Ухвала

від 24.07.2014 по справі 908/1120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/49/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2014 Справа № 908/1120/14

Суддя Корсун В.Л., розглянувши заяву КП “Водоканал” за вих. від 24.07.14 № 8974 про надання розстрочки виконання рішення суду по справі № 908/1120/14

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма “Принцип”, 49070, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 76-а, оф. 209

до відповідача: комунального підприємства “Водоканал”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61

          про стягнення 401 150,68 грн.

СУТЬ СПОРУ:

24.07.14 до господарського суду надійшла заява комунального підприємства “Водоканал” за вих. від 24.07.14 № 8974 про надання розстрочки виконання рішення суду по справі № 908/1120/14 строком на 1 рік із щомісячним погашенням відповідачем заборгованості рівними частками в сумі 34 094,81 грн. із серпня 2014 по липень 2014 року (саме такі цифри вказані в прохальній частині заяви).

Розглянувши вказану заяву КП “Водоканал” суд дійшов висновку про її повернення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 та ст. 121 ГПК України виходячи з наступного.

Згідно із ст. 42 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1). Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ч.2).

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2).

Частиною 1 ст. 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 121 ГПК України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.           

У відповідності до положень п. 7.3. постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.10.12 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів”, заява про надання відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо (абз.1).                              

Відповідно до абз. 2 п. 7.3. вказаної постанови, у разі не подання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше 3-х днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 121 ГПК України, про що виноситься ухвала.

          Так, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270 (з послідуючими змінами в редакції чинній станом на час винесення цієї ухвали), документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Аналіз вищевказаних приписів процесуального кодексу свідчить про обов'язок надіслання заявником другій стороні по справі копії заяви про розстрочку і доказів на її обґрунтування листом з описом вкладення.

Судом встановлено, і це вбачається із матеріалів заяви за вих. від 24.07.14 № 8974 про надання розстрочки, що заявником не надано суду доказів обов'язкового надсилання другій стороні (позивачу) копії заяви за вих. від 24.07.14 № 8974 з додатками листом з описом вкладення, що є порушенням приписів чинного законодавства наведеного вище.

Згідно із наданим до матеріалів заяви оригіналом фіскального чеку від 24.07.14 вбачається, що рекомендований лист направлений ТОВ ЮФ “Принцип” 49000, Дніпропетровськ. Однак, із вказаного чеку не зрозумілим залишається хто є відправником цінного листа та який його вміст.

Таким чином, наданий заявником фіскальний чек підтверджує факт направлення 24.07.14 на ім'я позивача певної кореспонденції. Разом з тим, якої саме кореспонденції та яких саме додатків - не зрозуміло.

Інших доказів направлення на адресу ТОВ ЮФ “Принцип” копії заяви за вих. від 24.07.14 № 8974 про надання розстрочки з доказами на її обґрунтування (додатками), КП “Водоканал” до суду не надано.

Наведене вище надає підстави суду констатувати, що в порушення вимог чинного законодавства наведеного вище, позивачем не надано суду доказів обов'язкового надсилання другій стороні по справі копії заяви про надання розстрочки і доказів на її обґрунтування листом з описом вкладення.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства, у т.ч. розділи ГПК України та всі без виключення вказані в них вимоги є обов'язковими, оскільки їх обов'язковість встановлена законодавцем у процесуальному законі і не може залежати від бажання особи, що звертається із відповідною заявою до суду, і положення вказаних норм ГПК України не передбачають обов'язку суду приймати до розгляду таку заяву, а потім витребувати належні докази направлення копії такої заяви і доказів на її обґрунтування (додатків) другій стороні у справі, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви КП “Водоканал” за вих. від 24.07.14 № 8974 про надання розстрочки виконання рішення суду по справі № 908/1120/14 без розгляду.

Суд звертає увагу представнику КП “Водоканал”, котрий підписав зазначену вище заяву, про необхідність усунення неточності в датах періоду, на який заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 908/1120/14, оскільки не може бути період розстрочення в один рік розпочинатись в серпні 2014 р., а закінчуватись в липні 2014 року.

Судом роз'яснюється, що повернення заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК, ст. 121 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 42, 43, 22, 33, 34, 36, 56, 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву комунального підприємства “Водоканал” за вих. від 24.07.14 № 8974 про надання розстрочки виконання рішення суду по справі № 908/1120/14 повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява за вих. від 24.07.14 № 8974 з додатками (всього на 12 арк.).

Суддя В.Л. Корсун