Постанова

від 08.09.2010 по справі 5/244/07-ап-9/662/07-ап-3/398/08-ап-11/227/10-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.10 № 5/244/07-АП-9/662/07-АП-3/398/08-АП-11/227/10-АП

суддя Гончаренко С.А.

15 год. 00 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий -суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання -Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Ліна, ЛТДВ» (вул.Кияшко, буд. 32, м. Запоріжжя, 69015),

до відповідача: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя (вул. Бородинська, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69096)

за участю: прокурор Запорізької області (вул. Олександра Матросова, буд. 29-А, м. Запоріжжя, 69057)

у присутності представників :

позивача: ОСОБА_1 -директор, ОСОБА_2 -дов.б/н від 25.08.10

відповідача: ОСОБА_3 -дов.№14215/10/10-010 від 04.08.10

прокурора: Тронь Г.М. -прокурор прокуратури Запорізької області

про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«Ліна, ЛТДВ» з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 28.08.2007р. № 0005732307/0-11867/10/23 та №0005722307/0-11868/10/23.

Ухвалою суду від 06.09.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено дату і час судового засідання. У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Ухвалою від 17.06.2008р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справі господарського суду Запорізької області № 3/572/08-АП-23/7/08-АП-9/135/08-АП.

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.04.2008р. по справі №3/572/07-АП-23/7/08-АП-9/135/08-АП відмовлено у задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним договору №12-07 від 12.07.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Ліна, ЛТДВ» та Приватним підприємством В«ПрофзбудтехномашВ» та стягнення з Приватного підприємства В«ПрофзбудтехномашВ» в доход Держави все одержане за договором, а саме грошові кошти у сумі 70000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009р., постанова господарського суду Запорізької області від 07.04.2008р. залишена без змін.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Соловйова В.М., розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області № 519 від 15.07.2010р. справа передана на розгляд судді Гончаренко С.А.

Ухвалою від 15.07.2010р. справа прийнята до розгляду даним складом суду, у зв'язку з усуненням обставин, що обумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено.

Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позові. Вважає, що включення до складу валових витрат пов'язаних з отримання послуг, товарів від ПП В«Профзбут-ТехномашВ» на загальну суму 58333,33 грн. здійснено на достатніх законних підставах.

Також позивач не погоджується з висновками відповідача щодо порушень Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» на підставі яких, контролюючий орган зменшив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 11666,66 грн. у зв'язку з недійсністю податкових накладних ПП В«Просбуд-ТехномашВ» . Просить позов задовольнити.

Відповідач не визнає адміністративний позов у повному обсязі, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки такими, що відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавства.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши додатково надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

В період з 24.07.2007р. по 13.08.2007р. державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена виїзна планова перевірка ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» за період з 01.04.2004р. по 01.04.2007р., за результатами якої складений акт № 1412/23-07/20472579 від 16.08.2007р.

Перевіркою були встановлені наступні порушення:

- в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» включення до складу валових витрат витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

- в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР заниження суми податку на додану вартість.

Податковим повідомленням-рішенням № 0005732307/0-11867/10/23 від 28.08.2007р. ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 20416,67 грн. (у т.ч. 14583,33 грн. - основний платіж; 5833,34 грн. - штрафні санкції).

Податковим повідомленням-рішенням № 0005722307/0-11868/10/23 від 28.08.2007р. ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17499,99 грн. (у т.ч. 11666,66 грн. - основний платіж, 5833,34 грн. - штрафні санкції).

В ході перевірки встановлено порушення вимог пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами і доповненнями, а саме: В«Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.В»

Позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами, а саме: до складу валових витрат включив, витрати пов'язані з придбанням послуг у ПП В«Профзбуд-ТехномашВ» згідно договору № 12-07 від 12.07.2006р. на загальну суму 58333,33 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивач занизив податок на додану вартість за період з 01.04.2004р. по 01.04.2006р. на 11666,67 грн.

В ході проведення зустрічної перевірки № 193/23-07/33795783 від 02.08.2007р. з питань взаємовідносин ПП В«Профзбут-ТехномашВ» (код ЄДРПОУ 33795783) з ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» за період липень 2006р. встановлено, що ПП В«Профзбут-ТехномашВ» не мало взаємовідносин з ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» згідно пояснень директора ОСОБА_4 від 02.08.2007р.: за липень 2006 року фінансової діяльності не мало, бухгалтерського та податкового обліку не вело у зв'язку з її відсутністю.

Господарський суд не погоджується з таким висновком перевіряючих, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, В«Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльностіВ» .

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, В«До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В ході своєї фінансово-господарської діяльності ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» віднесло до валових витрат витрати, пов'язані з отриманням послуг з демонтажу будівлі від ПП В«Профзбут-ТехномашВ» , згідно договору № 12-07 від 12.06.2006р., Фактичне виконання договору, як і правомірність валових витрат може підтверджуватись наступними документами первинного обліку:

- видатковою накладною;

- актом прийому-передачі;

- платіжним дорученням на сплату вартості товару.

Наявність хоча б одного з названих документів, як документа первинного обліку, надає право на віднесення сум, зазначених у ньому, до валових витрат.

На підтвердження фактичного виконання умов договору до перевірки були надані податкова накладна № 93 від 17.07.2006р. на суму 70000,00 грн. в тому числі ПДВ - 11666,67 грн.; рахунок-фактура № ПТ-000021 від 17.07.2006р.; платіжне доручення № 705 від 15.08.2006р., згідно з яким позивач сплатив вартість робіт в сумі 70000,00 грн.; Акт № ПТ-0000007 здачі-прийняття робіт на вказану суму.

З матеріалів справи вбачається, що ПП В«Профзбут-ТехномашВ» в період господарських відносин з позивачем було належним чином зареєстровано, мало повний обсяг цивільної дієздатності, що передбачає складання документів первинного обліку. а твердження відповідача про недійсність таких документів, виданих позивачу, з посиланням на пояснення директора ПП В«Профзбут-Техномаш В« ОСОБА_4, суд вважає безпідставним.

Перевіркою встановлено, що позивачем включена до податкового кредиту липня 2006р. сума податку на додану - 11666,67 грн. згідно з податковою накладною, отриманою від ПП В«Профзбут-ТехномашВ»

Податкова накладна виписана від імені ПП В«Профзбут-ТехномашВ» , але згідно пояснень директора ОСОБА_4 ним не підписувалась.

Оскільки податкова накладна підписана іншою особою, податковий орган робить висновок, що вона є недійсною, а відтак віднесення позивачем 11666,67грн. податку на додану вартість до складу податкового кредиту здійснено не правомірно.

Не можна погодитись з вказаними висновками перевіряючих, виходячи з наступного:

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 пунктом 7.5 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом.

Платники податку, визначені у підпунктах В«аВ» , В«вВ» , В«гВ» , В«дВ» пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР)

На відповідність податкової накладної діючому законодавству впливають два моменти:

- відповідність податкової накладної вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та наказу ДПА від 30.05.1997р. №165 В«Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) порядку їх заповнення (в редакції на момент складання податкової накладної);

- той факт, що особа, яка склала податкову накладну, в момент її складання була зареєстрована органами ДПС у встановленому порядку згідно чинного законодавства як платник ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що ПП В«Профзбут-ТехномашВ» в період господарських відносин з позивачем було належним чином зареєстровано як платник податку на додану вартість, а твердження відповідача про недійсність податкової накладної, виданої позивачу, з посиланням на пояснення ОСОБА_4 щодо не підписання первинних документів, суд вважає безпідставним.

Як було встановлено відповідачем під час перевірки, та зафіксовано в акті перевірки, а також підтверджено наданими копіями відповідних первинних документів, факт отримання підприємством послуг підтверджується відповідними первинними документами -договором і актом здачі-прийняття виконаних робіт.

Факт сплати ТОВ В«Ліна, ЛТДВ» податку на додану вартість в ціні придбання товару підтверджується відповідними первинними документами -платіжним дорученням № 705 від 15.08.2006р.

Крім того, відповідно до частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Слід зазначити, що правочин між позивачем та ПП В«Профзбут-ТехмашВ» вже був предметом дослідження у адміністративній справі господарського суду Запорізької області № 3/572/07АП-23/7/08-АП-9/135/08-АП. Постановою від 07.04.2008р. у цій справі встановлено, що правочин, оформлений договором від 12.07.2006р. № 12-07 відповідає діючому законодавству, а повне його виконання свідчить про схвалення підприємством угоди, вчиненої її представником з перевищенням повноважень.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Вимоги позивача законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України В«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» від 06.10.2005р. №2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 28.08.2007р. № 0005732307/0-11867/10/23 та №0005722307/0-11868/10/23.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Ліна, ЛТДВ» (вул. Кияшко, буд. 32, м.Запоріжжя, 69015, ЄДРПОУ 20472579) документально підтверджені судові витрати.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 08.09.2010р. оголошена вступна і резолютивна частини постанови. Постанова в повному обсязі складена і підписана 11.09.2010р.