Рішення

від 14.09.2015 по справі 910/19080/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/19080/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ БАР"

про: стягнення 17.560,10 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Горбатенко А.В. - за довіреністю від 01.09.2015 № 01/09;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ БАР" про стягнення з останнього 17.560,10 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 23.01.2014 № 40035917. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 17.560,10 грн з яких: основна заборгованість складає 9.013,09 грн; 15 % річних в сумі 1.963,49 грн та інфляційних втрат в сумі 6.583,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19080/15.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ БАР", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 23.01.2014 № 40035917 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Згідно п. 2.5. Договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на складі відповідача при підписанні сторонами накладної на товар.

Асортимент, кількість товару та його ціна на кожну конкретну партію овару відображаються у товаросупроводжувальних документах на товар, які є невід'ємною частиною Договору. Під товаросупроводжувальними документами на товар сторони розуміють видаткові накладні або товарно-транспортні накладні (п. 4.2 Договору).

Вартість товару, купівля-продаж якого є предметом цього Договору підлягає оплаті відповідачем на умовах відстрочення платежу чотирнадцять календарних днів (п. 3.1 Договору).

У відповідності до п. 7.1 Договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених Договором відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки оплати, від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, до моменту повного розрахунку, а також 15% річних.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 11.313,09 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача обов'язку з оплати товару, який закріплений у п. 3.1 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 9.013,09 грн. Розмір вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, здійсненого між сторонами, який підписаний останніми та скріплено відбитками їх печаток (засвідчена копія названого акту наявна у справі).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 15 % річних в сумі 1.963,49 грн та інфляційних втрат в сумі 6.583,52 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 9.013,09 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 9.013,09 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки 15 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 % річних в сумі 1.963,49 грн та інфляційних втрат в сумі 6.583,52 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ БАР" (04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 36858641, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 32294905, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 9.013 (дев'ять тисяч тринадцять) грн 09 коп.; 15 % річних в сумі 1.963 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн 49 коп.; інфляційні втрати в розмірі 6.583 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 52 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац