Рішення

від 22.03.2007 по справі 4/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" березня 2007 р.Справа №  4/46

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 46

за позовом : Товариство з обмеженою  відповідальністю “ Веста Сервіс” м.Кривий  Ріг Дніпропетровської  області

до  Сільськогосподарського фермерського господарства “Благодатне -1” с.Гурівка Долинського району Кіровоградської  області

про стягнення  2005 грн. 14 коп.

Представники сторін:

від позивача - Сагуйченко Є.В. , довіреність № б/н  від 21.03.07 ;

від відповідача: участі  не  брали.  Про час  та місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 1220  від  18.01.2007 р.)   Поштове  відправлення №1220516   час та місце  розгляду  справи направлене    відповідачу та вручено 13.02.2007  року  його представнику.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з  відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства “Благодатне -1” с.Гурівка  заборгованості  в  розмірі  1344  грн. за  отриманий товар  по   договору на відпуск нафтопродуктів споживачам (за формою 23-НП) та   нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов  договору у  вигляді  пені на суму  115 грн. 32 коп., втрат від інфляції в  розмірі  440 грн. 57  коп., 3 процентів  річних в розмірі  105 грн. 25  коп. на  загальну суму 2005 грн. 14 коп, суми сплаченого державного  мита в  розмірі 102 грн. та витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу в  розмірі 118  грн. на  користь  позивача-Товариства з обмеженою  відповідальністю “ Веста Сервіс” м.Кривий  Ріг.

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                              ВСТАНОВИВ :

Між сторонами спору  02.09.2002 року укладено  договір на відпуск нафтопродуктів за формою 23-НП ( в  подальшому  договір»)   визначеного  сторонами  асортименту  продукції, що  підлягала  до  замовлення. Згідно до умов договору (п.2.1)   відповідач мав   здійснювати 100% попередню  оплату вартості  нафтопродуктів  на поточний рахунок  позивача. У  відповідності до п.2.2 договору  підтвердженням  факту  придбання товару  певної  марки, кількості і вартості є  видана   споживачу (відповідачу) накладна, в якій  зазначається  кількість  товару, його марка та  ціна.

На виконання  умов договору 21.06.2004  року  позивач   поставив  відповідачу    товар  згідно видаткової   накладної  №32230 згідно  до  довіреності  відповідача  серії  ЯЖШ 504250 через повноважного представника Сердюченка В.Н. на суму 1344 грн.

Однак оплату  за  отриманий товар відповідач не провів  зовсім, у зв'язку  з чим у  відповідача виник  борг.

Відповідач позовні  вимоги не заперечив,  своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, документів  про погашення заборгованості до суду не надав. Направлений  відповідачу   позивачем акт  звірки взаєморозрахунків 01.03.2007  року за №188 залишено відповідачем без реагування. На  день розгляду  справи судом  заповнений  відповідачем акт звірки взаєморозрахунків до суду не надходив.

Заслухавши представника   позивача, дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до   повного  задоволення, з відповідача  підлягає  до  стягнення  1344 грн. заборгованості.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видатковій  накладній (а.с. 16).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами..

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату  поставленого  позивачем  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 1344 грн.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Проаналізувавши обґрунтованість позовних  вимог про стягнення   втрат від інфляції та 3% річних , господарський суд вважає, що   на  підставі ст. 625 Цивільного кодексу України  підлягає  до стягнення з відповідача  3% річних в розмірі   105 грн. 25 коп за період з 21.06.2004  року по  31.01.2007 року в  розмірі  105 грн. 25 коп., розрахунок яких позивачем проведено правильно. Стосовно   позовних вимог  про стягнення   втрат від інфляції в розмірі   440грн. 57 коп. господарський суд вважає, що позовні вимоги можуть бути  задоволені лише частково, оскільки виходячи з суми  основного  боргу в розмірі  1344 грн. та заявленого позивачем строку для стягнення  втрат від інфляції за період з вересня 2004 року по  грудень  2006 року  включно розмір  втрат від інфляції складає 439 грн.08 коп., а не  440 грн. 57  коп. як визначено позивачем  при проведенні розрахунку. Господарський  суд вважає,що позивачем при проведенні  розрахунку  втрат від  інфляції допущено  арифметичну помилку.

Господарським судом визнаються  обґрунтованими  та  такими, що підлягають  до задоволення вимоги  щодо стягнення   115  грн. 32 коп. пені за неналежне виконання відповідачем  грошового  зобов'язання на  підставі  ст.ст. 231, 232 Цивільного кодексу України та  ст.3 Закону України “Про відповідальність за  несвоєчасне виконання грошових  зобов'язань”. Розрахунок пені  проведено позивачем правильно, період за який проведено нарахування пені  перебуває в межах передбаченого  п.6 ст.232 Господарського кодексу України шестимісячного строку  з дня коли зобов'язання мало бути виконано та з врахуванням річного строку позовної давності за період з  01.08.2006 року  по  31.01.2007 року.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                 В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського фермерського господарства “Благодатне -1” с.Гурівка Долинського району Кіровоградської  області р/р 26000301189 в Криворізький ВЗБ 7897, МФО 306191, код 23691857 на користь   товариства з обмеженою  відповідальністю “ Веста Сервіс”  м.Кривий  Ріг Дніпропетровської  області  вул. Янова 7 1/А поштова адреса м.Кривий Ріг вул.Бикова 10  р/р 26007301144182 в Центр - Міськ. відділення ПІБ МФО 305493; р/р 26000310152001 в ф-л АБ "Південний", МФО 306975, код 31224381  заборгованість  за  отриманий товар  в  розмірі  1344 грн.,  втрати від інфляції в розмірі  439 грн. 08 коп., 3% річних в розмірі  105 грн. 25 коп. та пеню в розмірі  115 грн. 32коп. на загальну суму 2003 грн. 65 коп. а також    витрати на сплату   державного мита  в  розмірі  102  грн. та   118 грн. за  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Наказ  видати.

В решті позовних вимог  відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   Ю. І. Хилько