Рішення

від 17.09.2015 по справі 913/347/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 вересня 2015 року Справа № 913/347/15

Провадження №5/913/347/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2», м. Київ

до 1-го відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД»,

м. Луганськ

2-го відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Гравикон» , м. Київ

3-го відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аурум-Електро» , м. Київ

про стягнення 521583 грн. 06 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_4, довіреність від 13.02.2015 № 35/15;

від 1-го відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 3/08 від 03.08.2015;

від 2-го відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 03/08/15 від 03.08.2015;

від 3-го відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 03/08/15 від 03.08.2015.

В судовому засіданні 15.09.2015 була оголошено перерву до 17.09.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 010/42-0-1-1/876 від 29.09.2011 в сумі 521583 грн. 06 коп., з яких:

493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту;

21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками;

4827 грн. 76 коп. пені за неповернення тіла кредиту;

1086 грн. 97 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом.

В судове засідання з'явився повноважні представники позивача та відповідачів.

Позивачем до початку розгляду справи по суті було подано заяву про зміну предмету позову від 31.07.2015 № 140-11-4-00/8/754, в якій він просить

- стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1-1/876 від 29.09.2011 в сумі 521583 грн. 06 коп., з яких: 493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту; 21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками; 4827 грн. 76 коп. пені за неповернення тіла кредиту; 1086 грн. 97 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом з першого відповідача та другого відповідача, зобов'язання якого є солідарним з першим відповідачем;

- стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1-1/876 від 29.09.2011 в сумі 521583 грн. 06 коп., з яких: 493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту; 21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками; 4827 грн. 76 коп. пені за неповернення тіла кредиту; 1086 грн. 97 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом з третього відповідача, зобов'язання якого є солідарним з першим відповідачем.

Заява позивача про зміну предмету (підстав) позову прийнята судом до розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши заперечення на відзив від 17.08.2015 № 140-11-4-00/8/804 та від 16.09.2015 № 144-11-4-00/8/862.

Представник відповідачів надав відзиви на позовну заяву від 04.08.2015, від 14.08.2015 та від 15.09.2015.

Разом з тим, представником відповідачів подано клопотання про зупинення провадження у справі від 15.09.2015 та письмові пояснення щодо зупинення провадження у справі від 16.09.2015, в яких просить зупинити провадження у справі № 913/347/15 у зв'язку із неможливістю подальшого розгляду даної справи до вирішення справи за позовом ТОВ «Яхонт ЛТД» до Торгово-промислової палати України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Вказане клопотання судом відхиляється з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 банк ОСОБА_2» (далі - банк, кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (позичальник, перший відповідач), 29.09.2011 укладено кредитний договір № 010/42-0-/876.

Предметом кредитного договору є правовідносини, за якими банк надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі (п. 1.1).

Пунктом 1.1.1 договору передбачено, що кредитний ліміт в сумі 1000000 грн. 00 коп.

Кінцевий термін погашення кредиту встановлено по 29.09.2016 (п. 1.1.4 договору).

Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18,5% (п. 1.2.1 договору).

Згідно із п. 1.3.2 договору розмір та строк сплати щомісячного платежу визначаються графіком повернення кредиту та сплати інших платежів (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 5.1 договору позичальник здійснює погашення нарахованих процентів та частини кредиту щомісячними ануїтет ними (однаковими) платежами, розміри та строки яких визначаються графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток до договору № 1), починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено видачу кредитних коштів.

Пункт 7.1 кредитного договору передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

За умовами п. 7.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення.

Відповідно до п. 13.4 договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% за кожен календарний день прострочення.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Гравікон», другий відповідач, укладено договір поруки від 12/42-0-1/876/ДП-1 від 29.09.2011, відповідно до якого поручитель (другий відповідач) зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, що виникають з умов кредитного договору від 29.09.2011 № 010/42-0-1/876 відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання (п. 1.1 договору поруки).

Згідно із п. 2.1 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеннями забезпеченими зобов'язаннями.

В пункті 2.2 договору поруки зазначено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Вимога є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Аналогічний договір поруки 29.09.2011був укладений між банком та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аурум-Електро» за № 12/42-0-1/876/ДП-2.

Так, позивачем було направлено відповідачам вимоги щодо погашення заборгованості від 10.06.2015 № 140-11-4-00/8/586 та від 10.06.2015 № 140-11-4-00/8/587.

В порушення умов кредитного договору та договорів поруки відповідачі не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту у встановлені строки.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд солідарно стягнути з першого та другого відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1-1/876 від 29.09.2011 в сумі 521583 грн. 06 коп., з яких: 493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту; 21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками; 4827 грн. 76 коп. пені за неповернення тіла кредиту; 1086 грн. 97 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом, а також стягнути з третього відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/42-0-1-1/876 від 29.09.2011 в сумі 521583 грн. 06 коп., з яких: 493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту; 21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками; 4827 грн. 76 коп. пені за неповернення тіла кредиту; 1086 грн. 97 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Як було зазначено вище у даному рішенні кредит було видано банком першому відповідачу за позовом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом , так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як вбачається з п. 2.2 договору поруки зазначено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Вимога є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Так, позивачем було направлено другому та третьому відповідачам вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Приймаючи до уваги, що у першого відповідача утворилася заборгованість зі сплати кредиту та відсотків за користування ним, позивач звернувся до відповідачів з вимогами щодо погашення заборгованості за кредитним договором, то строк виконання грошового зобов'язання другим відповідачем щодо солідарної відповідальності з повернення кредиту настав.

Відповідачі доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надали.

Так, позовна заява підлягає задоволенню в частині солідарного стягнення з першого та другого відповідачів 493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту та 21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками, а також стягнення з третього відповідача 493846 грн. 66 коп. заборгованості по тілу кредиту та 21821 грн. 67 коп. заборгованості за відсотками.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 13.4 договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% за кожен календарний день прострочення.

Позивачем до стягнення заявлено 4827 грн. 76 коп. пені за неповернення тіла кредиту та 1086 грн. 97 коп. пені за несплату відсотків за користування кредитом за період з 04.12.2014 по 02.06.2015.

Згідно із ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014 № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014 № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Законодавець надав зворотню силу Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» з моменту прийняття Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, ці заходи повинні діяти до їх скасування Президентом (ст.1 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» ).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, виходячи з комплексного аналізу діючого законодавства, суд дійшов висновку, що основною сумою заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування ним.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Отже, проведення з 07.04.2014 антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Луганську є загальновідомим фактом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перший відповідач зареєстрований за адресою: 91034, Луганська обл., місто Луганськ, вул. Ломоносова, 98Г.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за неповернення тіла кредиту в сумі 4827 грн. 76 коп. та пеня за несплату відсотків за користування кредитом 1086 грн. 97 коп. за період з 04.12.2014 по 02.06.2015 підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Отже, обсяг відповідальності поручителів має відповідати обсягу заборгованості (відповідальності) боржника.

У зв'язку із вказаним, в задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити щодо всіх відповідачів у справі.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

В обґрунтування клопотання представник відповідачів посилається на те, що у справі за позовом ТОВ «Яхонт ЛТД» до Торгово-промислової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії будуть встановлені обставини, що безумовно вплинуть на подання та оцінку доказів у справі № 913/347/15, а саме прострочення відповідачем-1 повернення чергової частини позики за кредитним договором починаючи з 30.07.2014 виникло внаслідок непереборної сили, підтвердженням чого є Сертифікат Торгово-промислової палати України.

Так, згідно із ст. 10 В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Приймаючи до уваги приписи ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, за наявності сертифікату Торгово-промислової палати України відповідачі можуть бути звільнені від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а цьому випадку, від сплати пені.

Разом з тим, ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» введено мораторій на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики.

Тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення пені.

Так, наявність у відповідачів сертифікату Торгово-промислової палати України жодним чином не вплине на рішення суду.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З першого та другого відповідача слід солідарно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 493846 грн. 66 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 21821 грн. 67 коп., також з третього відповідача - заборгованість за кредитним договором в сумі 493846 грн. 66 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 21821 грн. 67 коп. У задоволенні вимог щодо солідарного стягнення пені з першого та другого відповідачів суд відмовляє. Разом з тим, в задоволенні вимог про стягнення пені з третього відповідача також слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір за позовом покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», м. Луганськ, вул. Ломоносова, б. 98Г, код за ЄДРПОУ 21762903, та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Гравикон» , м. Київ, вул. Г.Сковороди, б. 1, код за ЄДРПОУ 36006285, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» , м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, заборгованість за кредитним договором в сумі 493846 грн. 66 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 21821 грн. 67 коп. Видати наказ.

3. У задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення пені з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Гравикон» відмовити.

4. Стягнути з солідарного боржника - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аурум-Електро», м. Київ, вул. Г.Сковороди, б. 1, код за ЄДРПОУ 36073822, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» , м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, заборгованість за кредитним договором в сумі 493846 грн. 66 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 21821 грн. 67 коп. Видати наказ.

5. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені з солідарного боржника - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аурум-Електро» відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», м. Луганськ, вул. Ломоносова, б. 98Г, код за ЄДРПОУ 21762903, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» , м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, судовий збір в сумі 3437 грн. 79 коп. Видати наказ.

7. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Гравикон» , м. Київ, вул. Г.Сковороди, б. 1, код за ЄДРПОУ 36006285, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» , м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, судовий збір в сумі 3437 грн. 79 коп. Видати наказ.

8. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аурум-Електро», м. Київ, вул. Г.Сковороди, б. 1, код за ЄДРПОУ 36073822, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» , м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, судовий збір в сумі 3437 грн. 79 коп. Видати наказ.

У судовому засіданні 17.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 22.09.2015 .

Суддя ОСОБА_5

Надр. 5 прим.

1- до справи

2 - позивачу за адресою м. Харків, Новгородська, 11

3 - відповідачу 1 рекомендованим за адресою представника: м. Харків, вул. Сумська, 45/4

4 - відповідачу2 за адресою 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 1

5 - відповідачу3 за адресою 04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 1