Постанова

від 03.08.2010 по справі 23/168-3/177/09-ап-11/176/10-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.08.10 № 23/168-3/177/09-АП-11/176/10-АП

суддя Гончаренко С.А.

14 год. 55 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий -суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання -Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Відкрите акціонерне товариство В«Мотор СічВ» (вул. 8 Березня, буд. 15, м. Запоріжжя, 69068)

до відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (пр. Леніна, 190А, м. Запоріжжя, 69035),

у присутності представників :

позивача: ОСОБА_1 -дов. № 78юр від 25.08.2010р.;

ОСОБА_2 -дов. № 74юр від 25.05.2010р.;

відповідача: ОСОБА_3 -дов. б/н від 12.10.2009р.

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство В«Мотор СічВ» з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 11.04.2005р. № 0000051340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2633400,00грн., у тому числі 877800,00грн. - штрафні санкції.

Ухвалою суду від 20.04.2005р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначені дата і час судового засідання.

Ухвалою від 17.06.2005р. було зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5/109 за позовом ВАТ В«Мотор СічВ» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.04.2005р. № 0000041340/0 про донарахування податку на прибуток, яке винесене на підставі акту перевірки від 05.04.2005р. № 3/13-43-4/14307794.

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2008р. по справі № 5/109-АП, адміністративної позов ВАТ В«Мотор СічВ» задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 11.04.2005р. № 0000041340/0.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009р. постанова господарського суду Запорізької області від 26.11.2008р. у справі № 5/109-АП залишена без змін.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Соловйова В.М., розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області № 404 від 28.05.2010р. справа передана на розгляд судді Гончаренко С.А.

Ухвалою від 28.05.2010р. справа прийнята до розгляду даним складом суду, у зв'язку з усуненням обставин, що обумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено.

З метою витребування додаткових доказів, що мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позові. Зокрема, вказує, що позапланова перевірка проводилась на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Згідно цієї постанови перевіряємим періодом зазначений 1 квартал 2002р., період проведення перевірки -з 22.03.2005р. по 04.04.2005р., доручено проведення перевірки працівникам податкової міліції, що заборонено на законодавчому рівні. Наказом № 95 від 01.04.2005р. начальник СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не маючи на це правових підстав, змінив перевіряємий період, склад перевіряючих та продовжив строк проведення перевірки. Також, при складанні акту перевірки перевіряючими не були враховані заперечення позивача.

Крім цього, позивач вважає, що застосування п. 17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підкреслює неправомірність дій податкового органу щодо нарахування штрафних санкцій та упереджене ставлення до перевірки, оскільки вказана норма застосовується тільки у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах. Такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач не визнає адміністративний позов у повному обсязі, вважає акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки такими, що відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавства.

Просить у задоволенні адміністративного позову ВАТ В«Мотор СічВ» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі відмовити повністю.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши додатково надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі була проведена позапланова перевірка ВАТ В«Мотор СічВ» з питання дотримання вимог податкового законодавства по відносинах з ПП В«Гарант-КВ» та державною компанією з єеспорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення В«УкрспецекспортВ» за перше півріччя 2002р., за результатами якої було складено акт №3/13-43-4/14307794 від 05.04.2005р.. Перевіряючими встановлено, що підприємством в порушення приписів п. 5.1, пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» віднесено до складу валових витрат вартість послуг в розміні 8778000 грн. від ПП В«Гарант-КВ» , які фактично не були надані підприємству.

Як встановлено актом перевірки це порушення сталось внаслідок віднесення до складу валових витрат підприємства вартості послуг за договором між позивачем та ПП В«Гарант-КВ» від 29.01.2002р. № РО 347/02-Д, який укладений з метою сприяння укладенню договору між позивачем та ДК В«УкрспецекспортВ» .

Предметом вказаного договору є виконання ПП В«Гарант-КВ» ряду послуг по забезпеченню укладання ВАТ В«Мотор СічВ» договору із ДК В«УкрспецекспортВ» на постачання позивачу виробів ТВЗ-117 в кількості не менше 32 штук, виробів Д-136 в кількості 5 штук, виробів АІ-9В в кількості 19 штук, за що замовник сплачує послуги виконався продукцією замовника, виходячи із наступного розрахунку: за 56 штук виробів ТВЗ-117, Д-136, АІ-9В - 5 двигунів ТВЗ-117 ВМ серії 02 та 2 вироби АІ-9В без права відчуження на гелікоптер них заводах Російської Федерації.

При цьму, як встановлено актом перевірки, на момент підписання договору між позивачем та ПП В«Гарант-КВ» на надання посередницьких послуг, між ВАТ В«Мотор СічВ» та ДК В«УкрспецекспортВ» вже був підписаний 25.01.2002р. договір за № Р-324 (Д-324юр.USE-20.1-8Д/К-02) на постачання 56 двигунів.

Також актом перевірки було встановлено, що контрагентом позивача -ПП В«Гарант-КВ» внаслідок неможливості виконання умов вищенаведеного договору від 29.01.2002р. був укладений договір з ПП В«ТурпромсервісВ» по забезпеченню виконання умов договору між ВАТ В«Мотор СічВ» та ПП В«Гарант-КВ» від 29.01.2009р. Розрахунки з ПП В«ТурпромсервісВ» були проведені авіадвигунами, отриманими від ВАТ В«Мотор СічВ» у кількості 9 штук на загальну суму 8778000 грн. (крім того ПДВ 1755,6 тис. грн.).

Разом із тим, за результатами зустрічної перевірки ПП В«Гарант-КВ» ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, встановлено, що контрагентом підприємства -ПП В«ТурпромсервісВ» за відповідний період подало до державної податкової інспекції податкову звітність з нульовими показниками, а з 01.01.2003р. року взагалі перестало звітувати до ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Згідно акту перевірки відповідачем у зв'язку з порушеннями позивачем приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» було донараховано податкове зобов'язання у розмірі 26334000 грн. в тому числі за основним платежем 17556000 грн. та за штрафними санкціями 877800 грн.

Не можна погодитись з таким рішення податкового органу виходячи з наступного.

На підставі акту перевірки № 3/13-43-4/14307794 від 05.04.2005р. відповідачем 11.04.2005р. було прийнято два податкових повідомлення-рішення: № 0000051340/0 про донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій і податкове повідомлення-рішення № 0000041340/0 про донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій.

За результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000041340/0 від 11.04.2005р. господарським судом прийнято постанову у справі № 5/190-АП від 26.11.2008р. (набула законної сили на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009р.), якою адміністративний позов ВАТ В«Мотор СічВ» задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано.

Вказаними судовими рішеннями підтверджено:

1. Порушення органом податкової служби діючого законодавства України при проведенні позапланової документальної перевірки в частині:

- проведення перевірки працівниками податкової міліції, що законодавчо заборонено (Закон України В«Про державну податкову службуВ» ), якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або кримінальних справ стосовно платника податку. В матеріалах справи № 5/109-АП відповідачем не надавалися докази, які б підтверджували, що перевірка позивача пов'язана з веденням оперативно-розшукових справ або кримінальних справ стосовно ВАТ В«Мотор СічВ» (його посадових осіб). Отже, проведення перевірки працівниками податкової міліції є неприпустимим.

- самочинної зміни органом податкової служби періоду перевірки, встановлений судом та вихід за межі періоду, який підлягає перевірці.

На підставі зазначеного, судами зроблено наступний висновок: згідно ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

2. Відповідно до ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» факт надання послуг ПП В«Гарант-КВ» , підтверджується належно складеними первинними документами -актами виконаних робіт за договором між ВАТ В«Мотор СічВ» та ПП В«Гарант-КВ» № РО347/02-Д від 29.01.2002р., які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

3. Відсутність порушень ВАТ В«Мотор СічВ» вимог ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» .

4. Неприйняття в якості належного та допустимого доказу листів ДК В«УкрспецекспортВ» , на які посилається в обґрунтування своєї позиції відповідач на підставі того, що вони не є тими безспірними доказами, які б свідчили про невиконання ПП В«Гарант-КВ» умов договору, укладеного з позивачем.

5. Договір № РО347/02-Д від 29.01.2002р. в судовому порядку не оскаржено та недійсним не визнано.

