ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.09.2015 Справа № 920/1163/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Сумський обласний центр служби кровіВ» , м. Суми,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю В«Рекордекс-СумиВ» , м. Суми,
про стягнення 8454 грн. 05 коп.,
Суддя Жерьобкіна Є.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1;
Від відповідача - не з'явився;
При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17 257 грн. 19 коп., в тому числі 6 370 грн. 00 коп. попередньої оплати за договором про надання послуг № 03/11-14 від 11.11.2014року у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо виготовлення та монтажу вказівників, 1 818 грн. 85 коп. пені відповідно до п. 4.3. договору, 8 962 грн. 59 коп. інфляційних збитків, 105 грн. 75 коп. 3 % річних.
21.09.2015року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13 401 грн. 95 коп., в тому числі 6370 грн. 00 коп. попередньої оплати за договором про надання послуг № 03/11-14 від 11.11.2014року у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо виготовлення та монтажу вказівників, 185 грн. 68 коп. пені відповідно до п. 4.3. договору, 6786 грн. 59 коп. інфляційних збитків, 59 грн. 68 коп. 3 % річних.
21.09.2015року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку зі здійсненням перерахунку пені, інфляційних збитків та 3 % річних, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8454 грн. 05 коп., в тому числі 6370 грн. 00 коп. попередньої оплати за договором про надання послуг № 03/11-14 від 11.11.2014року у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо виготовлення та монтажу вказівників, 203 грн. 14 коп. пені відповідно до п. 4.3. договору, 1803 грн. 42 коп. інфляційних збитків, 77 грн. 49 коп. 3 % річних.
Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає відповідні заяви до розгляду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення», про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.
Таким чином предметом спору у справі є стягнення з відповідача 6370 грн. 00 коп. попередньої оплати за договором про надання послуг № 03/11-14 від 11.11.2014року у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо виготовлення та монтажу вказівників, 203 грн. 14 коп. пені відповідно до п. 4.3. договору, 1803 грн. 42 коп. інфляційних збитків, 77 грн. 49 коп. 3 % річних.
Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:
11 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір про надання послуг № 03/11-14, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався за завданням позивача виконати, а останній зобов'язався прийняти та оплатити на умовах договору послуги, перелік, кількість, ціна та терміни виконання яких встановлюється у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.2. договору, позивач оплачує вартість послуг в термін 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не буде обумовлено у специфікації до даного договору.
Згідно зі специфікацією № 1 від 11.11.2014року, відповідач зобов'язався надати послуги з виготовлення та встановлення вказівників загальною вартістю 6370 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу на підставі виставленого рахунку 6370 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1504 від 11.11.2014року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам договору не надав послуг з виготовлення та монтажу вказівників.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився 31.12.2014року.
На момент закінчення строку дії договору відповідач своїх зобов'язань не виконав.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4.3 договору визначено, що у випадку порушення терміну виконання послуг, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних послуг за кожен день затримки.
Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 203 грн. 14 коп. за період з 01.01.2015року по 09.02.2015року.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного надання послуг за договором, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 203 грн. 14 коп. пені.
10.02.2015року позивач звернувся до відповідача з претензією № 131, в якій вимагав негайного повернення коштів в сумі 6370 грн. 00 коп. у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором №03/11-14 від 11.11.2014року, яка була отримана відповідачем 16.02.2015року та залишена без відповіді.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Правилами зустрічного виконання зобов'язання, встановленими частиною другою статті 538 ЦК України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина третя статті 538 ЦК України).
Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов'язання (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 910/14263/13(3-53гс14).)
Відповідно 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Судом встановлено, що факт отримання 6370 грн. 00 коп. попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте в порушення умов укладеного договору, відповідач не виконав зобов'язань щодо надання послуг з виготовлення та монтажу вказівників, грошових коштів на вимогу позивача не повернув, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо повернення позивачу коштів в сумі 6370 грн. 00 коп. перерахованих в якості попередньої оплати за послуги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність застосовується до правовідносин зобов'язального характеру, які виникають з приводу грошових зобов'язань.
У силу положень статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Тобто порушенням грошового зобов'язання є невиконання боржником обов'язку сплатити грошові кошти.
Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо повернення грошових коштів виник у відповідача після пред'явлення позивачем претензії та закінчення семиденного строку для виконання від дня пред'явлення вимоги, а саме з 24.02.2015року (дата отримання претензії - 16.02.2015року).
Згідно з поданим розрахунком позивачем відповідачу нараховано 77 грн. 49 коп. 3 % річних та 1803 грн. 42 коп. інфляційних збитків за період з 24.02.2015року по 21.07.2015року.
З урахуванням викладеного, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення грошових коштів після пред'явлення претензії, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 77 грн. 49 коп. 3 % річних та 1803 грн. 42 коп. інфляційних збитків за період з 24.02.2015року по 21.07.2015року.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Рекордекс-СумиВ» (пл. Незалежності, буд. 3, офіс 1, м. Суми, 40000, код 37846134) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Сумський обласний центр служби кровіВ» (провулок Громадянський, буд. 2, м. Суми, 40021, код 05481027) 6370 грн. 00 коп. попередньої оплати, 203 грн. 14 коп. пені, 1803 грн. 42 коп. інфляційних збитків, 77 грн. 49 коп. 3 % річних, 1827 грн. 00 коп . судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.09.2015року
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2015 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50934628 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні