Постанова

від 06.10.2011 по справі 2а/1770/4099/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4099/2011

06 жовтня 2011 року 12год. 51хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 підприємство "Макс-Ферум" до Державна податкова інспекція у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3 підприємство "Макс-Ферум" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м.Рівне № НОМЕР_1 від 07.09.2011 року, № НОМЕР_2 від 07.09.2011 року.

Обґрунтовуючи позов позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття спірних рішень) про безтоварність господарської операції позивача з ТОВ "Бігбудкомпані", що відображена у первинних документах, наданих до перевірки. Стверджує, що господарська операція є фактично виконаною, в підтвердження названих обставин надав первинні документи по спірній господарській операції. Зазначає, що замовив комп'ютерне обладнання через інтернет. Через декілька днів було йому доставлено вантаж, разом з яким були надані документи (видаткова накладна, податкова накладна). Просив позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та зокрема зазначав, що господарська операція, відображена у первинних документах позивача та ТОВ "Бігбудкомпані" є безтоварною, оскільки відносно посадової особи названого підприємства порушено кримінальну справу по факту незаконної діяльності, в підтвердження чого покликається на постанову про призначення перевірки позивача. Вказав, що взаємовідносини ТОВ "Бігбудкомпані" з ПП "Макс-Ферум" здійснені без мети реального настання правових наслідків, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року ревізорами відповідача складено акт від 26.08.2011 року № 1047/23-100/31059892 (а.с.9-19), (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки).

Названий акт перевірки містить висновок осіб, що проводили перевірку, про нікчемність та безтоварність господарської операції позивача та ТОВ "Бігбудкомпані", на підставі якої позивач сформував валові витрати, нарахував амортизаційні відрахування та сформував податковий кредит. Підставою для такого висновку про безтоварність та нікчемність таких операцій є надходження на адресу відповідача постанови від 16.03.2011 року "Про призначення позапланових документальних перевірок", винесеної заступником начальника відділу розслідування особливо важливих справ Слідчого управління податкової міліції ДПА України полковником податкової міліції ОСОБА_4, в якій зазначено про наявність в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України кримінальних справ № 69-0094, № 69-0084, встановлення в процесі досудового слідства, що в період 2005-2008 років група осіб, до якої входив і ОСОБА_5 (керівник ТОВ "Бігбудкомпані"), згідно єдиного плану, з розподілом ролей, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуваючи на території м. Києва, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкрадання державних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ. Для функціонування зазначеної схеми було створено ТОВ "Бігбудкомпані".

За порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» та на підставі названих висновків обумовленого акту перевірки, відповідач зменшив позивачу задекларовані суми валових витрат в розмірі 976,83 грн. за 2008 рік, зменшив суми амортизаційних відрахувань за 4 квартал 2008 року в сумі 535 грн., та податковий кредит в розмірі 908,33 грн. за вересень 2008 року.

За наслідками такого зменшення, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 07.09.2011 року № НОМЕР_1 (про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 378 грн. - основний платіж, 94,50 грн. - штрафні санкції) та від 07.09.2011 року № НОМЕР_2 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 908,33 грн. - основний платіж, 227,08 грн. - штрафні санкції (а.с.21, 22).

Вирішуючи даний спір судом враховано норми законодавства, що діяло як на час розгляду справи так і під час виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» встановлено, що, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для віднесення до складу валових витрат платника понесених затрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

Перевіркою встановлено, що в результаті введення в експлуатацію комп'ютерної техніки позивачем завищена вартість основних засобів 4 групи на 3565 грн. (а.с.16), що призвело до завищення амортизаційних відрахувань за 4-й квартал 2008 року на суму 535 грн., нараховуючи по основних засобах, які не використовувалися у господарській діяльності (а.с.17).

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №334/94-ВР, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання (пп. 8.1.2 Закону №334/94-ВР в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону №334/94-ВР, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

До 4 групи основних фондів, відповідно до пп. 8.2.2 Закону №334/94-ВР, належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

В ході судового розгляду справи встановлено, що товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ "Бігбудкомпані", введені позивачем в експлуатацію у вересні 2008 року та використовуються у його господарській діяльності. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки від 26.08.2011 року № 1047/23-100/31059892 (а.с.16), актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) (введення в експлуатацію) основних засобів (а.с.95, 96), актом проведення інвентаризації по ПП "Макс-Ферум" (а.с.97), та відповідачем в ході судового розгляду не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З акту перевірки вбачається (а.с.11), що позивач в періоді, що перевірявся, здійснював такі види діяльності: оптова торгівля, виробництво виробів з бетону для будівництва, виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, послуги з організації подорожувань.

Судом встановлено, що позивачем сформовано валові витрати, нараховано амортизаційні відрахування та податковий кредит у вересні 2008 року по операціях позивача з придбання ТМЦ у ТОВ "Бігбудкомпані". Підставою для такого віднесення були видаткова накладна № РН-2609.4 від 29.09.2008 року (а.с.23), податкова накладна від 26.09.2008 року № 2609.4 (а.с.24), платіжне доручення № 51 від 30.09.2008 року (а.с.25), акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) (введення в експлуатацію) основних засобів від 30.09.2008 року (а.с.95, 96).

Первинні документи та податкові накладні містять всі необхідні реквізити, складені особою, що на момент їх складання була в установленому порядку зареєстрована, як платник податків (в тому числі і податку на додану вартість) містять відомості, щодо їх підписання керівником ТОВ "Бігбудкомпані" ОСОБА_5 Такі документи повністю розкривають зміст операції придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у ТОВ "Бігбудкомпані".

В підтвердження обставин щодо фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей позивач надав акти приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (а.с.95-96), акт проведення інвентаризації по ПП "Макс-Ферум", що підписаний працівниками позивача та відповідача (а.с.97).

Названі первинні документи відображають обставини щодо фактичної наявності у позивача товарно-матеріальних цінностей, що зазначені в видатковій накладній від 26.09.2008 року № РН-2609.4, податковій накладній від 26.09.2008 року № 2609.4, складених позивачем та ТОВ "Бігбудкомпані".

З наведеного слідує, що позивачем фактично було придбано у ТОВ "Бігбудкомпані" товарно-матеріальні цінності, котрі були безпосередньо використовуються позивачем в своїй господарській діяльності. Відтак, позивач (на підставі вищевказаних норм права та обумовлених первинних документів, податкових накладних) правомірно відніс операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Бігбудкомпані" до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідно суми ПДВ, що припадають на такі операції, правомірно нарахуванв амортизаційні відрахування по основних засобах 4 групи.

Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача та ТОВ "Бігбудкомпані". Обґрунтовуючи безтоварність операцій відповідач покликався лише на постанову про призначення позапланової перевірки позивача.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, містить припущення щодо відсутності наміру у ТОВ "Бігбудкомпані" на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Ухвалою суду в даній справі від 19.09.2011 року суд витребував від відповідача всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті спірного рішення та всі матеріали, на які мало місце покликання в акті перевірки позивача, відомості щодо декларування ТОВ "Бігбудкомпані" у складі податкових зобов'язань та у складі валового доходу операцій з поставки ТМЦ для ПП "Макс-Ферум". З поданої податкової декларації з ПДВ ТзОВ "Бігбудкомпані" за 9 місяців 2008 року вбачається, що останнє у складі податкових зобов'язань відобразило суму 908,00 грн. по операції ПП "Макс-Ферум" (а.с.64-73).

Що ж до доводів відповідача про те, що правочини позивача з ТОВ "Бігбудкомпані" порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту і валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Доводи та висновки відповідача, викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та ТОВ "Бігбудкомпані" є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

В супереч зазначеного відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та правомірності його тверджень про нікчемність та безтоварність названих операцій.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне № НОМЕР_1 від 07.09.2011 року, № НОМЕР_2 від 07.09.2011 року визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 підприємство "Макс-Ферум" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.