Ухвала

від 25.11.2013 по справі 924/775/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"25" листопада 2013 р.Справа № 924/775/13

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Гладій С.В., суддя Смаровоз М.В., розглянувши матеріали

За позовом Агрофірми „ПроскурівВ» , с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

до Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1, м. Хмельницький;

2. ОСОБА_2, м. Хмельницький;

3. Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, м. Хмельницький;

4. Приватного підприємства „Діорит Плюс 1В» , м. Хмельницький

про скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації № 2326/2012-р від 23.11.2012 р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю №18 від 11.07.2013р.

від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю № 40/07-2049/13 від 10.07.2013 р.;

від третьої особи-1: не прибув;

від третьої особи-2: не прибув;

від третьої особи-3: не прибув

від третьої особи-4: ОСОБА_5 - директор ПП „Діорит Плюс 1В» (Наказ № 1 від 12.08.2011 р.).

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про скасування розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації № 2326/2012-р від 23.11.2012 року.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що агрофірма „ПроскурівВ» є сільськогосподарським підприємством, у користуванні якого знаходяться сільськогосподарські угіддя. На підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996р. агрофірма „ПроскурівВ» є землекористувачем земельної ділянки площею 699,5 га.

Повідомив, що 23 листопада 2012р. Хмельницькою районною державною адміністрацією було видано розпорядження №2326/2012-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської радиВ» , згідно якого було затверджено проект землеустрою та надано у власність земельні ділянки для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради громадянам: ОСОБА_1 - площею 0,1200 га та ОСОБА_2 - площею 0,1200 га.

Позивач стверджує, що дані земельні ділянки в порушення вимог чинного законодавства та прав агрофірми „ПроскурівВ» як землекористувача були виділені за рахунок земель, які входять в межі вищезгаданого Держаного акту від 20.02.1996р.

Посилається на те, що згідно п.2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» від 17.05.2011р. №6 право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Проте, видаючи розпорядження та передаючи земельні ділянки у власність, органом державної влади не було враховано те, що до цього часу, враховуючи ст. 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою не припинено. Добровільної відмови від даної земельної ділянки агрофірма „ПроскурівВ» також не здійснювала.

Відповідно до ст.35 Господарського кодексу України передчасно, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на зазначене, позивач звертає увагу на те, що вказаний Державний акт на право постійного користування землею від 20.02.1996 р., виданий АФ „ПроскурівВ» Розсошанською сільською радою, є правовстановлюючим документом на підтвердження правомірності користування Агрофірмою „ПроскурівВ» земельною ділянкою площею 599,0 га на території Розсошанської сільської ради.

Вказаний Державний акт є дійсним, виданим у встановленому законом порядку та не скасований у встановленому чинним законодавством порядку, що вбачається із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.12р. по справі 15/5025/2097/11 за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької РДА, Хмельницької ОДА, Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області до Розсошанської сільської ради та Агрофірми „ПроскурівВ» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-3 - Державної сільськогосподарської інспекції у Хмельницькій області про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державного акта та вилучення землі.

Посилається на те, що згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Відповідно до ст.5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків передбачених законом.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач посилається на те, що згідно ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, вважає, що розпорядженням голови Хмельницької районної державної адміністрації №2326/2012-р від 23.11.2012р. було порушено права агрофірми „ПроскурівВ» як землекористувача.

За таких обставин, позивач підтримав позовні вимоги та просив про задоволення позовних вимог.

Відповідач у письмовому відзиві за вх.№05-22/11036/13 від 07.11.2013 р. проти позову заперечив, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

По-перше, як вбачається з матеріалів справи агрофірма „ПроскурівВ» є правонаступником колгоспу „КоммунарВ» якому належали спірні земельні ділянки. Проте, відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Право власності та право постійного користування посвідчується державним актом, форма якого затверджується Кабінетом міністрів України.

Як зазначає відповідач, у державному акті на право постійного користування та на право колективної власності виданих агрофірмі „ПроскурівВ» спірні земельні ділянки відсутні. Таким чином, після реорганізації колгоспу „КомунарВ» в агрофірму „ПроскурівВ» та переходу всього майна, майнових та не майнових прав до правонаступника - Агрофірми „ПроскурівВ» дані земельні ділянки не були включені ні до земель, які перебуваються в позивача у постійному користуванні ні до земель колективної власності.

Як зазначає відповідач, дану обставину можна було б спростувати надавши докази часткового чи повного накладення даних земельних ділянок на землі, що перебувають в користуванні Агрофірми „ПроскурівВ» .

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.93 №28 (яка була чинною на момент видачі акту постійного користування), виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, постійного користування землею та колективної власності на землю, що видаються садівницьким товариствам, провадиться після винесення в натуру (на місцевість) меж земельних ділянок за проектами їх відведення.

На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Роботи, пов'язані із складанням державних актів на право колективної власності на землю, приватної власності на землю і постійного користування землею, на існуючі землекористування проводяться, як правило, одночасно по всій території сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, а також по всій території населеного пункту або окремих його кварталах.

Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Технічна документація при складанні державних актів включає: при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Також відповідач зазначає, що Державні акти на право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої Ради народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою. Сторінку державного акта із зображенням плану земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.

Технічна документація із землеустрою, що виготовлялася на земельні ділянки гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зроблена належним чином і відповідає вимогам діючого законодавства. Вона містить всі необхідні висновки та погодження. В ній містяться усі необхідні складові та на земельній ділянці присвоєні кадастрові номери.

Таким чином, відповідно до вищезазначеної інформації Хмельницька РДА заперечує проти позовних вимог у зв'язку з тим, що за відсутності технічної документації (абрисів геодезичних вимірювань; каталогу координат окружної межі землекористування; плану земельної ділянки; відомості обчислення площ; експлікації земельних угідь; матеріалів погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами) неможливо встановити факт повного чи часткового накладення на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Агрофірми „ПроскурівВ» , тобто позовні вимоги не можуть підкріпитися належними та допустимими доказами, а правовстановлюючі документи на право власності видані гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навпаки виготовлені відповідно до вимог чинного законодавства та містять усі визначені законом складові, в тому числі і правомірно прийняте розпорядження від 23.11.2012 року № 2326/2012-р.

Документація на спірну земельну ділянку гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зроблена з дотриманням усіх необхідних процедур відповідно до Земельного кодексу України; Закону України „Про землеустрійВ» ; від 22.05.2003 року № 858-ІV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 5 березня 2009 року № 1066-VІ, від 4 червня 2009 року № 1443-VI, від 5 листопада 2009 року № 1702-VI, від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ, від 3 березня 2011 року № 3123-VІ, від 7 липня 2011 року, від 7 липня 2011 року № 3613-VI, від 22 вересня 2011 року № 3774-VІ); Закону України „Про особисте селянське господарствоВ» ; „Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянокВ» , затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року № 677; „Інструкції з топографічного знімання у М 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (ГКНТА - 2.04-02-98)В» , яка затверджена наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року № 56 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 червня 1998 року № 393/2833; „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди земліВ» (із змінами і доповненнями, затвердженими наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43 і зареєстрованими Мінюстом України 04.06.1999 року за № 354/3647); накази Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009р № 573, від 23.07.2010р. № 548; постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 р. № 749, від 01.08.2011 р. № 835.

При цьому, як зазначає відповідач, вказана документація містить всі необхідні висновки та погодження, у тому числі - висновок постійно діючої комісії з питань погодження документації із землеустрою.

Таким чином, відповідач - Хмельницька районна державна адміністрація жодним чином не порушувала права позивача, оскільки, в даному випадку, являється єдиним органом уповноваженим державою розпоряджатися землями державної власності (землі запасу та землі резервного фонду) поза межами населеного пункту на території відповідної сільської ради.

Відповідно до п.(в) ст.80 Земельного кодексу України одним із суб'єктів права власності на землі державної власності виступає держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

На підставі вище викладеного відповідач просить суд в позові агрофірми „ПроскурівВ» до Хмельницької районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 23.11.2012 року № 2326/2012-р. відмовити повністю.

Представник позивача в засідання суду 25.11.2013р. прибув та подав письмове клопотання, згідно якого повідомив, що в ході судового розгляду справи виникла необхідність з'ясувати обставини, що мають значення справи і потребують спеціальних знань, стосовно накладення площ земельних ділянок одна на одну. Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

За таких обставин, позивач просить на підставі ст.41 ГПК України призначити по справі 924/775/13 судову земельну експертизу та поставити на розгляд експертизи наступні питання:

1. Чи є накладення земельних ділянок, які виділялись громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадмі-ністрації №2326/2012-р від 23.11.2012р. на земельну ділянку на території Розсошанської сільської ради №13 площею 11, 8 га, яка належить агрофірмі „ПроскурівВ» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996р.?

2. У випадку накладення земельної ділянки площею 11, 8 га, що належить на праві постійного користування агрофірмі „ПроскурівВ» та земельних ділянок, що виділялися громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зазначити в межах якої площі здійснено дане накладення земельних ділянок.

Позивач також просить зобов'язати експерта при вирішенні поставлених перед експертизою питань врахувати: 1) земельна ділянка на території Розсошанської сільської ради площею 11,8 га, яка належить агрофірмі „ПроскурівВ» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996р. №13, не була зареєстрована в АС ДЗК управління Держкомзему в Хмельницькому районі, і, відповідно, кадастровий номер на останню не присвоєно; 2) звернутись до суду з заявою про витребування додаткових матеріалів для проведення повного та достовірного експертного дослідження, у випадку, якщо матеріалів наявних у справі буде недостатньо для проведення експертизи.

Представник відповідача в засідання суду 25.11.2013р. прибув, подав додаткові пояснення до відзиву, посилаючись на те, що розпорядженнями Хмельницька районна державна адміністрація частково припиняла право постійного користування земельною ділянкою ВАТ „ПроскурівВ» , а саме: розпорядженням від 25 вересня 2003 року №687/03-р.; розпорядженням від 19 березня 2004 року №370/04-р: „припинити право постійного користування землями лісового фонду АТ АФ „ПроскурівВ» загальною площею 0,51 гаВ» , розпорядженням 31 березня 2004 року №429/04-р: „припинити право постійного користування земельними ділянками площами 9,34 га та 9,14 га АТ АФ „ПроскурівВ» , розпорядженням 01 квітня 2004 року №430/04-р: „припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 9,70 га АТ АФ „ПроскурівВ» . Вказує, що всі ці розпорядження та низка інших, що прийняті на підставі вищенаведених, стосуються передачі в користування на умовах оренди земельних ділянок для будівництва ринку ТСЦ „ПоділляВ» за межами с. Розсоша, Розсошанської сільської ради.

Таким чином, стверджує, що АТ АФ „ПроскурівВ» було припинено постійне користування землею загальною площею 19,55 га. Тому посилання позивача на те, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею він являється користувачем земельними ділянками загальною площею 699 га, вважає безпідставними.

Треті особи-1,-2 повноважних представників в засідання суду 25.11.2013р. не направили, однак 07.11.2013 р. через канцелярію суду надали аналогічні письмові пояснення по суті позовних вимог з нормативно-документальним обгрунтуванням своїх доводів (за вх.№ 05-22/11037/13 та вх.№05-22/11038/13), відповідно до яких повідомили наступне.

Відповідно до розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 23.11.2012 р. №2326/2012-р їм затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельні ділянки для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмельницького району Хмельницької області.

Вказують, що позивач агрофірма „ПроскурівВ» просить визнати недійсним вищезазначене розпорядження Хмельницької райдержадміністрації. При цьому, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що агрофірма „ПроскурівВ» є землекористувачем земельної ділянки площею 699,5 га на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 20.02.1996 р. Позивач стверджує, що надані згідно оспорюваного розпорядження земельна ділянка були виділена за рахунок земель, які входять в межі вищезгаданого державного акта.

Однак, відповідно до розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 23.11.2012 р. №2326/2012-р третім особам-1,-2 передано земельні ділянки у власність на території Розсошанської сільської ради, а відповідно до чинного законодавства та, зокрема, Земельного кодексу України станом на дату прийняття даних розпоряджень, Хмельницька райдержадміністрація являлась розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів. Земельна ділянка, що передана у власність перебуває за межами населеного пункту с. Розсоша на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та згідно графічних (планово-картографічних) матеріалів наявних в Управлінні Держземагенства у Хмельницькому районі відноситься до вільних земель державної власності (резервний фонд) Розсошанської сільської ради Хмельницького району.

