Постанова

від 25.01.2011 по справі 24/293-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2011 року Справа № 24/293-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.-доповідача

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Ревкової Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 31.12.10р., представник;

від відповідача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 КомпаніВ» , м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р.

у справі №24/293-10

за позовом приватного підприємства В«БаядераВ» , м.Горлівка Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 КомпаніВ» , м.Дніпропетровськ

про стягнення 89 886,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.10р. у справі № 24/293-10 (суддя Калиниченко Л.М..) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 КомпаніВ» на користь приватного підприємства В«БаядераВ» основний борг - 65 377,38 грн.. штраф 30 % у розмірі 19 828,53 грн., 10 % річних у сумі 4 680, 57 грн., 899,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем належним чином не виконано майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати отриманого товару за договором № 4399.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 КомпаніВ» , звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, не наведено обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи, а також порушено норми процесуального права. Просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують надання відповідачем позивачу на виконання умов договору заявок передбачених п. 3.1, а також позивачем не надано суду доказів того, що поставки відбулися на виконання саме умов договору поставки № 4399, оскільки в залучених видаткових накладних не міститься даних підтверджуючих, що поставка відбулась саме за договором поставки № 4399.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає

виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, між позивачем - приватним підприємством В«БаядераВ» (Постачальник) та відповідачем - товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 КомпаніВ» ( Покупець) 09.09.08р. був укладений договір № 4399. (а.с. 8-11) Згідно якого позивач був зобов'язаний поставити товар, а відповідач прийняти його та оплатити на умовах договору.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2 договору відповідач зобов'язується оплатити товар протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Виконуючи свої зобов'язання за укладеним договором, за період з 21.12.09р. по 09.02.10р. позивач передав відповідачу товар на суму 65 377,38 грн.

Факт отримання товару підтверджується актом звірки розрахунків, видатковими накладними. (а.с. 13-35)

Відповідачем належним чином не виконано майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати отриманого товару за договором № 4399.

Сума боргу складає 65 377,38 грн.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відтак, на думку колегії, господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 65 377,38 грн. основного боргу, штраф 30 % у розмірі 19 828,53 грн. та 10 % річних у сумі 4 680,57 грн., оскільки позовні вимоги доведені у відповідності до ст. 33 ГПК України.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.10р. у справі № 24/293-10 -залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 КомпаніВ» , м.Дніпропетровськ -без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.В. Тищик

Суддя Т.А. Верхогляд