Рішення

від 14.09.2015 по справі 910/19391/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/19391/15

За позовом: приватного підприємства "ФЕНІКС-ХЕРСОН"

до : товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ ПЛЮС ДІМ"

про стягнення 123.260,40 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Савельєв О.О. - за довіреністю від 22.04.2015 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "ФЕНІКС-ХЕРСОН" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ ПЛЮС ДІМ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 123.260,40 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором про надання послуг охорони від 01.12.2004 № 12. Надані позивачем послуги за вказаним договором відповідачем оплачені частково, в результаті чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 123.260,40 грн, з яких: основна заборгованість складає 84.000,00 грн; пеня в сумі - 13.393,98 грн, штраф в сумі 9.600.00 грн, 3 % річних в сумі 732,82 грн та інфляційні втрати в сумі 15.533,60 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19391/15.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не користався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним підприємством "ФЕНІКС-ХЕРСОН", як виконавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМ ПЛЮС ДІМ", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір про надання послуг охорони від 01.12.2004 № 12 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з охорони майна: будівельний майданчик по будівництву Цюрупинського районного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: м. Цюрупинськ, Херсонська обл., Україна (далі - об'єкт охорони) (п. 1.1 Договору).

Як визначено п. 4.1 Договору, оплата за виконання договірних зобов'язань є договірною, її розрахунок визначається в додатку № 1 до Договору, який підписується сторонами і є його невід'ємною частиною.

Додатком № 1 до Договору визначено, що вартість охорони об'єкту одним працівником охорони складає 12.000,00 грн на місяць.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата послуг за Договором здійснюється авансовими платежами до 5 числа кожного місяця безготівковим розрахунком.

Облік наданих послуг відображається у актах виконаних робіт. Не підписання відповідачем акту виконаних робіт не є підставою для несплати ним наданих позивачем послуг (п. 4.4 Договору).

У відповідності до п. 3.2.1 Договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за послуги позивача, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми, що діє в період, коли нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу.

У випадку прострочення платежу більш ніж на десять календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Між сторонами спору складено акт прийняття-передачі "об'єкту" під охорону від 01.12.2014, який підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток, відповідно до якого сторони погодили, що відповідач передав а позивач прийняв під охорону "об'єкт охорони" (вказаний акт наявний в матеріалах справи у вигляді копії а його оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Так, позивачем на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, надані відповідачу послуги на загальну суму 96.000,00 грн, зокрема у грудні 2014, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні та липні 2015. Наведена фактична обставина підтверджується актами виконаних робіт від 31.12.2014 № ОУ-0000145, від 31.01.2015 № ОУ-0000025, від 28.02.2015 № ОУ-0000038, від 31.03.2015 № ОУ-0000051, від 30.04.2015 № ОУ-0000064, від 31.05.2015 № ОУ-0000077, від 30.06.2015 № ОУ-0000090. Вказані акти підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи). Акт виконаних робіт від 29.07.2015 № ОУ-0000103 направлений позивачем на адресу місцезнаходження відповідача, разом з актом про зняття об'єктів з охорони, 04.08.2015, про що свідчить опис вкладення у цінний лист, наявний у матеріалах справи у вигляді копії.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за Договором, відповідач у строки, встановлені вказаним правочином, послуги на користь позивача оплатив частково, а саме - лише за грудень 2014, про що свідчить наявна в матеріалах справи у вигляді копії виписка по рахунку позивача від 15.07.2015, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 84.000,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені, розмір якої складає 13.393,98 грн; штрафу в розмірі 9.600.00 грн; а також відповідальності, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 732,82 грн та інфляційних втрат в сумі 15.533,60 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повної сплати відповідачем наданих йому позивачем послуг в сумі 84.000,00 грн, сторонами спору до суду не подано.

Відтак, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 84.000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 13.393,98 грн, штрафу в сумі 9.600.00 грн, 3 % річних в сумі 732,82 грн та інфляційних втрат в сумі 15.533,60 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

З огляду на те, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на відповідача.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача господарської витрати, пов'язаної з оплатою послуг адвоката, суд зазначає таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приписом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем та адвокатом Сікозою В.О. (далі - Адвокат) укладено договір від 01.07.2015 № б/н про надання правової допомоги. У відповідності до предмету вказаного договору позивач доручив, а Адвокат прийняв на себе зобов'язання з надання правової допомоги позивачу, необхідної для стягнення заборгованості з відповідача, що виникла на підставі Договору.

Згідно умов договору від 01.07.2015 № б/н гонорар адвоката за надання правової допомоги становить 5.000,00 грн.

Так позивач, на підставі договору від 01.07.2015 № б/н та ордеру від 01.07.2015 № 030291, сплатив на користь Адвоката гонорар у розмірі 5000,00 грн в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до видаткового касового ордера від 01.07.2015 № 6 (засвідчена копія зазначеної квитанції наявна у справі).

Отже, суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача та наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення, оскільки Адвокатом взяті на себе зобов'язання за договором від 01.07.2015 № б/н виконані, а позивачем оплачені, відтак, витрати позивача, пов'язані з оплатою адвокатських послуг, покладаються на відповідача в сумі 5.000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ ПЛЮС ДІМ" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19; ідентифікаційний код 34964587, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "ФЕНІКС-ХЕРСОН" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, провулок Козацький, буд. 10; ідентифікаційний код 33172660, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі основну заборгованість в сумі 84.000 (вісімдесят чотири тисячі) грн 00 коп.; пеню в сумі 13.393 (тринадцять тисяч триста дев'яносто три) грн 98 коп.; штраф в сумі 9.600 (дев'ять тисяч шістсот) грн 00 коп.; 3 % річних в сумі 732 (сімсот тридцять дві) грн 82 коп.; інфляційні втрати в сумі 15.533 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 60 коп.; витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 5.000 (п'ять тисяч) грн 00 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.565 (дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 20 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац