Рішення

від 17.09.2015 по справі 924/1311/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2015 р.Справа № 924/1311/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "АПЕКС-БАНК", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю"Укрінтер-Інвест", м. Хмельницький

про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за дорученням

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору від 17 червня 2014 року в розмірі 1 717 000 грн., з яких: 1 700 000 грн. основна заборгованість, 17 000 грн. пеня. Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення розрахунків. Нарахування пені обумовлено відповідною умовою договору про її стягнення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи судом, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Дана кореспонденція повернута поштою, з відміткою - „За закінченням терміну зберіганняВ» . Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, оскільки вказана у позові адреса відповідача є його реєстраційною адресою (відповідно до витягу з ЄДРПОУ, зробленого судом за ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» ), повідомлення за якою є належним.

Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується також правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДРПОУ ) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

17 червня 2014 року між ПАТ „Апекс - БанкВ» (позивач - цедент), ТОВ „Укрінтер - ІнвестВ» (відповідач - цесіонарій), ТОВ „Лотуре - АгроВ» (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги, яким визначено, що договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, цедентом на користь цесіонарія майнових прав, належних цедентові за кредитним договором № ЮКЛ/220312/1 від 22.03.2012 р. з усіма змінами та доповненнями, що укладений між цедентом та боржником (Угода).

Відступлення права за договором застави майбутнього врожаю № ЮКЛ/220312/1/ZЗ від 24.12.13р. (Угода забезпечення), що укладений між цедентом та боржником в якості забезпечення зобов'язань боржника за угодою, відбувається шляхом укладення договору про відступлення права вимоги за Угодою забезпечення в день укладення цього договору (п.1).

За цим договором до цесіонарія (відповідача) переходить право вимагати (замість цедента - позивача) від боржника погашення заборгованості за угодою виключно по основній сумі кредиту в розмірі 1 700 000 грн. (п. 2)

Право вимоги за угодою в частині, передбаченій цим договором, переходить до цесіонарія в момент укладення цього договору (п. 5).

За відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цеденту 1 700 000 грн. (п. 7). Порядок розрахунків за п. 7 договору наступний - строк здійснення цесіонарієм оплати за цим договором не пізніше 15 серпня 2014 року (п. 8. п.п. 8.1.).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, в порядку, передбаченому п. 8 договору, цесіонарій зобов'язується сплатити цедентові за його вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, однак не більше ніж 1 % ціни договору, визначеної п. 7 договору (п. 11).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (п. 13).

Договір підписаний усіма сторонами та скріплений їх печатками.

15 серпня 2014 року між сторонами (відповідач, позивач) укладено додатковий договір № 1 до договору про відступлення права вимоги від 17.06.2014 р., за яким п. 8.1. викладено в такій редакції: „Строк здійснення цесіонарієм оплати за цим договором не пізніше 2 грудня 2014 рокуВ» .

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Також між сторонами договору про відступлення права вимоги від 17.06.2014 р. укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави майбутнього врожаю № ЮКЛ/220312/1/Z/З, яким визначено - цедент відступає, а цесіонарій приймає право вимоги за договором застави майбутнього врожаю № ЮКЛ/220312/1/ZЗ, що укладений 24.12. 2013 р. між цедентом та боржником, яким забезпечено зобов'язання боржника перед цедентом за кредитним договором (з змінами).

Крім того, до справи додано: вимогу позивача до відповідача від 6 квітня 2015 року про сплату боргу за договором про відступлення права вимоги; виписки банку з рахунку ТОВ „Укрінтер - ІнвестВ» про винесення непогашеного кредиту на рахунок простроченого кредиту по договору відступлення права вимоги і про нарахування пені в розмірах 1 700 000 грн. і 17 000 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір відступлення права вимоги, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

За п. 7 договору про відступлення права вимоги від 17 червня 2014 року цесіонарій (відповідач) сплачує позивачу за відступлення права вимоги 1 700 000 грн. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками (п.13). Строк здійснення цесіонарієм оплати за цим договором не пізніше 2 грудня 2014 року.

З огляду на названі положення договору, обов'язок оплати 1 700 000 грн. виник у відповідача 2 грудня 2014 року.

Проте, як вбачається з виписок банку, станом на час подання позову сума в 1 700 000 грн. міститься на рахунку відповідача як прострочений кредит по договору відступлення права вимоги. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати за відступлення вимоги пропущено, у відповідача виникла заборгованість в розмірі суми цієї оплати. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 11., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Потрібно відмітити, що розрахунок позивача відносно пені перевищує шестимісячне обмеження її нарахування, що передбачене ч. 6 ст. 232 ГК України. Здійснивши перерахунок пені, за правилами ст. 232 ГК України, а також щодо обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, судом визначено, що розмір пені становить 389 090, 41 грн. Тому при обмеженні розміру пені одним процентом ціни договору (що вказано договором), в будь - якому випадку не перевищує заявлений розмір пені - 17 000 грн.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений доданими матеріалами, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44. 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінтер - ІнвестВ» (Хмельницька область, м. Хмельницький, Львівське шосе. 53 / 1, код 31918915) на користь публічного акціонерного товариства „Апекс - банкВ» (м. Київ, вул. Печерська, 2 / 16, код 36482677) 1 700 000 грн. (один мільйон сімсот тисяч грн. 00 коп.) заборгованості по оплаті за відступлення права вимоги, 17 000 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) пені, 34 340 грн. (тридцять чотири тисячі триста сорок грн. 00 коп.) судового збору.

Повний текст складено 22 вересня 2015 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 53/1).