Ухвала

від 12.06.2014 по справі 924/777/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"12" червня 2014 р.Справа № 924/777/13

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Радченя Д.І., суддя Смаровоз М.В., розглянувши матеріали

За позовом Агрофірми „ПроскурівВ» , с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

до ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2, м. Хмельницький;

2. Управління Держземагенства у ОСОБА_1 районі Хмельницької області, м. Хмельницький;

3. Приватного підприємства „Діорит Плюс 1В» , м. Хмельницький;

4. ОСОБА_3, м. Хмельницький

про скасування розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації №2696/2012-р від 29.12.2012 р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - за довіреністю №01 від 08.01.2014 р.

від відповідача: ОСОБА_5 - за довіреністю № 40/07-2049/13 від 10.07.2013 р.;

від третьої особи-1: не прибув;

від третьої особи-2: ОСОБА_6 - за довіреністю № 4-1-5/1547 від 19.04.2013 р.;

від третьої особи-3: ОСОБА_7 - директор ПП „Діорит Плюс 1В» (Наказ № 1 від 12.08.2011 р.) ;

від третьої особи-4: не прибув.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про скасування розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 2696/2012-р від 23.11.2012 року.

Ухвалою суду від 25.11.2013 року провадження у справі №924/777/13 зупинено та призначено судову експертизу, проведення якої доручено ОСОБА_1 відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109). Матеріали справи №924/777/13 надіслано до ХВ Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

На адресу суду ОСОБА_1 відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за вх.№05-22/4222/14 повернуто матеріали справи №924/777/13 разом із висновком експерта №169/13-26 від 18.04.2014 року.

Ухвалою суду від 19.05.2014 р. провадження у справі №924/777/13 поновлено.

Представник позивача в засідання суду 12.06.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав, надав суду письмові пояснення від 12.06.2014р., відповідно до яких повідомив, що заперечення відповідача щодо висновку експерта базуються лише на висвітленні позиції сторін, які заперечують дійсність акту постійного користування земельною ділянкою від 20.02.1996р., в зв'язку із порушенням норм які регулюють порядок видачі актів постійного користування.

Однак, така позиція є безпідставною в зв'язку з тим, що рішенням Рівненського апеляційного господарського суду у справі №15/5025/2097/11 за позовом Прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації ОСОБА_1, ОСОБА_1 обласної державної адміністрації м. Хмельницький, Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області м. Хмельницький до Розсошанської сільської ради с. Розсоша, Хмельницького району та Агрофірми „ПроскурівВ» про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації та вилучення землі, було встановлено, що за результатами проведення заходів по роздержавленню земель колгоспу „КомунарВ» правонаступником якого стала агрофірма „ПроскурівВ» в межах зазначених в рішенні нормативних актів, було визначено перелік та межі земель, які передаються підприємству в колективну власність та які залишаються у підприємства на праві постійного користування.

Відповідно до п.3.1. розділу 3 Рекомендацій складання проектів передбачає визначення земель, що не підлягають роздержавленню і приватизації та входять до складу земельних угідь колгоспів, інших сільськогосподарських кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств. До цих земель включаються землі лісового фонду, землі водного фонду, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також створюваний резервний фонд земель. Встановлюються межі цих земель, вираховується площа по контурах і угіддях, складається експлікація цих земель по категоріях.

Пунктом 4.4 розділу 4 Проекту роздержавлення врегульовано питання встановлення меж земель колективної власності та постійного користування.

Згідно абзацу 1 п.4.4 р.4 Проекту роздержавлення, для виготовлення державних актів на право колективної власності та право постійного користування землею використано Проект роздержавлення земель агрофірми „ПроскурівВ» і План землекористування господарства масштабу 1:10000.

Оригінал вказаного Плану, яким підтверджено визначення меж земель колективної власності та постійного користування, судовою колегією було оглянуто в судовому засіданні 03.07.2012 р.

На підставі вищевикладеного позивач вказує, що Рівненським апеляційним господарським судом уже було досліджено питання встановлення меж земельних ділянок відповідно до Плану землекористування та експлікації земель агрофірми „ПроскурівВ» та було спростовано висновок суду першої інстанції про відсутність встановлення меж земельних ділянок при передачі земель у постійне користування.

Відповідно до експлікації земель агрофірми „ПроскурівВ» земельна ділянка є чітко виділеною її географічним розташуванням між землями загального користування (межує з дорогою з 3 сторін), межує з землями сільгосптехніки, ПАТ „ОСОБА_1 сортнасіннєовочВ» , землями колективної власності, які на даний момент є розпайованими та отримали кадастровий номер, що дає чітко визначити межі земельної ділянки з південної сторони.

В процесі реформування земельних відносин неодноразово змінювались форми державних актів, порядок їх видачі та реєстрації, порядок обліку земельних ділянок тощо. Однак, необхідно врахувати істотну для даної справи обставину, що жодним нормативним документом не було надано переваги правовстановлюючих документів на землю старого зразка перед правовстановлюючими документами на землю нового зразка. Тому, безпідставними є посилання третіх осіб на стороні відповідача на відсутність кадастрового номера, як на причину неможливості встановлення факту накладення земельних ділянок виділених ОСОБА_1 районною державною адміністрацією гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку №13, що знаходиться в постійному користуванні агрофірми „ПроскурівВ» .

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкоюВ» (із змінами) встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Таким чином, позивач зазначає, що Державний акт на право постійного користування землею від 20.02.1996р. є достатнім правовстановлюючим документом, який в повній мірі підтверджує правомірність користування агрофірмою „ПроскурівВ» земельною ділянкою №13 площею 11,8 га на території Розсошанської сільської ради.

Аналізуючи Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 позивач відмічає, що для права - постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України . Крім того необхідно дотримуватися приписів Основного Закону України Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, не має жодного значення для справи позиція відповідача та третіх осіб на стороні відповідача, щодо правових обмежень прав на земельну ділянку і обмеження можливостей захисту порушених прав з причин відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, яка залишилась у постійному користуванні агрофірми „ПроскурівВ» у 1996 р., а також є необґрунтованою та протиправною.

Позивач також вказує, що відповідачем не наведено жодного прикладу порушення нормативних актів та методик експертних досліджень зі сторони експерта, які б були підставою визнання висновку експерта таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, можливість встановити факт накладення земельних ділянок передбачена у наступних нормах.

Так, відповідно до ст.107 Земельного Кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Відповідно до п.4.4. Інструкції „Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знакамиВ» у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного спростовується позиція позивача та третіх осіб про те, що на дослідження експерту було надано недостатньо матеріалів які б підтверджували, що землі виділені вищезгаданим громадянам було виділено за рахунок земель що знаходяться в постійному користуванні агрофірми „ПроскурівВ» .

В свою чергу позивач вважає висновок експерта повним та обґрунтованим, проведеним з відповідністю до нормативних актів та методик експертних досліджень та таким що дає чітку відповідь на поставленні перед експертом питання.

Крім того, представник відповідача надав суду заяву відповідно до якої просить на підставі ст.49 ГПК України при вирішенні справи розподілити понесені ним судові витрати.

Представник відповідача в засідання суду 12.06.2014р. прибув, проти позову заперечив. Крім того, надав суду письмові пояснення щодо висновку експерта, відповідно до яких повідомив, що відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.93р. №28 (яка була чинною на момент видачі акту постійного користування), на земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Роботи, пов'язані із складанням державних актів на право колективної власності на землю, приватної власності на землю і постійного користування землею, на існуючі землекористування проводяться, як правило, одночасно по всій території сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, а також по всій території населеного пункту, або окремих його кварталах.

Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Технічна документація при складанні державних актів включає: при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Межі наданих (переданих) земельних ділянок переносяться у натуру (на місцевість) і закріплюються межовими знаками, а межі ділянок, що знаходяться у власності та користуванні і проходять по визначених в натурі контурах, звіряються з наявними планами ділянок. При відсутності плану проводиться зйомка зовнішніх меж земельної ділянки, встановлюються суміжні власники землі і землекористувачі, за участю останніх складається протокол, в якому докладно описується розташування меж на місцевості.

Перенесення меж у натуру здійснюється шляхом прокладання теодолітних ходів, з прив'язкою їх до існуючих межових знаків або державної геодезичної мережі.

Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Також відповідач зазначає, що Державні акти на право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої Ради народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою. Сторінку державного акта із зображенням плану земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.

Таким чином, відповідно до вищезазначеної інформації ОСОБА_1 РДА вважає у зв'язку з тим, що за відсутності технічної документації (абрисів геодезичних вимірювань; каталогу координат окружної межі землекористування; плану земельної ділянки; відомості обчислення площ; експлікації земельних угідь; матеріалів погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами) неможливо встановити факт накладки на земельну ділянку Агрофірми „ПроскурівВ» , тобто позовні вимоги не можуть підкріпитися належними та допустимими доказами, а державні акти на право власності видані громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виготовлені відповідно до вимог чинного законодавства та містять усі визначені законом складові.

Проекти із землеустрою, що виготовлялися на земельні ділянки вищезазначеним громадянам розроблені належним чином і відповідають вимогам діючого законодавства, а саме: Земельного кодексу України; Закону України „Про землеустрійВ» ; Закону України „Про особисте селянське господарствоВ» ; „Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянокВ» , затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року № 677; „Інструкції з топографічного знімання у М 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)В» , яка затверджена наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998р. №56; „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) договорів оренди земліВ» ; наказам Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 р. №573, від 23.07.2010р. №548; постановам Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. №749, від 01.08.2011 р. №835.

При цьому, відповідач зазначає, що проекти містять всі необхідні висновки та погодження, у тому числі - висновок постійно діючої комісії з питань погодження документації із землеустрою. Земельні ділянки, що проектувались до відведення раніше нікому не надавалися, що підтверджувалося земельно-кадастровою інформацією Управління Держкомзему у ОСОБА_1 районі.

Представники третіх особі-1,-4 в засідання суду 12.06.2014 не прибули, причини неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань на адресу суду на час розгляду справи від останніх не надходило.

Представник третьої особи-2 в засідання суду 12.06.2014 прибув, усно проти позову та висновку експерта заперечив.

Представник третьої особи-3 в засідання суду 12.06.2014 прибув, усно проти позову та висновку експерта заперечив.

Згідно із п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподанням витребуваних доказів.

Враховуючи неявку в засідання суду представників третіх осіб-1,-2, неподання витребуваних доказів, суд вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому підлягає відкладенню на іншу дату.

Керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

УХВАЛИВ:

Розгляд справи №924/777/13 відкласти на 11:30 "20" червня 2014 р.

Третім особам (повторно) надати суду письмові пояснення з урахуванням висновку експерта.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя Д.І. Радченя

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_2С.(АДРЕСА_1, 29000);

3 - ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 29000).

Всім рекоменд. з повідомленням.