Постанова

від 13.04.2010 по справі 13/185/06-ап-11/761/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.10 № 13/185/06-АП-11/761/06-АП

суддя Гончаренко С.А.

11 год. 25 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий -суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання -Радченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (вул. Праці, буд. 20. м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)

до відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, запорізька область, 71100)

до відповідача-2: Приватного підприємства В«ЮМ ПлюсВ» (вул. Горького, 27, офіс 82-84, м. Запоріжжя, 69063)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_2 -дов.№43/8/10-017 від 11.01.10

відповідача1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

про: визнання недійсним договору та стягнення в доход держави отриманого за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Розглядається адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції у запорізькій області про визнання недійсним укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством В«ЮМ ПлюсВ» договору поставки автомобільним транспортом б/н від 21.08.2003р., стягнення з ПП ОСОБА_1 в доход держави вартості отриманих послуг в сумі 554716,73 грн. та стягнення з ПП В«ЮМ ПлюсВ» вартості наданих послуг в сумі 554716,73 грн.

13.03.2006р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового розгляду.

Позивач неодноразово уточнював (зменшував) позовні вимоги, просить визнати недійсним договір поставки автомобільним транспортом б/н від 21.08.2006р., укладений між ПП ОСОБА_1 та ПП В«ЮМ ПлюсВ» , а також стягнути з останнього кошти, одержані без установлених підстав, відповідно до платіжних вимог в сумі 207000,00 грн.

Заява про уточнення позовних вимог відповідає діючому законодавству, зокрема ст. 49 КАС України, не порушує прав та інтересів учасників судового процесу та третіх осіб, тому судом прийнята до розгляду.

Ухвалою від 08.11.2006р. на підставі розпорядження голови господарського суду Запорізької області № 1136 від 07.11.2006р. справа прийнята до розгляду даним складом суду.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, зокрема зазначає, що спірна угода була укладена підприємством, зареєстрованим на момент укладання угоди на підставну особу, тобто засновник ПП В«ЮМ ПлюсВ» ОСОБА_3 не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, не підписувала фінансово-господарських документів, не надавала доручень на заняття підприємницькою діяльністю та на укладання будь-яких договорів, печатку підприємства не отримувала. Внаслідок цього, рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда № 2-951-2004р. від 29.03.2004р. установчі документи приватного підприємства В«ЮМ ПлюсВ» визнані недійсними з моменту перереєстрації, тобто з 15.07.2003р. Як на підставу твердження про підробленість документів , пов'язаних з виконанням спірної угоди, позивач посилається на висновок експертизи № 300 та № 301, відповідно до яких відбитки печатки підприємства на договорі, всіх додаткових угодах до нього, актах виконаних робіт, квитанціях до прибуткових касових ордерів та податкових накладних виконані на струйному комп'ютерному принтері. Виходячи з цього, позивач робить висновок, що фактично спірна угода не укладалась, спірний договір разом з додатковими угодами, актами виконаних робіт, квитанціями до прибуткових касових ордерів та податковими накладними є підробленими, а відтак має бути визнаним судом недійсним.

Оскільки, внаслідок виконання недійсної угоди, ПП В«ЮМ ПлюсВ» безпідставно отримало від ПП В«ОСОБА_1 207000,00 грн. просить стягнути вказану суму до державного бюджету.

Відповідач-1 у відзиві проти задоволення позову заперечує, стверджує, що позивач не довів наявність хоча б у однієї із сторін умислу на укладання угоди завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, в момент укладання, та доказів що укладання спірної угоди було спрямовано на ухилення від сплати податків. Також вважає, що лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства не є підставою для того щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру.

Відповідач-2 у відзиві також проти задоволення позову заперечував, окрім заперечень наведених відповідачем-1 додатково заявив, що засновник ПП В«ЮМ ПлюсВ» ОСОБА_4, якому належать повноваження по управлінню підприємству, схвалив у повному обсязі угоду укладену з ПП ОСОБА_1 Заперечує проти твердження позивача щодо ухилення від сплати податків, при цьому посилається на включення всіх сум, отриманих від ПП ОСОБА_1 до декларації з податку на прибуток та декларації з податку на додану вартість.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши додатково надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Бердянською МДПІ при проведенні перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 було встановлено що між ПП ОСОБА_1 та приватним підприємством В«ЮМ ПлюсВ» було укладено договір поставка автомобільним транспортом б/н від 21.08.2003р. Відповідно до умов цього договору відповідач-2 зобов'язався надати відповідачу-1 послуги по поставці автомобільним транспортом буту кам'яного, а останній, в свою чергу -організувати умови для вивантаження та приймання товару, оплатити послуги.

Вартість договору змінювалась відповідно додаткових угод № 2 від 01.09.2003р., № 2/01.10 від 01.10.2003р, № 2/01.1 від 01.11.2003р., № 2/12.01 від 01.12.2003р., № 3/01.01 від 04.01.2004р.

Факт укладання та виконання угоди підтверджується податковими накладними, актами виконаними робіт, квитанціями до прибуткових касових ордерів та платіжними дорученнями, книгою придбання товарів (робіт, послуг).

При проведенні перевірки податковою було встановлено, що 29ґ03ґ2004р. місцевим судом Ленінського району м. Кіровограда прийняте рішення по справі № 2-951-2004р.

Судом було встановлено, що засновником приватного підприємства В«ЮМ ПлюсВ» до 15.07.2003р. був ОСОБА_4. 15.07.2003р. реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради зареєстровано зміни до Статуту ПП В«ЮМ ПлюсВ» , якими передбачено, що засновником підприємства виступає ОСОБА_3. Також судом встановлено, що ОСОБА_5 не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність відповідно до ст. 24 ГК України та створювати підприємство. Змін до Статуту ПП В«ЮМ ПлюсВ» не підписувала, до фінансово-господврської діяльності не приступала, підприємницькою діяльність не займалась, не надавала доручень на заняття підприємницькою діяльністю та на укладання будь-яких договорів, печатку підприємства не отримувала. Попередній власник та засновник (ОСОБА_4О.) після перереєстрації не збирався у подальшому займатися підприємницькою діяльністю.

Вказаним рішенням суд задовольнив позовні вимоги ДПА у Кіровоградській області та визнав недійсними установчі документи приватного підприємства В«ЮМ ПлюсВ» з моменту їх перереєстрації, тобто з 15.07.2003р.

Відповідно до частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, факт встановлений місцевим судом Ленінського району м. Кіровограда підтверджується наступними доказами:

- Поясненнями гр. ОСОБА_4, допитаного в якості свідка в рамках кримінальної справи № 1300510, порушеної по ч. 3 ст. 212 КК України у відношення ОСОБА_1, де він зазначив, що був власником та засновником ПП В«ЮМ ПлюсВ» до 15.07.2003р. та пояснив, що він з другого півріччя 2003р. не мав ніякого відношення до діяльності ПП В«ЮМ ПлюсВ» .

- Поясненнями гр. ОСОБА_3 допитаної в якості свідка в рамках кримінальної справи № 1300510, порушеної по ч. 3 ст. 212 КК України у відношення ОСОБА_1, де вона пояснила, що після переоформлення права власності на неї на ПП В«ЮМ ПлюсВ» , тобто з 15.07.2003р., вона не мала відношення до діяльності підприємства, рахунки в банківських установах не відкривала, довіреності на право підпису в банках, на представлення інтересів підприємства в інших організаціях, установах не видавала, наказів про призначення на будь-які посади підприємства тих чи інших осіб також не видавала та не підписувала.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що спірну угоду з боку ПП В«ЮМ ПлюсВ» підписала невідома особа, яка не мала на це відповідних повноважень.

В межах розслідування кримінальної справи № 1300510 на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Запорізькій області від 31.10.2005р. була проведена судово-почеркознавча експертиза.

Висновки експерта № 300 свідчать про те, що відбиток печатки ПП В«ЮМ ПлюсВ» виконано на струйному комп'ютерному принтері на таких документах, які є в матеріалах справи:

- на договорі від 21.08.2003р.;

- на всіх додаткових угодах №2 від 01.09.2003р., №2/01.10 від 01.10.2003р., №2/01.11 від 01.11.2003р., №2/12.01 від 01.12.2003р., №3/01.01 від 04.01.2004р.;

- на всіх актах виконаних робіт;

- на всіх квитанціях до прибуткових касових ордерів;

- на всіх податкових накладних.

Висновки експерта № 301 також підтвердили, що підпис від імені ОСОБА_3 на перелічених вище документах виконаний іншими особами, а не самою ОСОБА_3

24.11.2008р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області винесено постанову у кримінальній справі № 1-57/2008р. за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченого ст. 212 ч.2 КК України. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 використовуючи завідомо підроблені документи (податкові накладні, договір, додаткові угоди до нього, акти виконаних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів), з підписом від імені директора ПП В«ЮМ ПлюсВ» ОСОБА_3, безпідставно включав до складу податкового кредиту по податку на додану вартість транспортні послуги, нібито отримані від ПП В«ЮМ ПлюсВ» (м. Кіровоград), статутні документи якого визнаної рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограду від 29.03.2004р. недійсними з 15.07.2003р. тобто з моменту перереєстрації ПП В«ЮМ ПлюсВ» на нового власника -ОСОБА_3

Фактично транспортні послуги від імені ПП В«ЮМ ПлюсВ» приватному підприємцю ОСОБА_1 не надавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент укладання спірної угоди) недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода). За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частинні визнання договору поставки автомобільним транспортом б/н від 21.08.2003р. недійсним обґрунтовані, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з приватного підприємства В«ЮМ ПлюсВ» у доход держави коштів, одержаних без установлених підстав, відповідно до платіжних вимог в сумі 207000,00 грн., задоволенню не підлягає, виходячи з того, що ст. 58 ЦК УРСР не передбачає стягнення в доход держави всього, що одержано за угодою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України В«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» від 06.10.2005р. № 2953-ІV),-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поставки автомобільним транспортом б/н від 21.08.2003р., укладений між ПП ОСОБА_1 та ПП В«ЮМ ПлюсВ» .

В іншій частині позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 13.04.2010р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 29.04.2009р.