Постанова

від 15.09.2011 по справі 4/138

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа № 4/138

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області № 03-1087 від 24.03.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2011р.

у справі № 4/138

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області м. Львів

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівський дослідний нафтомаслозавод»(далі ВАТ «ЛДНМЗ»), м. Львів

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 -представники;

від відповідача -ОСОБА_5 -ліквідатор.

Повна постанова складена 25.11.2011р.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 23.06.2011р. оголошувалась перерва до 14.07.2011р., також розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 14.07.2011р.

Відповідно до розпорядження голови суду від 15.09.2011р., з підстав зазначених у ньому, внесено зміни у склад колегії суддів, введено у склад колегії суддів замість судді Скрипчук О.С., суддю Кравчук Н.М.

Представникам позивача і відповідача права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.03.2011р. року у справі № 4/138 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що:

- позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»проведена державною екологічною інспекцією у Львівській області з недотриманням статей 4,6,7,8,10,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464;

- всупереч приписам ст.ст. 4 3 , 22, 33 ГПК України позивач належними і допустимими доказами не обґрунтував і не довів фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з амбарів кислих гудронів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»в районі Голосківського кладовища на території Грибовицької сільської ради, факту просочування фільтратів накопичувачів в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»орієнтовно 1 км на Пд-Зх. від накопичувачів; навіть при підтвердженні фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з належних відповідачу амбарів кислих гудронів, немає доказів причинно-наслідкового зв'язку між витоком сірчанокислої та нафтовмісної рідини та просочування фільтратів через 1 км. на Пд-Зх - в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»; позивачем безпідставно не взято до уваги такий фактор, як стан Грибовицького сміттєзвалища, його наближеність як до амбарів кислих гудронів, так і до орієнтовного місця витоку інфільтратів, площа сміттєзвалища, клас небезпеки відходів, що зберігаються; також горіння сміття сприяє розповсюдженню в довкілля небезпечних речовин, що накопичені на сміттєзвалищі, зокрема, таких продуктів горіння, як звалищного інфільтрату, до складу якого, окрім органічних нафтоподібних сполук (близьких за своїм складом до відходів нафтопродуктів), входять практично усі важкі метали, які знаходяться у смітті, а також нітрити, нітрати, амонійний азот, сульфати, хлориди тощо; з наведеного вбачається, що при визначенні джерела забруднення ґрунтових вод необхідно врахувати й інфільтрат сміттєзвалища та або виключити або підтвердити цей фактор;

- позивач не подав жодного доказу, що джерелом витоків є саме амбри кислих гудронів, а не інфільтрат сміттєзвалища або якісь інші джерела;

- суду не подано оформленого належним чином акта відбору проб і ґрунтів із вказанням у ньому місця відбору цих проб і зразків з участю представника ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»; саме на підставі цих проб складено протокол № (198-205)10 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 31 серпня 2010 року та зроблено висновок про завдання шкоди довкіллю та виконано розрахунок цієї шкоди й визначено її розмір - 18408,48 грн., тобто розрахунок збитків у сумі 18408,48 грн. проведено з порушенням законодавства, на підставі неналежним чином здобутих даних вимірювань.

Не погоджуючись з цим рішенням суду, Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2011р. у справі № 4/138 та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити, мотивуючи свої доводи порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Державна екологічна інспекція, позивач і скаржник у справі, обґрунтовує свої вимоги тим зокрема, що ним проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», про що 31 серпня 2010 року складено акт № 169 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Перевіркою встановлено, що ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»забруднив грунт площею 0,375 га на території с.Грибовичі Жовківського району Львівської області, що є порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства, в результаті чого державі заподіяно збитки в сумі 18408,48 грн. Розрахунок збитків проведено за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. N 171, у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. N 149, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 р. за N 422/13689). Позивач 15 жовтня 2010 року надіслав відповідачу претензію № 03-4317 із пропозицією добровільно відшкодувати 18408,48 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, на яку відповідач не відреагував. Правовою підставою позовних вимог позивач називає ст.ст.20,68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.164 Земельного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель», п. 49 ст.6 та п.7 ст. 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

ВАТ «ЛДНМЗ», відповідач у справі, заперечуючи вимоги скаржника, посилається на те зокрема, що перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»(акт № 169 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31 серпня 2010 року) Державна екологічна інспекція у Львівській області проводила з порушення приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, а саме:

- за приписами ст.4 названого Закону плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Така ж вимога передбачена й Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Однак, позапланова перевірка ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»проведена без присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Більше того, лист Інспекції №06/01-3678 від 27.08.2010р., в якому повідомлялося про проведення перевірки 31 серпня 2010р. в 11.00., відправлено на адресу ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»лише 01 вересня 2010р. (про що свідчить поштова відмітка на конверті), тобто, уповноважена особа ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»не знала про перевірку, а тому не мала змоги прибути для участі у перевірці. Крім того, 31 серпня 2010р. з 11.00. арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», перебував у судовому засіданні Господарського суду Львівської області в справі №8/8 про банкрутство ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», участь в якому для нього є обов'язковою;

- ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено чіткий перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а також встановлено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Однак, відповідні документи, що були підставою для проведення позапланової перевірки, відповідачу не надані, а це дає підстави вважати, що законні підстави для проведення перевірки фактично відсутні;

- ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також встановлено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Відповідно до ч.5 ст.11 названого Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Крім того, ст.10 Закону надає право суб'єкту господарювання перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу. Згідно з п.4.3. Порядку перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення. Вищезазначених приписів закону не було дотримано;

- з порушенням п.4.14. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в акт перевірки включено інформацію та висновки, які не підтверджені документально. Згідно з актом перевірки при обстеженні візуально встановлено, що рівень рідини в накопичувачах №№ 2, 3 понизився орієнтовно на 1 метр порівняно з максимально відміченим рівнем, про що вказують залишки нафтопродукту на берегах накопичувачів №№ 2, 3. Відповідач вважає, що в даному випадку «візуальне»встановлення ймовірно пониженого рівня рідини «орієнтовно»на 1 метр свідчить лише про наявність документально не підтвердженого, оціночного судження, що не може бути підставою для видачі припису про усунення ймовірного порушення. Щодо натурального обстеження та встановлення перевіряючими факту просочування фільтратів накопичувачів в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»та ймовірного забруднення земель сільськогосподарського призначення, а також потрапляння стічних вод у безіменний потік, то такі твердження Державної екологічної інспекції є безпідставними та жодним чином не підтвердженими. Існуючі дамби ставків-амбарів є цілісними, а факт просочування інфільтратів документально не встановлено;

- всупереч названим приписам закону проби води та ґрунту відібрані без участі представника відповідача, тому неможливо встановити дійсний факт забору проб у саме тих місцях, що наведені у ОСОБА_5 перевірки, бо був відсутній представник ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»; по-друге, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між ставками-амбарами кислих гудронів, належних ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», та ймовірним забрудненням території і водних об'єктів «фільтратами накопичувачів».

Відповідач вважає, що отримані внаслідок такої перевірки докази, а саме: акт №169 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.09.2010р. (далі ОСОБА_5 перевірки) та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №198-205 від 31 серпня 2010 року є неналежними та недопустимими доказами в розумінні ст.34 ГПК України.