6. Розбіжності в датах укладення договорів відповідають поясненням, що містяться в матеріалах справи та вимогами ст. 154 Цивільного кодексу України в редакції 1963р., який діяв на момент укладення договору: укладенню договору передувала діяльність з прийняття замовлення до виконання. Всі необхідні документи в підтвердження укладенню договору та його виконання надавались податковому органу, їх копії є в матеріалах справи.

7. Невідповідність строків розрахунків за надані послуги умовам договору № РО347/02-Д від 29.01.2002р., а саме -дострокове виконання сторонами договірних зобов'язань, в повній мірі відповідає вимогам ст. 220 Цивільного кодексу України: В«Зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами' . Належних та допустимих доказів зворотного СДПІ суду не представила.

8. Відсутністю порушень з боку ВАТ В«Мотор СічВ» діючого законодавства України, окрім зазначеного, ще й підтверджується:

Закриттям 27.02.2006р. кримінальної справи № 200513, порушеної за фактом розкрадання майна ВАТ В«Мотор СічВ» в особливо великих розмірах та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вчинених службовими особами ВАТ В«Мотор СічВ» за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. В рамках кримінальної справи встановлено, що дійсно між ВАТ В«Мотор СічВ» , ДК В«УкрспецекспортВ» та ПП. В«Гарант-КВ» мали місце цивільно-правові взаємовідносини з приводу поставки на ВАТ В«Мотор СічВ» з ДК В«УкрспецекспортВ» авіадвигунів та надання ПП. В«Гарант-КВ» , ПП. В«ТурпромсервісВ» посередницьких послуг по цій угоді; Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06.03.2007р. у справі № 4-177/2007р., скасовано постанову про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, здійсненого посадовими особами ВАТ В«Мотор СічВ» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. В порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ВАТ В«Мотор СічВ» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, відмовлено.

9. Доводи податкового органу викладені в акті перевірки щодо того, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість послуг в розмірі 8778000 грн. від ПП В«Гарант-КВ» , які на його думку фактично не були надані підприємству, ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними засобами доказування, а також спростовуються вищенаведеними обставинами.

Відповідно до частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовими рішеннями у справі № 5/109-АП однозначно визнано протиправність дій податкового органу з:

- прийняття акту перевірки від 05.04.2005р. № 3/13-43-4/14307794 про результати позапланової документальної перевірки ВАТ В«Мотор СічВ» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП В«Гарант-КВ» та ДК В«УкрспецекспортВ» за перше півріччя 2002р.;

- покладення в обґрунтування винесеного акту перевірки доводів про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат вартість послуг в розмірі 8778000 грн. від ПП В«Гарант-КВ» , які на його думку фактично не були надані підприємству, що ґрунтуються лише на припущеннях й не підтверджені відповідними засобами доказування;

- винесення податковим органом на підставі акту перевірки податкового-повідомлення рішення від 11.04.2005р. № 0000041340/0 про донарахування податку на прибуток та стягнення штрафних (фінансових)санкцій.

Зважаючи на те, що обидва податкових-повідомлення рішення, як від 11.04.2005р. № 0000041340/0 про донарахування податку на прибуток та стягнення штрафних (фінансових) санкцій, так від 11.04.2005р. № 0000051340/0 про донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій, прийняті на підставі одного й того ж акту перевірки від 05.04.2005р. № 3/13-43-4/14307794, а податкове-повідомлення-рішення від 11.04.2005р. № 0000041340/0 вже визнано в судовому порядку недійсним та скасовано, тому й податкове повідомлення-рішення від 11.04.2005р. № 0000051340/0 підлягає скасуванню та визнанню його недійсним, оскільки також прийняте на підставі тих самих обставин, якими керувався відповідач при прийнятті зазначеного акту перевірки, які визнані в судовому засіданні неналежними та недопустимими доказами.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Вимоги позивача законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України В«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» від 06.10.2005р. №2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Запоріжжі від 11.04.2005р. № 0000051340/0.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства В«Мотор СічВ» (вул. 8 Березня, буд. 15, м. Запоріжжя. 69068, ЄДРПОУ 14307794) документально підтверджені судові витрати.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Гончаренко С.А.

В засіданні 03.08.2010р. оголошена вступна і резолютивна частини постанови. Постанова в повному обсязі складена і підписана 05.08.2010р.