Постанова

від 12.11.2010 по справі 11/283/08-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.10 № 11/283/08-АП

суддя Гончаренко С.А.

11 год. 24 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий -суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання -Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Мастер-ЛюксВ» (вул. Леніна, 13-а, м. Мелітополь, Запорізька область, 72304)

до відповідача: Мелітопольська об 'єднана державна податкова інспекція Запорізької області (вул. Кірова, 31, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312)

у присутності представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 -дов. № 32882 від 27.10.2010р.

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Мастер-ЛюксВ» про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 31.03.2008р. № 0000592301/0.

09.04.2008р. на підставі ст. ст. 104-107 і п. 6 розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України В«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» від 06.10.2005р. №2953-ІV) порушено провадження в адміністративній справі, роз'єднані на дві справи, поєднані позовні вимоги, призначений судовий розгляд.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів та обґрунтування сторонами своїх доводів і заперечень, в судовому засіданні оголошувалась перерва. За клопотанням відповідача для надання додаткових доказів провадження у справі зупинялось.

Ухвалою від 10.09.2008р. провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 11/282/08-АП за позовом ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 00005852301/0 від 31.03.2008р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач безпідставно в акті посилається на постанову Господарського суду Запорізької області від 22.06.2006р. по справі № 5/128/06-АП, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу обладнання на загальну суму 75000,00 грн., укладеного між ПП В«БанзайВ» код ЄДРПОУ 32433474 та ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» , код ЄДРПОУ 24905094, виконаного в червні 2003 року.

Дана справа розглядалась за позовом відповідача до ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» і була ухвалена постанова наступного змісту: В«Визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання: станку координатно-розточного, вартістю 48000,88 грн. та термостату, вартістю 27000,00 грн., укладеного в усній формі між ПП „БанзайВ» , код ЄДРПОУ 32433474 та ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» , код ЄДРПОУ 24905094, виконаного в червні.

В іншій частині позову відмовити.В»

Інша частина позову - це застосування наслідків недійсності угоди, які судом застосовані не були на підставі того, що було встановлено правомірність дій ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» і відсутність у підприємства умислу на укладення недійсної угоди. Відповідач в акті зазначає, що зазначеним рішенням суду В«визнано недійсним усі первинні бухгалтерські документи підприємства-контрагентаВ» , а тому, ті податкові накладні, що є у ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» на його думку не можуть бути підставою для віднесення відповідних сум коштів до податкового кредиту.

Позивач стверджує, що придбав товари та оплатив їх вартість у безготівкової формі і використовує придбані товари у своїй діяльності. Оскільки в ціну товару були включені суми податку на додану вартість, вважає, що має право віднесення цих сум до податкового кредиту.

Відповідач проти адміністративного позову заперечує, вважає правомірним податкове повідомлення-рішення № 0000592301/0 від 31.03.08р., винесене за результатами перевірки оскільки позивачем порушено пункти 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та до податкового кредиту включені суми податку на додану вартість непідтверджені податковими накладними.

Стосовно наявності податкових накладних від ПП В«БанзайВ» відповідач повідомив, що згідно Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21.06.05р. по справі №2-4084 визнано недійсними з моменту реєстрації статут ПП В«БанзайВ» та його свідоцтво платника податку на додану вартість, а тому особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість не має права складання податкових накладних. Виходячи з цього, податкові накладні, на які посилається позивач є недійсними.

Просить у задоволення адміністративного возову позивачеві відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення представників сторін суд встановив:

При проведенні відповідачем перевірки правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року (ОСОБА_1 перевірки від 18.03.2008 року) були встановлені порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:

- підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме підприємством включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними.

Податковим повідомленням-рішенням Мелітопольської ОДПІІ від 31 березня 2008 року, за № 0000592301/0 було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» за платежем № НОМЕР_1 -податок на на додану вартість, на суму 18750,00 грн.

Актом перевірки встановлене заниження податку на додану вартість за жовтень 2006р. у сумі 12500,00 грн., шляхом завищення податкового кредиту на суму 12500,00 грн. на порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Суд вважає висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя неправомірними з наступних підстав:

У 2003 році ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» придбало у ПП В«БанзайВ» товарів на суму 75000,00 грн., в тому числі ПДВ 12500,00 грн. згідно накладних:

- № 20 від 24.06.2003 року (станок координатно-розточний) на суму 48000,00 грн., в тому числі ПДВ 8000,00 грн. (податкова накладна № 20 від 24.06.2003 року);

- № 41 від 26.06.2003 року (термопластавтомат) на суму 27000,00 грн. в тому числі ПДВ - 4500,00 грн. (податкова накладна № 41 від 26.06.2003 року).

Розрахунки за отриманий товар ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» здійснило через розрахунковий рахунок в повному обсязі на суму 75000,00 грн. в тому числі:

- платіжне доручення № 1029 від 24.06.2003 року на суму 48000,00 грн.;

- платіжне доручення № 1034 від 26.06.2003 року на суму 27000,00 грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою господарського суду Запорізької області від 22.06.2006р. по справі № 5/128/06-АП позивача по даній справі -ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» -визнано добросовісним набувачем товару, оскільки при здійсненні господарської операції у нього був відсутній умисел на ухилення від оподаткування. Крім цього, господарський суд реституцію не застосував, у зв'язку з чим не змінилась і база оподаткування.

Висновки відповідача про визнання недійсними усіх первинних бухгалтерських документів підприємства-контрагента, і що податкові накладні на які посилається позивач є недійсними суд вважає безпідставними. Отже в постанові по справі № 5/128/06-АП про це мова взагалі не йдеться.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Постановою у справі № 11/282/08-АП від 10.09.2008р. (яка набула законної сили) встановлено, що товари, придбані позивачем у ПП В«БанзайВ» за накладними: № 20 від 24.06.2003р. (станок координатно-розточний на суму 48000,00 грн. в т.ч. ПДВ 8000,00 грн.) та № 41 від 26.06.2003р. (термопластавтомат на суму 27000,00 грн. в т.ч. ПДВ 4500,00 грн.) оплачені у безготівковій формі та використовуються ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» у своїй господарській діяльності.

Підпунктом 7.5.1 пунктом 7.5 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як було встановлено відповідачем під час перевірки, та зафіксовано в акті перевірки, а також підтверджено наданими копіями відповідних первинних документів, факт придбання підприємством товару підтверджується відповідними первинними документами -видатковими накладними.

Факт сплати ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» податку на додану вартість в ціні придбання товару підтверджується відповідними первинними документами -платіжними дорученнями.

Отже, факт придбання товару та розрахунки підтверджені належним чином первинними документами.

Виходячи з цього, право позивача на податковий кредит безпосередньо залежить в даному випадку від того, чи мало право ПП В«БанзайВ» нараховувати ПДВ, складати і видавати податкові накладні.

Відповідач в обґрунтування своїх доводів обмежився лише фактом визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість ПП В«БанзайВ» рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 2-4084 від 21.06.2005р. Однак, цей висновок помилковий і не відповідає положенням законодавства України, що регулює правовідносини в сфері оподаткування ПДВ.

До моменту прийняття рішення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області - 21.06.2005р. ПП В«БанзайВ» був зареєстрований як платник ПДВ і на дату укладання видачі вказаних раніше податкових накладних перебувало на податковому обліку як платник ПДВ. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва, як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Таким чином не відповідає дійсності і висновок про те, що сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту не підтверджується податковими накладними.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про правомірність віднесення ТОВ В«Мастер-ЛюксВ» сум податку на додану вартість оплачених у вартості товару при купівлі обладнання до податкового кредиту. За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України В«Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» від 06.10.2005р. №2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ №0000592301/0 від 31.03.2008р.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Мастер-ЛюксВ» (вул. Леніна, 13-а, м. Мелітополь, Запорізька область, 72304) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

В судовому засіданні 12.11.2010р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанова складена 16.11.2010р.

Суддя Гончаренко С.А.