Як зазначають у своїх поясненнях треті особи-1,-2, твердження позивача про те, що їх земельні ділянки, які передані останнім у власність, входять в межі Державного акта на право постійного користування землею виданого агрофірмі „ПроскурівВ» 20.02.1996 року жодним чином не обґрунтовані та документально не підтверджені. В обґрунтуваннях своїх позовних вимог, позивачем не враховано те, що межі цих земель ніколи не встановлювалися та не здійснювалося відновлення їх меж.

Оскільки треті особи-1,-2, відповідно до законодавства отримали вказані земельні ділянки у власність, то відповідно у них є свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), дані земельні ділянки відображені на Публічній кадастровій карті України. При цьому як зазначають треті особи-1,-2 при використанні Публічної кадастрової карти України видно, що накладок їхніх земельних ділянок на державний акт на право постійного користування землею агрофірми „ПроскурівВ» не виявлено.

Також треті особи-1,-2 зазначають, що вони зверталися в архів щодо рішення, на підставі якого виданий державний акт на право постійного користування землею агрофірмі „ПроскурівВ» , а саме: рішення Розсошанської сільської ради від 29.05.1995 року № 2, але в даному рішенні не вказано про передачу земельної ділянки в постійне користування площею 699,5 га. Крім того, треті особи-1,-2 повідомляють, що вони зверталися в Управління Держземагенства у Хмельницькому районі з приводу того, чи передавався другий примірник державного акта на право постійного користування землею агрофірми „ПроскурівВ» на зберігання, але другий примірник державного акта відсутній в Управлінні Держземагенства у Хмельницькому районі.

Також треті особи-1,-2 у своїх поясненнях зазначають, що право постійного користування земельною ділянкою набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, при цьому Агрофірма „ПроскурівВ» має приватну форму власності, а тому земельна ділянка їй може належати лише на праві оренди.

Представник третьої особи-3, третьої особи-4 в засідання суду 25.11.2013р. участі не приймали.

При вирішенні клопотання позивача про призначення по справі судової земельної експертизи судом враховується, що відповідно до ч.1,3 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст.31 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги те, що при вирішенні спору виникла необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, стосовно накладення площ земельних ділянок, суд вважає за необхідне клопотання позивача про призначення судової експертизи задовольнити.

Стосовно клопотання позивача про покладення на експерта зобов'язання враховувати при проведенні експертизи певні фактичні обставини та докази, а також про необхідність експерту витребовувати додаткові докази, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки надання експерту вказівок на виконання його професійних обов'язків суперечить вимогам Закону України „Про судову експертизуВ» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити по справі №924/775/13 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).

Керуючись ст.ст. 22, 41, 42, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

УХВАЛИВ:

Призначити по справі №924/775/13 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м.Хмельницький, вул. Володимирська, 109).

На розгляд експертизи поставити наступні запитання:

1. Чи є накладення земельних ділянок, які виділялись гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадмі-ністрації №2326/2012-р від 23.11.2012р., на земельну ділянку, яка належить агрофірмі „ПроскурівВ» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996р.?

2. У випадку накладення земельних ділянок, що виділялись гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на земельну ділянку згідно Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996р., вказати межі такого накладення, в якій площі та конфігурації вони накладаються?

Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення експертизи.

Зобов'язати сторони надати експерту на його вимогу оригінали первинних документів, що стосуються виділення земельної ділянки, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи, а позивачу - оплатити проведення експертизи не пізніше 10 днів з моменту вимоги, докази про що надати суду. Попередити про можливість, в разі невиконання вимог суду, притягнення до передбаченої чинним законодавством відповідальності.

Попередити експерта про передбачену ст.ст.384 та 385 Кримінального Кодексу України кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків або відмову експерта від виконання покладених обов'язків.

Матеріали справи №924/775/13 направити Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109) для проведення судової експертизи.

Зобов'язати Хмельницьке відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109) повідомити суд про закінчення проведення експертизи, а експертний висновок направити на адресу суду разом з матеріалами справи.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя С.В. Гладій

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 (вул. Старицького, 71, м. Хмельницький, 29000);

3 - ОСОБА_2 (вул. Театральна, 19, в/ч Е6273, м. Хмельницький, 29000).

4- Управління держземагенства (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, 29000)

5- Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109). всім прост. кореспонд.