Рішення

від 15.09.2015 по справі 906/973/15     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" вересня 2015 р. Справа № 906/973/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №2565-О від 16.08.2013

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Мирославка"

про стягнення 19949,63грн

Позивачем подано позов до господарського суду про стягнення з відповідача на його користь 19949,63грн заборгованості, з яких 10643,05грн - заборгованість за кредитом, 5240,50грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2808,60грн - пеня, 1257,48грн - комісія за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати коштів згідно умов договору від 10.04.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав довідку від 15.09.2015 про стан заборгованості відповідача перед позивачем, згідно якої вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 19949,63грн залишаються незмінними. Крім того, надав письмове пояснення від 15.09.2015, в якому зазначив періоди нарахування заборгованості за кредитом (з 01.02.2015 по 20.05.2015), по відсотках за користування кредитом (з 01.02.2015 по 20.05.2015), по комісії за користування кредитом (з 05.05.2014 по 20.05.2015), пені (з 04.09.2013 по 20.05.2015).

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка у справі №906/973/15 (а.с. 77), тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Мирославка" (клієнт, відповідач) приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 31-42), Тарифів банку (а.с. 43-45), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку (а.с. 30) складають Договір банківського обслуговування від 10.04.2013 (далі - Договір) та фактично взяв на себе зобов'язання виконувати умови даного Договору.

Відповідно до умов зазначеного Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26001055910067 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умов).

Згідно з п.п.3.2.1.1.16 Умов - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Відповідно до п.п.3.2.1.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - Ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших).

Згідно п.п.3.2.1.1.3 даних Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п.п.3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших) (п.п.3.2.1.1.6 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором від 10.04.2013 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 12000,00грн, що підтверджується довідкою позивача від 05.06.2015 (а.с. 46), випискою з рахунку Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Мирославка" (а.с. 48-49).

Відповідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 та глави 72 ЦК України, оскільки Договір банківського обслуговування від 10.04.2013 одночасно є Договором банківського обслуговування та Договором кредиту.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідно п.п.3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п.п.3.2.1.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (пп.3.2.1.4.1.2 Умов).

Відповідно до п.п.3.2.1.4.1.3 Умов у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Підпунктом 3.2.1.4.1.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.п.3.2.1.4.9 Умов).

Відповідно п.п.3.2.1.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За змістом ст.525 і ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно даних позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 17141,03грн, з яких 10643,05грн - боргу за кредитом згідно заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 10.04.2013 за період з 01.02.2015 по 20.05.2015; 5240,50грн - боргу по відсотках за користування кредитом за період з 01.02.2015 по 20.05.2015; 1257,48грн - боргу по комісії за користування кредитом за період з 05.05.2014 по 20.05.2015, що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 47), довідкою позивача від 15.09.2015 (а.с. 80) та іншими матеріалами справи.

Оскільки, відповідач в порушення договірних строків виконання грошового зобов'язання не повернув позивачу кредитні кошти на суму 10643,05грн, а також не сплатив відсотки за користування кредитом у розмірі 5240,50грн і комісію за користування кредитом у сумі 1257,48грн, позов у частині стягнення боргу за тілом кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитом та по комісії за користування кредитом підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 2808,60грн (за період з 04.09.2013 по 20.05.2015).

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п.3.2.1.5.1 вказаних Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пп.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пп.3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в пп.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п.п.3.2.1.5.4 Умов).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає його обґрунтованим і таким, що відповідає умовам та правилам надання банківських послуг, а також вимогам чинного законодавства, тому задовольняє позов і в цій частині.

За приписами ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10643,05грн - заборгованості за кредитом, 5240,50грн - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 2808,60грн - пені, 1257,48грн - комісії за користування кредитом обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сплата судового збору покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Мирославка" (13341, Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирославка, вул. Лікарняна, буд. 68-Б ідентифікаційний код 37980690) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги 50; ідентифікаційний код 14360570):

- 10643,05грн - боргу за кредитом;

- 5240,50грн - боргу по відсотках за користування кредитом;

- 1257,48грн - заборгованості по комісії за користування кредитом;

- 2808,60грн - пені;

- 1827,00грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.09.15

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - відповідачу (рек. з пов.)