась оплата вартості поставленого товару, за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, судова колегія прийшла до висновку про підставність прийняття оскаржуваного рішення відповідно до ст.75 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2009р. у справі №12/59-1786 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Продекспорт»- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.