Постанова

від 03.03.2010 по справі 13/381-ап-11/570/08-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.10 № 13/381-АП-11/570/08-АП

суддя Гончаренко С.А.

15 год. 06 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий -суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання -Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Приватний підприємець ОСОБА_1 (вул.Грязнова, буд. 45 м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя (вул. Лепіка, 34, м. Запоріжжя, 69063)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_1 -особисто,

ОСОБА_2 -паспорт СВ034169 від 22.07.99

відповідача: ОСОБА_3 -дов. № 11208/10/10-010 від 25.08.09,

ОСОБА_4 -дов. № 2257/10/10-010 від 03.03.10

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0000012603/2 від 21.12.2004р.

Після скасування ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 29.05.2008р. постанови господарського суду Запорізької області від 17.10.2005р. і постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. ухвалою від 14.08.2008р. справу прийнято до розгляду даним складом суду.

У зв'язку з неявкою повноважного представника позивача, з метою надання додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи та заперечення в судовому засіданні оголошувались перерви, провадження у справі зупинялось.

Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, зокрема зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного:

По-перше, документальна перевірка була проведена з чисельними порушеннями процедурних норм, які регламентують проведення таких перевірок. Наприклад, порушено законодавчо встановлений 30-денний строк проведення перевірки, оскільки перерв при проведенні перевірок не передбачено. Крім того, один з перевіряючих -оперуповноважений ОСОБА_6 не подав посвідчення, і тому позивач дійшов висновку про те, що дана особа неправомірно приймала участь у проведенні перевірки.

По-друге, висновок про недійсність податкових накладних вважає хибним виходячи з того, що на час укладання договорів ПП В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» було належним чином зареєстровано, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона про визнання його таким, що не набуло статусу юридичної особи набрало законної сили після оформлення податкових накладних. Податковий орган не наділений правом визнавати господарські договори недійсними, а у встановленому порядку вони такими не визнані.

По-третє, Закон України В«Про податок на додану вартістьВ» передбачає відповідальність лише у випадку включення до податкового кредиту податку на додану вартість, не підтвердженого податковими накладними. Оскільки податкові накладні у позивача є і оформлені вони належним чином, до нього не можна застосовувати штрафні (фінансові) санкції, донараховувати суми податків (обов'язкових платежів) та пеню за порушення податкового та іншого законодавства.

Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві зазначив, що обидва перевіряючих мали посвідчення на перевірку, а оголошення перерви у проведенні перевірки було обумовлено необхідністю проведення зустрічних перевірок та відсутністю позивача на території України. Відповідач не погоджується з твердженням позивача про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Податкові накладні на підставі яких був сформований податковий кредит вважає недійсними, а саме такими, що складені особою, яка на зареєстрована як платник податку в законодавчо встановленому порядку. Такий висновок зроблено в акті перевірки виходячи з того, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона підприємство-контрагент позивача визнано таким, що не набуло статусу юридичної особи, і яка наслідок цього Свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано.

Відповідно до положень Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» позивачу у зв'язку із відсутністю доказів в підтвердження податкового кредиту (належним чином оформлених податкових накладних) донарахований сума податку та застосовані штрафні (фінансові) санкції. За результатами адміністративного оскарження сума податкового боргу була зменшена, винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

На підставі посвідчення від 19.07.2004р. № 26174116030296, виданого старшому державному податковому ревізору -інспектору відділення дослідчих перевірок ВПМ ДПІ ОСОБА_7 та посвідчення № 26174116030228 від 18.08.2004р., виданому оперуповноваженому відділення по організації викриття злочинів в базових галузях економіки ВПМ ДПІ ОСОБА_8 була проведена документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2002р. по 31.12.2003р.

Перевірка проводилась з 21.07.2004р. по 08.09.2004р. з перервою з 08.08.2004р. по 29.08.2004р. в зв'язку з наданням запитів на проведення зустрічних перевірок основних постачальників юридичних осіб та відсутністю Позивача на території України. Факт відсутності підтверджується листами ДП В«Міжнародний аеропорт ЗапоріжжяВ» від 25.08.2004р. № 1000 та листом ВАТ В«Мотор січВ» від 09.09.2004р. № АК - 37767.

За результатами документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 був складений акт № 34-Д/26-20/НОМЕР_1 від 08.09.2004р., яким встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПФ В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» , стор. 5 ОСОБА_6 перевірки.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06.04.2004р. державна реєстрація ПФ В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» скасовано, як таку, що має ознаки фіктивності, Приватна фірма В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» визнана такою, що не набрала статусу юридичної особи з моменту реєстрації, рішення набрало законної сили 06.05.2004р. Зазначеним рішенням встановлено, що ПФ В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» з моменту реєстрації ніякої діяльності не вело, а тому сплачені позивачем кошти не були задекларовані до МДПІ м. Херсона. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано відповідно до ОСОБА_6 про анулювання від 09.08.2004 року № 158/15, тобто на момент здійснення позивачем операцій з ПФ В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» воно було вже недійсним, а тому недійсними були і виписані на його підставі податкові накладні.

На підставі зазначеного, податковим органом був зроблений висновок про те, що ПП ОСОБА_1 в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» безпідставно завищено податковий кредит.

На підставі ОСОБА_6 перевірки № 34-Д/26-20/НОМЕР_1 від 08.09.04 р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000022603/0 від 08.09.2004 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання 495900,00 грн., з них - 330600,00 грн. за основним платежем та 165300,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підприємець використав своє право на оскарження даного рішення у відповідності до підпункту 5.2.2. пункту 5.2. ст. 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , в зв'язку з чим, були винесені податкові повідомлення-рішення через дріб 1, 2, 3.

Рішенням ДПА у Запорізькій області № 779/14/25-020 від 13.12.2004р. податкове повідомлення-рішення № 0000022603/0 від 08.09.2004 р. було частково скасовано, на загальну суму 55818,00 грн., в частині зайво донарахованого податку на додану вартість в сумі 37212,00 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 18606,00 грн.

21.12.2004р. було відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000012603/2 на загальну сум 440082,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку в законодавчо встановленому порядку.

На підставі п. 6.2 ст. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за № 165 та зареєстрованого в Мінюсті України за № 233/2037 із змінами та доповненнями, податкова накладна, оформлена належним чином, дає право покупцю, зареєстрованому як платник податків, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Пунктом 5 вищезазначеного Порядку Наказом ДПА України (зі змінами внесеними наказом № 311 від 02.08.2001р.) встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, а саме: В«Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартістьВ» .

Згідно оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/1271 від 23.11.2001р., а також згідно п. п. 1, 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8157 від 14.02.2002 р., податкова накладна, виписана не зареєстрованим платником податку на додану вартість або відсутність в податковій накладній обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі таких накладних, оскільки вона не відповідає вимогам Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2010р. яка набрала законної сили 25.01.2010р., по кримінальній справі за звинуваченням позивача у скоєні злочину, передбаченого ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України. Кримінальна справа припинена на нереабілітуючих підставах -у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В даній постанові встановлений факт наявності в діях позивача ознак таких злочинів як:

- підробка документу, що видається підприємством, і який надає або звільняє від обов'язків, з метою його використання його як самим підсобником, так і іншою особою.

- використання завідомо підробленого документа.

Так, діючи навмисно, ОСОБА_5 надав в якості підтвердження сум, віднесених до складу податкового кредиту, підроблені ним квитанції до прибуткових касових ордерів, виписаних від імені посадових осіб приватного підприємства В«ЮжмонтажспеціалізаціяВ» , і на яких згідно з висновками судово-почеркознавчої експертизи № 314 від 07.11.2009р. написи про прийняття готівкових грошових коштів зроблені самим ОСОБА_5, а відбитки печаток, згідно висновку експерта № 18-н від 27.03.2006р. -виконані струйно-крапельним способом за допомогою струйного принтера з кольоровим тоне ром.

За таких обставин, суд вважає податкове повідомлення-рішення держаної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя №0000012603/2 від 21.12.2004р. прийняте правомірно та обґрунтовано, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України В«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» від 06.10.2005р. № 2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 03.03.2010р. оголошена вступна і резолютивна частини постанови. Постанова в повному обсязі складена і підписана 09.03.2010р.