Рішення

від 09.09.2015 по справі 910/19244/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/19244/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Сердюк Ю.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про зобов'язання вчинити дії, зокрема:

§ перерахувати з рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(ідентифікаційний код НОМЕР_1, 10031, АДРЕСА_1) НОМЕР_4 грошові кошти згідно з платіжних доручень:

- платіжне доручення № 9 від 15.01.2015 р. на суму 5 168,13 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за жовтень 2014 р. ТОВ «Сандора», код 22430008, п/р. 26001200472004 в ПАТ «Сітібанк», МФО 300584;

- платіжне доручення № 678 від 30.01.2015 р. на суму 5 679,85 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за листопад 2014 р. ФОГІ ОСОБА_4, код НОМЕР_2, п/р. НОМЕР_5 в Філії ПАТ «Укрексімбанк», в м. Житомир, МФО 311324;

- платіжне доручення № 681 від 30.01.2015 р. на суму 3 520,00 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ФОП ОСОБА_5, код НОМЕР_3, п/р. НОМЕР_6 в ПАТ КБ «Приватбанк», в м. Житомир, МФО 311744;

- платіжне доручення № 11 від 05.02.2015 р. на суму 3 442,50 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Юлтис», код 33254046, п/р. 26004055225200 в ПАТ «Укрсиббанк», в м. Житомир, МФО 351005;

- платіжне доручення № 676 від 06.02.2015 р. на суму 8 347,20 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Еко-сфера», код 32320552, п/р. 26005225083204 в ПАТ «Укрсиббанк», в м. Житомир, МФО 351005;

- платіжне доручення № 677 від 06.02.2015 р. на суму 3 217,10 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Акріс Логістик», код 36330737, п/р. 26008703006205 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в м. Києві, МФО 380805;

§ залишок коштів в розмірі 1 136,11 грн. перерахувати на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478;

§ стягнути з ПАТ «Енергобанк» на користь ФОП ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 1 218,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/19244/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2015 р. надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.09.2015 р. заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 09.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 (надалі - клієнт) та ПАТ «Енергобанк» надалі - банк) було укладено договір банківського рахунку (надалі - договір), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту рахунок та зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок НОМЕР_4 в національній валюті України /іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки згідно заяви клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором банківського рахунку.

У відповідності до п. 1. статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 1.2. договору, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду нормативно-правовими актами та цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта згідно тарифів банку, які встановлюються банком.

Підпунктом 2.1.6. договору передбачено, що розрахункові документи, надані клієнтом банку для інкасування, надсилаються банком до банку платника в день їх надходження, а у разі надходження після операційного часу - наступного робочого дня.

Згідно з п.п. 2.3.22. та 2.3.3. договору, банк зобов'язаний своєчасно виконувати розрахунково-касові операції згідно з вимогами чинного законодавства, зараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта у порядку та строки, встановлені Національним банком України.

Позивач пояснив суду, що ним з 15.01.2015 р. по 06.02.2015 р. були надані відповідачу розпорядження на перерахування грошових коштів, а саме:

- платіжне доручення № 9 від 15.01.2015 р. на суму 5 168,13 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за жовтень 2014 р. ТОВ «Сандора», код 22430008, п/р. 26001200472004 в ПАТ «Сітібанк», МФО 300584;

- платіжне доручення № 678 від 30.01.2015 р. на суму 5 679,85 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за листопад 2014 р. ФОГІ ОСОБА_4, код НОМЕР_2, п/р. НОМЕР_5 в Філії ПАТ «Укрексімбанк», в м. Житомир, МФО 311324;

- платіжне доручення № 681 від 30.01.2015 р. на суму 3 520,00 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ФОП ОСОБА_5, код НОМЕР_3, п/р. НОМЕР_6 в ПАТ КБ «Приватбанк», в м. Житомир, МФО 311744;

- платіжне доручення № 11 від 05.02.2015 р. на суму 3 442,50 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Юлтис», код 33254046, п/р. 26004055225200 в ПАТ «Укрсиббанк», в м. Житомир, МФО 351005;

- платіжне доручення № 676 від 06.02.2015 р. на суму 8 347,20 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Еко-сфера», код 32320552, п/р. 26005225083204 в ПАТ «Укрсиббанк», в м. Житомир, МФО 351005;

- платіжне доручення № 677 від 06.02.2015 р. на суму 3 217,10 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Акріс Логістик», код 36330737, п/р. 26008703006205 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в м. Києві, МФО 380805.

Проте, відповідачем всупереч умов договору, вказані розпорядження залишені без виконання.

На неодноразові звернення, відповідач кошти не повернув, а згодом через засоби масової інформації позивачу стало відомо, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02.2015 р. № 96 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.02.2015 р. прийнято рішення № 29 про запровадження з 13.02.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» (код ЄДРПОУ: 19357762; МФО: 300272; місце знаходження: вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, Україна).

При цьому, позивач зауважив, що платіжні документи на перерахування коштів я Відповідачу надав до запровадження тимчасової адміністрації.

Також Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначив, що не є кредитором ПАТ «Енергобанк» в розумінні чинного законодавства, а є клієнтом банку та власником грошових коштів, що є на рахунку позивача, який обслуговує ПАТ «Енергобанк». Кошти, які Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить ПАТ «Енергобанк» перерахувати, належать не банку, а саме позивачу, а тому банк лише надає послуги клієнту з обслуговування рахунку, тобто фактично виконує розпорядження позивача про перерахування його грошових коштів. Так як, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» виконати умови договору банківського рахунку, а не стягнути кошти за договором депозиту чи інше, позивач не є кредитором банку в розумінні чинного законодавства України. При цьому, позивач посилається на правову позицію, викладену в постановах Вищого господарського суду України по справі № 910/5560/14 від 29.12.2014 р., № 910/12766/14 від 04.02.2015 р., № 927/1379/14 від 19.02.2015 р.

Враховуючи вищенаведене, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва щ позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про зобов'язання вчинити дії, зокрема:

§ перерахувати з рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(ідентифікаційний код НОМЕР_1, 10031, АДРЕСА_1) НОМЕР_4 грошові кошти згідно з платіжних доручень:

- платіжне доручення № 9 від 15.01.2015 р. на суму 5 168,13 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за жовтень 2014 р. ТОВ «Сандора», код 22430008, п/р. 26001200472004 в ПАТ «Сітібанк», МФО 300584;

- платіжне доручення № 678 від 30.01.2015 р. на суму 5 679,85 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за листопад 2014 р. ФОГІ ОСОБА_4, код НОМЕР_2, п/р. НОМЕР_5 в Філії ПАТ «Укрексімбанк», в м. Житомир, МФО 311324;

- платіжне доручення № 681 від 30.01.2015 р. на суму 3 520,00 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ФОП ОСОБА_5, код НОМЕР_3, п/р. НОМЕР_6 в ПАТ КБ «Приватбанк», в м. Житомир, МФО 311744;

- платіжне доручення № 11 від 05.02.2015 р. на суму 3 442,50 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Юлтис», код 33254046, п/р. 26004055225200 в ПАТ «Укрсиббанк», в м. Житомир, МФО 351005;

- платіжне доручення № 676 від 06.02.2015 р. на суму 8 347,20 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Еко-сфера», код 32320552, п/р. 26005225083204 в ПАТ «Укрсиббанк», в м. Житомир, МФО 351005;

- платіжне доручення № 677 від 06.02.2015 р. на суму 3 217,10 грн., призначення платежу - за отримання продуктів харчування згідно накладних за грудень 2014 р. ТОВ «Акріс Логістик», код 36330737, п/р. 26008703006205 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в м. Києві, МФО 380805;

§ залишок коштів в розмірі 1 136,11 грн. перерахувати на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478;

§ стягнути з ПАТ «Енергобанк» на користь ФОП ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 1 218,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно зі ст. 339 ГК України, фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції. Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяльність. Банківські операції провадяться в порядку, встановленому Національним банком України.

Частинами 4, 5 ст. 341 ГК України встановлено, що при безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування. Договір повинен містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком, обов'язки сторін та відповідальність за їх невиконання, а також умови припинення договору.

Частиною 6 ст. 342 ГК України передбачено, що порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно ч. 4 ст. 1088 ЦК України, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 1091 ЦК України, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до ст. 1092 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

За приписами ч. 3 ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1.30, 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (надалі - Закон), платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2, 8.3 статті 8 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами пункту 21.1 статті 21 та статті 22 Закону, ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до пунктів 22.4, 22.7, 22.9 статті 22 Закону, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Статтею 30 Закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Пунктом 2.19 Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовною заявою, подані позивачем на виконання до банку 15.01.2015 р., 30.01.2015 р., 05.02.2015 р. та 06.02.2015 р. розрахункові документи загалом на суму 29 374,78 грн., залишилися невиконаними банком. Крім того, матеріалами справи підтверджується залишок коштів на рахунку позивача в розмірі 1 136,11 грн., зокрема довідкою ПАТ «Енергобанк» (вих. № 47/37.1/02 від 06.02.2015 р.).

Статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що операції з відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банку.

Даною нормою також встановлено, що надання банківських послуг має право здійснювати банк на підставі банківської ліцензії.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02.2015 р. № 96 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.02.2015 р. прийнято рішення № 29 про запровадження з 13.02.2015 року по 13.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» по 11.06.2015 р. (включно).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 11.06.2015 № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 р. № 115, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» строком на 1 рік з 12.06.2015 р. до 11.06.2016 р. включно.

Положеннями ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 1 вказаного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів»).

Положеннями ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої ст. 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 4 вказаної вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому задоволення вимог окремого кредитора - юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на момент розгляду даного спору Національним банком України у відповідача відкликано банківську ліцензію, виконання спірних операцій з перерахування коштів на виконання умов укладених між сторонами договорів стало неможливим.

Відповідно до статті 607 ЦК України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.09.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина