Постанова

від 01.02.2011 по справі 2/68-1158

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11 Справа № 2/68-1158

01.02.2011р. м. Львів справа № 2/68-1158 Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого-суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі ПП) «Торговий дім Тернопіль»від 01.10.2010р. №163

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2010р. (повне рішення складене 21.09.2010р.)

у справі № 2/68-1158

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Тернопіль

до відповідача ПП «Торговий дім Тернопіль», м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Тернопільської міської ради, м. Тернопіль,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства «Агрокомбінат», м. Тернопіль

про визнання правочину недійсним,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_6 - представник;

від відповідача - ОСОБА_7 - представник;

від третьої особи-1 - не з’явився;

від третьої особи-2 - ОСОБА_8 - представник.

Права та обов’язки учасників процесу, передбачені ст. 22, 27 ГПК України, присутнім представникам роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2010р. у справі №2/68-1158, суддя Колубаєва В.О., договір від 28.12.2007р., укладений між Приватним підприємством «Торговий дім Тернопіль»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 на оренду торгового місця №59, розташованого в павільйоні за адресою: майдан Перемоги, 4, м. Тернопіль, визнано недійсним з дня його заключення, стягнуто з Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль»на користь ОСОБА_4 85 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. ст. 215, 236, 328, 331, 761 Цивільного кодексу України, а також зокрема тим, що відповідачем не представлено суду документів, які б підтверджували право власності на майно, передане за оскаржуваним договором оренди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2010р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №2/68-1158 від 16.09.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу та у доповненні до нього спростовує доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2010р. у справі №2/68-1158.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ЗАТ «Агрокомбінат», яка була залучена до участі у справі апеляційним господарським судом, у письмових поясненнях підтримує доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2010р. у справі №2/68-1158 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно у апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством «Торговий дім Тернопіль»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди від 28.12.2007р., згідно з яким ПП «Торговий дім Тернопіль»передає, а фізична особа - підприємець ОСОБА_4 приймає в строкове платне користування для здійснення торгівлі непродовольчими (продовольчими) товарами торгове місце за №59, розташоване у торговому комплексі за адресою: майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з доданих скаржником до апеляційної скарги договору оренди №7012 від 05.01.1996р., патенту №24 від 1996р., договору купівлі продажу №10 від 16.03.1998р., додатку від 30.03.1998р. до договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996р., Приватне підприємство «Торговий дім Тернопіль»орендувало нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010р. у справі №18/1-9 встановлено, що Господарський суд Тернопільської області цілком правомірно дійшов висновку, що строк дії договору оренди №7012 від 05.01.1996р. продовжувався до 31.12.2006р. згідно з додатком до договору оренди від 25.01.2006р. та припинив свою дію з 01.01.2007р., оскільки орендодавцем (Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради) протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди №7012 повідомлено орендаря - ПП «Торговий дім Тернопіль»про ненадання згоди на продовження строку дії договору.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладення договору найму.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач, на момент укладання спірного договору оренди, право власності на торгові павільйони в належному порядку не набув, а тому відповідач не мав права передавати майно в оренду, таким чином Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання договору оренди від 28.12.2007р. недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2010р. у справі № 2/68-1158 без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль»без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.