ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.15 Справа№ 914/2133/15
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Під липою», м. Львів
про: стягнення 33 400,09 грн.,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
позивача: ОСОБА_1 - дов. №2302-вих-1631 від 21.07.2015 року,
відповідача: не з'явився.
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача ТЗОВ «Під липою» (ЄДРПОУ 23274846) про стягнення 33 400,09 грн. Ухвалою від 06.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.07.2015р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.09.2015 р. строк розгляду справи продовжено з 03.09.2015 р. на 15 календарних днів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.09.2015 р., суд ухвали «Найменування відповідача слід читати як Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма «Під липою» (ЄДРПОУ 23274846), враховуючи спеціальний витяг з ЄДР ЮО та ФОП станом на 02.09.2015 р. на відповідача.
Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
В судове засідання 17.09.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 01.09.2015 року виконав.
В судове засідання 17.09.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду від не виконав.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Під липою», яка зазначена у позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.09.2015, а саме за адресою: 79015, м. Львів, вул. Кульпарківська, 64.
Як вбачається з матеріалів справи, поштові конверти з ухвалами суду від 06.07.2015 р., 16.07.2015 р., 28.09.2015 р., 01.09.2015 р. та 10.09.2015р. повернулися на адресу господарського суду Львівської області з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.
Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 17.09.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
25 липня 2008 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-6422-8 (Договір) та угоду № Ф-8982-14 (Д-12) від 12.01.2012 р. про внесення змін до Договору.
Згідно п.1. Договору, орендодавець (позивач у справі), на підставі наказу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР від 07.04.2008 р. №281-0, на умовах визначених цим договором зобов'язався передати, а орендар (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, 1 поверху за індексами 1, 2, 3 загальною площею площею 31,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 64 (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП В«ЛистопадовеВ» (балансоутримувач).
Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди використовується орендарем для закладу торгівлі продовольчими товарами без реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Термін дії договору, відповідно до п. 4.1 договору, визначений сторонами на 2 роки 364 дні з 25 липня 2008 року по 24 липня 2011 року і продовжений пунктом 1 Угоди № Ф-8982-14 (Д-12) від 12.01.2012 р. до 24.07.2014 року.
Відповідно до п. 5.1, 5.3 договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 року і складає 761,98 грн. за місяць без ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.
Відповідно до п. 7.2 договору, орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
В порушення умов договору, відповідач допустив заборгованість за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2015 р., яка станом на 12.06.2015 року складає 34 645,63 грн. (7 694,37 грн. заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2014 р. по 24.07.2014 р. та 25 705,72 грн. - неустойка за період з 24.07.2014 р. по 31.03.2015 р.) згідно долученого до позовної заяви розрахунку орендної плати.
Відповідно до розділу 9 Договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового припинення або розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1. цього Договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з часу підписання акту здачі-приймання. Термін дії договору визначено сторонами до 24.07.2014 р.
Об'єкт оренди відповідача не повернуто.
Згідно п. 10.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Станом на день розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів погашення даної заборгованості що включає в себе заборгованість з орендної плати 7 694,37 грн. за період з 01.02.2014 р. до 24.07.2014 р. та неустойку в сумі 25 705,72 грн. за період з 24.07.2014 р. по 31.03.2015 р.
Дослідивши представлені суду докази, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Враховуючи те, що спірні правовідносини у даній справі виникли із орендних правовідносин, то при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного і Господарського кодексів України , а оскільки предметом договору оренди є майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України В«Львівський завод збірних конструкційВ» , то ще підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов Договору в частині сплати орендної плати за період з 01.02.2014 р. до 24.07.2014 р. та неустойки за період з 24.07.2014 р. по 31.03.2015 р., так як після закінчення терміну дії договору об'єкт оренди не повернуто орендодавцю. Доказів передачі об'єкту оренди по Договору сторонами суду не подано.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача підтверджені належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 694,37 грн. орендної плати та неустойки в сумі 25 705,72 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до розділу 9 Договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового припинення або розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1. цього Договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.
Як вбачається із Угоди № Ф-8982-14 (Д-12) від 12.01.2012 р. про внесення змін до Договору від 25.07.2008 р. №Ф-6422-8, то пункт 4.1. ч.4 Договору сторони виклали в такій редакції: Термін дії договору оренди визначений до 24.07.2014 р.» Договір припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміну його дії. Об'єкт оренди відповідачем орендодавцю не повернуто. Сторонами не надано суду акту приймання - передачі, з якого вбачалося б повернення об'єкту оренди орендодавцю. Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову.
Таким чином, обґрунтованою є вимога позивача щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Під липою» повернути орендовані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 64, загальною площею 31,9 кв.м. позивачу - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Відповідно до ст. 526 ЦК України , ст. 193 Господарського кодексу України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Пунктом 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зокрема передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України , у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму (будівлі або іншої капітальної споруди, їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Положеннями ч. 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, на підставі наведених норм суд дійшов до висновку, що нарахована відповідачу заборгованість за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2015 р. в сумі 34 645,63 грн., що включає в себе 7 694,37 грн. заборгованості з орендної плати та 25 705,72 грн. неустойки) є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір в силу ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача , так як спір виник з його вини.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Під липою» (адреса: 79015, м. Львів, вул. Кульпарківська, 64, ідентифікаційний номер 23274846 ) користь Управління комунального власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, пл. Галицька, б. 15, м. Львів, ідентифікаційний код 25558625 ) 7 694,37 грн. заборгованості з орендної плати , 25 705,72 грн. - неустойки та 3 045,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю - фірми «Під липою» (адреса: 79015, м. Львів, вул. Кульпарківська, 64, ідентифікаційний номер 23274846 ) повернути (шляхом виселення) орендовані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківска, 64, загальною площею 31,9 кв.м., а саме нежитлові приміщення 1 поверху за індексами 1, 2, 3 відповідно до даних технічного паспорту ЛМБТІ від 30.10.1996 року.
Стягувач: Управління комунального власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, пл. Галицька, б. 15, м. Львів, ідентифікаційний код 25558625 ).
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.09.2015 р.
Суддя Долінська О.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2015 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50934004 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Долінська О.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні