Рішення

від 15.09.2015 по справі 910/2945/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №910/2945/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТВК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Металбудінвест»

про стягнення 24 629,64 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Дармонук Р.М. (представник за довіреністю від 21.02.2015р.);

Дармонук А.Р. (представник за довіреністю від 26.02.2015р.)

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТВК» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Металбудінвест» (надалі також - відповідач) заборгованості в розмірі 24 629,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання вимог Договору поставки №0915 від 15.09.2014р. було здійснено оплату товару на суму 208 601,88 грн., а відповідачем здійснено поставку в кількості меншій ніж оплачено позивачем, а саме в розмірі 183 972,24 грн., у зв'язку з чим виник надлишок сплаченої позивачем суми в розмірі 24 629,64 грн., про стягнення якої з відповідача позивач звернувся до суду.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог зазначаючи, що наданий позивачем акт про виявлення недостачі не є документом, який підтверджує факт недостачі, оскільки він не скріплений печатками, а зазначений в акті експедитор Проценко С.В. ніколи не був представником відповідача. Таким чином, за твердженнями відповідача, встановити чи відповідає інформація, наведена в акті, дійсним обставинам, чи є вона об'єктивно викладеною, чи відсутній умисел позивача у перекручуванні фактів - неможливо.

У заперечення позивача на наданий відповідачем відзив, зазначено, що на момент приймання товар від відповідача та виявлення недостачі відповідачу надана телефонограма про недостачу по тел. 068-946095-48. По телефону дана команда оформити акт недостачі з участю експедитора Проценко С.В., а недостачу товару довезуть. Окрім того, відповідач, експедитора Проценко С.В., в запереченні зазначає як невідому особу, яка ніякого відношення до поставленого товару не має. При цьому він не пояснює яким чином товар відповідача та видаткова накладна опинились у Проценко С.В. за підписом директора Грушко Ю.М. на накладній від 25.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі №910/2945/15-г, розгляд призначено на 03.03.2015р.

В судовому засіданні 03.03.2015р. оголошено перерву до 17.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з витребування нових доказів розгляд справи відкладено до 24.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2015р. зобов'язано сторони надати суду для долучення до матеріалів справи довіреність або посвідчення чи інший документ (оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи), яким Проценко С.В. був уповноважений представляти інтереси відповідача під час приймання-передачі товару та складання і підписання акту про недостачу товару, надіслано повідомлення №06-6.1/66/15 від 24.03.2015р. до Прокуратури міста Києва в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, а провадження у справі №910/2945/15-г зупинено.

Листом №04/2/2-1511вих-15 від 09.04.2015р. повідомлення №06-6.1/66/15 від 24.03.2015р. Господарського суду міста Києва направлено до ГУ МВС України в м. Києві.

11.06.2015р. до Господарського суду міста Києва від Голосіївського районного управління юстиції ГУ МВС України в м. Києві надійшов лист №16212 від 29.05.2015р., відповідно до змісту якого у зв'язку з відсутністю достатніх даних про кримінальне правопорушення, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.

20.08.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача №1/8 від 17.08.2015р., відповідно до якої позивач просить повідомити суд про наявність обставин для поновлення провадження у справі. Ухвалою від 03.09.2015р. провадження в справі було поновлено та призначено судове засідання на 15.09.2015р.

В судове засідання 15.09.2015р. представник від відповідача не з'явився, заяв та клопотань до суду не надіслав.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15 вересня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2012р. між позивачем (покупець за Договором) та відповідачем (постачальник за Договором) було укладено Договір поставки №0915 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, відповідач зобов'язаний передати у власність, а позивач прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі, металопрокат (далі по тексту - товар), сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2. Договору кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах та специфікаціях до Договору. З моменту прийняття та оплати позивачем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Сторони погодили не вважати недопоставкою товару розбіжність у вазі товару, якщо така розбіжність між обсягом оплаченого товару визначеним у рахунку-фактурі та специфікації між обсягом фактично поставленого товару складає не більше одного відсотка. (п. 2.3. Договору).

Оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до цього Договору. (п. 3.4. Договору).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0064201 від22.09.2014р. для проведення попередньої оплати вартості товару на суму в розмірі 208 601,88 грн.

На підставі платіжного доручення №154 від 24.09.2014р. (копія в справі) позивачем було проведено попередню оплату вартості товару на суму в розмірі 208 601,88 грн.

25.09.2014р. згідно видаткової накладної №РН-0000136 відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 208 601,88 грн., однак під час прийняття товару було виявлено недостачу в розмірі 2 500 тон, а саме арматури А400 Ф12 в кількості 910,00 кг та арматури А400 Ф8 в кількості 1590,00 кг.

Зазначену обставину було відмічено експедитором Проценко С.В., що засвідчено підписом.

26.09.2014р. позивачем, за участю експедитора Проценка С.В., директора позивача Дармохіда В.М., виконроба Пузика М.Т., представник незацікавленої організації Поповича Е.М., було складено Акт виявлення недостачі продукції (товару) при розкритті вагону (контейнеру, автофургону). Зазначеним актом встановлено, що виявлено нестачу арматури А400 діаметром 12 в кількості 910,00 кг на суму в розмірі 8 736,00 грн. та арматури А400 діаметром 8 в кількості 1 590,00 кг на суму в розмірі 15 893,64. Загалом вартість недостачі становить 24 629,64 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору у випадку виявлення недостачі (недоотримання умов Договору щодо кількості товару) письмовий виклик представника відповідача для участі в прийманні є обов'язковим. У випадку, якщо відповідач не надасть письмової відповіді на виклик, або дасть письмову відповідь про неможливість надсилання свого представника, приймання продукції проводиться за участю.

26.09.2014р. позивачем направлялась відповідачу телефонограма, копія якої міститься в справі, щодо допоставки невистачаючого товару. Зазначену телефонограму прийняла Ірина Миколаївна - менеджер відділу продажу відповідача.

Отже, як стверджує позивач, у зв'язку з недопоставкою оплаченого останнім товару, позивач був змушений звернутись до суду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем було складено та направлено на адресу відповідача претензію №1 від 04.12.2014р., згідної якої він вимагав повернути кошти в розмірі 24 629,64 грн. та прислати акт взаємозвірки для підпису.

Відповідачем відповіді на зазначену претензію позивачу надано не було, грошові кошти на рахунок позивача не повернуто.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, він заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що нестачу виявлено експедитором Проценко С.В., який не є працівником відповідача.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В підтвердження зазначеної обставини, відповідачем надано до матеріалів справи довідку від 11.03.2015р. за підписом директора ТОВ «ГК «Металбудінвест» Грушко Ю.М., згідно якої зазначається, що Проценко С.В. ніколи не перебував у трудових або цивільно-правових відносинах з підприємством відповідача і не уповноважувався довіреністю, посвідченням чи іншими документами бути представником ТОВ «ГК «Металбудінвест».

В той же час, як встановлено судом, відповідач не заперечує той факт, що поставка товару за видатковою накладною №РН-0000136 від 25.09.2014р. відбулась. Однак, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано пояснень та інших доказів, крім тих, що надані позивачем, стосовно того, ким була здійснена поставка товару за Договором і яку особу було уповноважено на це, та яким чином товар відповідача було отримано позивачем.

Таким чином, факт отримання товару позивачем засвідчує факт того, що експедитором Проценко С.В. було доставлено товар в кількості меншій на суму в розмірі 24 629,64 грн., що було відмічено на видатковій накладній №РН-0000136 від 25.09.2014р.

Окрім того, відповідно до п. 8.1. Договору позивачем було повідомлено відповідача про факт недопоставки товару на суму в розмірі 24 629,64 грн. за допомогою телефонограми, про яку зазначалось вище, що спростовує твердження відповідача про його неповідомлення щодо нестачі товару і відсутність у позивача претензій стосовно кількості товару.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свого зобов'язання щодо повернення вартості оплаченого позивачем але недопоставленого відповідачем товару не виконав неналежним чином згідно вимоги позивача, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 24 629,64 грн.

За таких обставин, враховуючи все вищезазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24 629,64 грн. є обґрунтованою, а заперечення відповідача недоведеними.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/2945/15-г підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 24 629,64 грн.

Судовій збір позивача в розмірі 1 827,00 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Металбудінвест» (код ЄДРПОУ 38983383, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТВК» (код ЄДРПОУ 32712470, адреса: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І.Франка, 27) суму основного боргу в розмірі 24 629,64 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень 64 копійки) та суму судового збору в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2015р.

Суддя С.М. Морозов