Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/17603/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №910/17603/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техногенна безпека»до Корпорації «Співдружність»

про стягнення 6113,24 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Васильєв Д.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: Корякін А.М. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техногенна безпека» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації «Співдружність» про стягнення заборгованості в сумі 6113,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про виконання робіт з розробки проекту системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення № ДГ-0000345 від 26.09.2013 в частині оплати виконаних позивачем за договором робіт.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. заборгованості, 613,86 грн. пені, 228,78 грн. 3% річних та 2270,60 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі та повідомив, що у липні 2015 року заборгованість в сумі 3000 грн. була погашена відповідачем, на підтвердження чого надав суду платіжне доручення від 22.07.2015.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2013 між ТОВ «Техногенна безпека» (далі - позивач, виконавець) та Корпорацією «Співдружність» (далі - відповідач, замовник) укладено договір про виконання робіт з розробки проекту системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення № ДГ-0000335, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок, розробити технічне завдання на проектування та проект системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (далі - проектна документація) на об'єкт замовника - виробничу дільницю корпорації «Співдружність», розташованою за адресою: Черкаська обл., Уманський район, с. Герженівка, вул. Леніна, 65 (далі - об'єкт), а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Розділом 3 договору сторони погодили вартість робіт та порядок їх оплати.

Так, вартість робіт за договором становить 17200 грн., з урахуванням ПДВ, та є договірною. Оплата загальних вартості робіт за договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі 17200 грн. на поточний рахунок виконавця наступним чином: платіж у розмірі 50% від вартості робіт (8600 грн.) та є попередньою оплатою, замовник сплачує на користь виконавця протягом 15 банківських днів після підписання договору; остаточний розрахунок з виконавцем замовник здійснює протягом 5 банківських днів з моменту здачі-приймання виконаних робіт. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування усієї вартості робіт на поточний рахунок виконавця.

Згідно з п.п. 4.1-4.2 договору, здача-приймання результатів виконаних робіт за договором здійснюється після виконання повного обсягу робіт за актом приймання-передачі виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови замовника від прийому робіт, сторони у триденний строк складають двосторонній акт із зазначенням усіх недоліків та строків їх виправлення. Після виправлення виконавцем виявлених недоліків замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом п'яти календарних днів з дня направлення виконавцем замовнику письмового повідомлення про усунення недоліків.

У подальшому, в період з 02.10.2013 по 29.12.2014, відповідач перерахував на користь позивача 14200 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними у матеріалах справи.

10.12.2013 позивач передав, а відповідач прийняв на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000042, на загальну суму 17200 грн.

В той же час, відповідач у зумовлені договором строки свій обов'язок з оплати наданих послуг у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 3000 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення існуючої заборгованості (вих. № 19 від 27.03.2014). Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, враховуючи, що час виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт настав, вимоги позивача щодо стягнення з останнього заборгованості є законними та обґрунтованими.

В той же час, судом встановлено, що в ході судового розгляду справи відповідач, з метою погашення заборгованості перед позивачем, сплатив на користь останнього 3000 грн., що підтверджується наданим представником відповідача платіжним дорученням № 2664 від 22.07.2015

Згідно з ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи факт погашення відповідачем заборгованості за виконані роботи, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3000 грн. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 228,78 грн. 3% річних та 2270,60 грн. інфляційних втрат за прострочення останнім виконання грошового зобов'язання у період з 17.12.2013 по 07.07.2015.

Крім того, в зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з останнього 613,86 грн. пені за період з 17.12.2013 по 30.06.2014.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що у випадку порушення замовником строків оплати за договором, визначених у п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вищевказаних сум, суд дійшов висновку про їх законність, обґрунтованість та відповідність їх вимогам закону та договору, в зв'язку з чим суд вважає за належне стягнути з відповідача 228,78 грн. 3% річних, 2270,60 грн. інфляційних втрат та 613,86 грн. пені.

Згідно з ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оскільки 3000 грн. заборгованості сплачені відповідачем лише після звернення позивача до суду та сплати ним судового збору, розмір судового збору не підлягає зменшенню і частковому поверненню на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір», та, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корпорації «Співдружність» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19-21; ідентифікаційний код 24382101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техногенна безпека» (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 10-А, корп. 6, кв. 61; ідентифікаційний код 36790128) 228 (двісті двадцять вісім) грн. 78 коп. 3% річних, 2270 (двi тисячi двісті сімдесят) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 613 (шістсот тринадцять) грн. 86 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 3000 (три тисячі) грн. заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко