Рішення

від 22.09.2015 по справі 916/3206/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2015 р.Справа № 916/3206/15

Позивач: Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області

Відповідач: Державний навчальний заклад „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ»

Про: стягнення 2127,83 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники сторін не з`явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

СУТЬ СПОРУ : Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державний навчальний заклад „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» (далі - відповідач) про стягнення 2127,83 грн. матеріальної шкоди у формі надміру виплаченої пенсії.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

Управлінням ПФУ України в Кодимському районі Одеської області з 27.02.2013 року призначено пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з втратою годувальника. Виплата пенсії проводилась з дати звернення - 27.02.2013 до досягнення 18 років - по 31.07.2013 р.

09.07.2013 року ОСОБА_1 надала управлінню довідку Державного навчального закладу „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» від 25.06.2013 №218 про те, що вона навчається в даному навчальному закладі, термін навчання - з 31.08.2012 по 05.04.2015 року. На підставі цієї довідки розпорядженням від 09.07.2013 року продовжено виплату пенсії по втраті годувальника з 01.08.2013 по 31.08.2013 р.

На підставі довідки Державного навчального закладу „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» від 10.12.2013 №461 про факт навчання ОСОБА_1 в даному навчальному закладі з 31.08.2012 по 05.04.2015 р. управлінням продовжено виплату пенсії по втраті годувальника до 31.08.2014 р.

23.10.2014 року Державним навчальним закладом „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» видано довідку № 425 про те, що ОСОБА_1 дійсно навчається в даному закладі з 01.09.2012 року та знаходиться на повному державному забезпеченні, як дитина, що позбавлена батьківського піклування.

Розпорядженням від 23.12.2014 р. пенсійну справу приведено у відповідність та

розпочато виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50 % як особі, що перебуває на повному

державному утриманні.

На підставі недостовірних довідок ДНЗ „Кодимське професійно-технічне аграрне

училищеВ» 25.06.2013 №218 та від 10.12.2013 №461 управлінням з 27.02.2013 по

30.04.2014 року ОСОБА_1 виплачувалась пенсія в повному розмірі замість 50 %, оскільки остання перебувала на повному державному утриманні. Переплата пенсії за цей період склала 6427,43 грн.

25.12.2014 р. управлінням ПФУ в Кодимському районі Одеської області було прийнято рішення №48 про утримання надміру виплачених сум пенсій, згідно якого сума переплати пенсії за період з 27.02.2013 по 30.04.2014 року, склала 6427,43 грн. та розпочато відрахування з пенсії ОСОБА_2 в розмірі 20 % щомісячно. За період з 01.01.2014 по 30.04.2015 року з пенсії ОСОБА_1 утримано 379,60 грн., залишок переплати складає 6047,83 грн.

З 01.05.2015 ОСОБА_2 виплату пенсії по втраті годувальника припинено в зв'язку з закінченням терміну навчання.

27.05.2015 року управлінням ДНЗ „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» направлено повідомлення про надміру виплачені суми пенсії ОСОБА_1 внаслідок подання недостовірних відомостей адміністрацією закладу та запропоновано в добровільному порядку повернути надміру виплачені суми пенсії 6047,83 гри. повернути на рахунок управління. Відповідачем 20.07.2015 року було частково сплачено переплату пенсії ОСОБА_1 в сумі 3920,00 грн.

Згідно із статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатись також державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Положеннями пунктів 3.1, 3.2, 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судамВ» визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб’єкта сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про " відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір, і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК України. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю, зокрема органів Пенсійного фонду України, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 /далі - Положення/, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Згідно з П.П. 7 та п.п. 8 п.4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством;

Відповідно до статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» №1058-IV від 09.07.2003 р. пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону дітям-сиротам за період перебування на

повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальника виплачується в

повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. Іншим дітям, які

на повному державному утриманні, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. При цьому частина пенсії, що залишалась після виплати суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, перераховується на банківський рахунок установи, де ця дитина перебуває на повному державному утриманні, і спрямовується виключно на поліпшення умов проживання дітей у цих установах.

Частиною 1 статті. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що ^ призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Окрім того, довідки від 25.06.2013 № 218 та від 10.12.2013 № 461 підписані уповноваженою посадовою особою відповідача, скріплені печаткою навчального закладу, тому на момент подання довідок для продовження виплати пенсії у спеціалістів управління не виникало сумнівів у їх достовірності.

Таким чином, видача відповідачем довідок від 25.06.2013 № 218 та від 10.12.2013 №461 з недостовірними даними стала причиною нарахування та виплати пенсії у розмірі, більшому від обґрунтованого, чим завдано матеріальної шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи вищезазначене та норми статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок видачі ним недостовірних документів.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного навчального закладу „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» (66000, Одеська обл., м. Кодима, пров. Перемоги, 1, код 02546358) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (60000, Одеська обл., м. Кодима, вул. Леніна, 88, код 24528773, р/р 256063044025 у філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 328845, код ЄДРПОУ 24528773): 2127 гривень 83 коп. матеріальної шкоди у вигляді надмірно виплаченої пенсії.

3. Стягнути з Державного навчального закладу „Кодимське професійно-технічне аграрне училищеВ» (66000, Одеська обл., м. Кодима, пров. Перемоги, 1, код 02546358) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі, Код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997)В» 1827 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин