Постанова

від 21.09.2010 по справі 5/95

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.09.10 Справа № 5/95

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ Виробничо-торговельного підприємства «Агропереробка»від 05.08.2010 р. вих. № 358

на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2010 р.

у справі № 5/95

за позовом ТзОВ «Нововолинськмолокозавод», м.Нововолинськ Волинської обл.

до ТзОВ Виробничо-торговельного підприємства «Агропереробка», с.Велика Омеляна Рівненського р-ну Рівненської обл.

про стягнення 301 771, 29 грн., в т.ч. 204 991, 2 грн. основного боргу, 81 932, 88 грн. інфляційних втрат, 14 847, 21 грн. 3 % річних, за договором купівлі-продажу (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с.85 )

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача -не з»явився

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.07.2010 р. у справі № 5/95 (суддя Войтюк В.Р.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 204 991, 2 грн. основного боргу, 81 932, 88 грн. інфляційних втрат, 14 847, 21 грн. 3 % річних, за договором купівлі-продажу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (без документального та нормативного обгрунтування), в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково та прийняти нове рішення.

20.09.2010 р. до суду надійшла телеграма (вх. № 989) від позивача про відкладення перегляду справи в зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання через участь у іншій справі, призначеній до розгляду в Рівненському окружному адміністративному суді.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні за необгрунтованістю, оскільки, по-перше, до клопотання не долучені докази про зайнятість представника в іншому судовому процесі; по-друге, клопотання не містить додаткових доказів, які не були подані суду першої інстанції з незалежних від позивача причин, котрі б перешкодили розгляду апеляційної скарги по суті, та такі не витребовувалися ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р., а відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 04453967 ухвали від 19.08.2010 р. під розписку.

Оскільки ухвалою від 19.08.2010 р. явка представників сторін була визнана необовВ»язковою, а на власний розсуд, додаткові докази не витребовувалися, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.101 ГПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.12.2007 р. між ТзОВ В«НововолинськмолокозаводВ» (продавець за договором, позивач у справі)та ТзОВ Виробничо-торговельним підприємством «Агропереробка»(покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір № 2 (далі - договір) (а.с.9-10) , за яким продавець передає у власність товар (молоко оброблене), а покупець приймає товар та оплачує його на умовах договору.

Відповідно до п.1.4 договору передача товару оформляється товаро-транспортною накладною.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість продукції визначається згідно з протоколом погодження ціни, накладних на відвантаження. В пункті 3.3 договору вказано, що розрахунок за отриманий товар повинен бути проведений протягом 2-х банківських днів з дати отримання товару (платіжним дорученням або готівковими коштами).

На виконання умов договору за період з 02.01.2008 р. по 26.01.2008 р. позивач поставив відповідач товар на загальну суму 409 802, 4 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (а.с.11-18).

Продукція була отримана на підставі довіреності серії ЯОР № 617483 від 01.01.2008 р., що дійсна до 31 січня 2008 року (а.с.19).

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.44-69).

Згідно з отриманим від позивача примірником актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2010 р., який підписаний і скріплений печаткою відповідача, сальдо ТзОВ Виробничо-торговельного підприємства «Агропереробка»перед ТзОВ «Нововолинськмолокозавод» становить 204 991, 2 грн. (а.с.43).

Таким чином, непогашеною залишається сума основного боргу в розмірі 204 991, 2 грн. згідно з заявою про зменшення розміру позовних вимог (а.с.85).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2010 р. у справі № 5/95 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ Виробничо-торговельного підприємства «Агропереробка»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами у справі виникли зобов»язальні відносини на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 24.12.2007 р.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання ТзОВ Виробничо-торговельним підприємством «Агропереробка»товару та виникнення обовВ»язку його оплати. На кожній накладній міститься підпис особи, яка здійснювала прийом товару, за довіреністю, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.19).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за одержаний товар у повному обсязі, відповідач не спростував документально її відсутність як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про сплату боргу.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 204 991, 2 грн. основного боргу є обгрунтованою та підставно задоволена судом першої інстанції.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Пункт 2 статті 625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За весь період прострочення платежів за період з лютого 2008 року по березень 2010 року позивачем нараховано відповідачу 81 932, 88 грн. інфляційних втрат, за період з 05.02.2008 р. по 31.05.2010 р. 14 847, 21 грн. 3 % річних відповідно до уточненого розрахунку (а.с.79-80), який перевірений судами обох інстанцій і визнаний правильним.

Більше того, у клопотанні (а.с.86) відповідач визнав повністю суму 81 932, 88 грн. інфляційних втрат, 14 847, 21 грн. 3 % річних, що і є предметом спору в даній справі.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству чи не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, визнання позову відповідачем -це безумовне погодження задоволити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України, ч.2 ст.617 ЦК України не вважається надзвичайною та невідворотною обставиною (дія непереборної сили), підставою звільнення від відповідальності за порушення зобовВ»язання, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2010 р. у справі № 5/95 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ Виробничо-торговельного підприємства «Агропереробка»- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_2Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин