Рішення

від 09.09.2015 по справі 910/17680/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/17680/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про виконання обов'язку в натурі

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Соколик Д.І. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ""КОМПАНІЯ"ВІНДЕЛЕКТРИК" про стягнення 102 274,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору №34697 на розрахунково-касове обслуговування від 23.04.2014 року не було здійснено за поданим позивачем платіжним дорученням перерахування коштів у встановлений законом строк та, всупереч вимог п. 1.12. Інструкції НБУ №22, не повідомлено позивача про причини невиконання платіжного доручення.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов зобов'язавши відповідача виконати платіжне доручення №47 від 29.04.2015 року на суму 1 041 193,80 грн. призначення платежу повернення помилково перерахованих грошових коштів згідно листа №4044/2/01/07/03 від 11.02.2015 Без ПДВ, яке подане позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року порушено провадження по справі №910/17447/15 та призначено її розгляду на 26.08.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2015 року розгляд справи відкладено та 09.09.2015 року.

21.07.2015 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.09.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 09.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» (далі по тексту - клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - відповідач, Банк, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») укладено Договір №34697 на розрахунково-касове обслуговування (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26009019035701 в гривнях (надалі - Рахунок) та зобов'язується здійснювати його (їх) розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до Тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунків в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання Банком грошових коштів з Рахунків здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3.2. Договору, Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування Рахунків та виконувати за дорученням Клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між Банком і Клієнтом

Відповідно до п. 3.3.3. Договору, Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами Банка робочий час крім суботи, неділі та святкових та неробочих днів.

Позивачем було подано для виконання до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжне доручення №47 від 29.04.2015 року на суму 1 041 193,80 грн. (далі по тексту - платіжне доручення).

Суд зазначає, що вищевказане платіжне доручення прийняте банком, що підтверджується відтиском печатки банку (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, в порушення умов договору, відповідачем не було здійснено за поданими платіжними дорученнями перерахування коштів у встановлений законом строк та, всупереч вимог п. 1.12. Інструкції НБУ №22, не повідомлено позивача про причини невиконання платіжних доручень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Нормами статті 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно статі 1068 ЦК України, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Положеннями статті 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 ЦК України).

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 5.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493).

Згідно з ч. 1 ст. 1094 ЦК України, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22).

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п.8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Змістом розрахункового зобов'язання між сторонами спору є не передача (перерахування) один одному грошової суми (майнового зобов'язання), а виконання відповідачем доручень позивача (що носить немайновий, організаційний характер) щодо переводу коштів на користь третіх осіб, тобто позивач за структурою спірного правовідношення не є кредитором стосовно відповідача. Таким чином, режим тимчасової адміністрації та мораторію у відповідача не є підставою невиконання платіжних доручень клієнта про перерахування коштів з поточного рахунку, а також не може впливати ні на динаміку процесу, ні на його наслідки. Обставинами, що підтверджують вимоги позову є факти наявності на поточному рахунку позивача достатньої для переказів суми коштів та невиконання відповідачем розпоряджень клієнта щодо їх перерахування.

Обов'язок Банку виконати переказ за платіжними дорученнями не є майновим зобов'язанням, а є обов'язком виконати дії з розрахунково-касового обслуговування клієнта, шляхом перерахування коштів клієнта на підставі платіжних доручень (аналогічного правового висновку притримується Вищий господарський суд України у постанові від 14.01.2010 року №7/36-2009).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивачем в порушення Договору не було здійснено за поданим позивачем платіжним дорученням перерахування коштів у встановлений законом строк та, всупереч вимог п. 1.12. Інструкції НБУ №22, не повідомлено позивача про причини невиконання платіжного доручення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №47 від 29.04.2015 року на суму 1 041 193,80 грн. (призначення платежу повернення помилково перерахованих грошових коштів згідно листа №4044/2/01/07/03 від 11.02.2015 Без ПДВ), яке подане позивачем, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 60, код ЄДРПОУ 09807856) виконати платіжне доручення №47 від 29.04.2015 року на суму 1 041 193 (один мільйон сорок одну тисячу сто дев'яносто три) грн. 80 коп. призначення платежу повернення помилково перерахованих грошових коштів згідно листа №4044/2/01/07/03 від 11.02.2015 Без ПДВ, яке подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» (02094, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПОПУДРЕНКА, будинок 42, КАБІНЕТ 4, код ЄДРПОУ 37935999).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» (02094, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПОПУДРЕНКА, будинок 42, КАБІНЕТ 4, код ЄДРПОУ 37935999) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 16.09.2015 року.