Також відповідач вважає, що позиція позивача про належність відповідачу витоків інфільтратів, що ймовірно забруднюють навколишнє природне середовище, є безпідставною та необґрунтованою, оскільки дійсно, на території Грибовицького полігону твердих побутових відходів знаходяться три ставки-амбари кислого гудрону - відходів виробництва, утворених у результаті виробництва заводом трансформаторних масел в 60-90-х роках XX ст. Проте, технологія зберігання кислих гудронів підприємства не передбачає можливість витоків в масштабах, зазначених у позові. Згідно з дослідженнями науковців виключається можливість просочування рідини (кислого гудрону чи води з поверхні ставків-амбарів) та їх витікання на віддалі близько 650 м від краю ставків-амбарів. Так, в результаті проведених інженерно-геологічних досліджень встановлена відсутність ґрунтових вод під ставками-амбарами, тому розповсюдження нафтопродуктів із ставків-амбарів та забруднення навколишньої природи можливе лише у випадках прориву дамб чи переповнення існуючих ставків-амбарів при інтенсивних опадах. Однак, факту прориву дамб чи переповнення ставків-амбарів ні позивачем, ні відповідачем, ні третіми особами, не зафіксовано. Також згідно з існуючими дослідженнями навколишній ґрунт поблизу ставків-амбарів характеризується надзвичайно низьким коефіцієнтом фільтрації (0,05м/добу і нижче), тому видається сумнівним факт просочування інфільтратів на віддаль у 650 м до зафіксованих витоків. Крім того, як свідчать результати аналізів проб, взятих з витоків «забруднюючих»інфільтратів, з ставків-амбарів кислого гудрону та проб взятих на Грибовицького полігону твердих побутових відходів, хімічний склад витоків інфільтратів по найбільш забруднюючих хімічних елементах майже ідентичний по хімічному складу до витоків інфільтратів Грибовицькому полігоні твердих побутових відходів. І водночас, проби із ставків-амбарів кислого гудрону істотно відрізняються від проб «забруднюючих»інфільтратів. Особливо це помітно при порівняні результатів на важкі метали: кількість сполук важких металів в пробах із «забруднюючих»інфільтратів в десятки та сотні разів більша від кількості таких сполук в пробах води із ставків-амбарів кислого гудрону. Обґрунтовання цих результатів є таким, що кислий гудрон, що складувався в ставках-амбарах, є відходом виробництва мастил, що вироблялись із унікальної нафти Анастасіївського родовища 4 горизонту (Краснодарський Край, Росія), яка містила, зокрема, низький відсоток сполук металів. До того ж, технологія переробки згаданої нафти передбачала її обезсолення деемульгаторами (прохалітами), тобто сполуки важких металів виводились при переробці, тому вони практично відсутні у відходах виробництва мастил - кислих гудронах. Також істотним є той факт, що загальна кислотність води з ставків-кислого гудрону складає бл. 2 одиниць (РН 2), що свідчить про лужне середовище, яке є більш-менш прийнятне для навколишнього природного середовища. Це підтверджується навіть тим, що на поверхні ставків-амбарів кислого гудрону ростуть дерева (берези), існування яких було б неможливим при кислотному складі води ставків.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівський дослідний нафтомаслозавод»про стягнення з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 18408,48 грн. збитків на спеціальний рахунок с. Грибовичі Жовкіського району Львівської області в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

За приписами ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

В силу ст. 164 Земельного кодексу України охорона земель включає й захист земель від забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів. Порядок охорони земель встановлюється законом.

За приписами ст.167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Згідно з ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Як встановлено ст. 56 Закону України «Про охорону земель»юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Державна екологічна інспекція у Львівській області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекція в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19 лютого 2007 року № 55, є спеціальним підрозділом Мінприроди. Зокрема, державна екологічна інспекція у Львівській області уповноважена здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Інспекція в межах своєї компетенції має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_2 акціонерним товариством «Львівський дослідний нафтомаслозавод», про що 31 серпня 2010 року складено акт № 169 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с.а.с.5-8).

Як зазначено в акті № 169 від 26 серпня 2010 року, перевірка проводилась на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 26 серпня 2010 року № 513-і/п (а.с.27) за згодою Мінприроди України від 21 серпня 2010 року. Перевірка проводилась щодо фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з гудронових озер ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» в районі Голосківського кладовища на території Грибовицької сільської ради. Під час перевірки комісійно проведено обстеження трьох накопичувачів відходів нафтопереробки ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» на території Грибовицької сільської ради поблизу Львівського полігону та візуально встановлено, що рівень рідини в накопичувачах №№ 2,3 понизився орієнтовно на 1 метр порівняно з максимально відміченим рівнем, про що вказують залишки нафтопродуктів на бортах накопичувачів. При натурному обстеженні встановлено факт просочування фільтратів накопичувачів в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»орієнтовно 1 км. на Пд-Зх. від накопичувачів. Просочування відбувається у підніжжі схилу пагорбу на орієнтовній площі земельної ділянки сільськогосподарського призначення 0,375 га, де відділом інструментально-лабораторного та радіаційного контролю інспекції відібрано проби грунту на глибинах 0,2-0,8 м. для проведення досліджень. На цій території в районі просочування рідини механічним способом влаштовано три траншеї протяжністю 100 м., в одній із яких виявлено фрагмент труби, з якої стічні води потрапляють у безіменний водний об'єкт, який в подальшому попадає в річку. На час перевірки випадає дощ і вода поверхнево-схиловим стоком потрапляє у водний об'єкт. Відібрано проби стічних вод для визначення впливу забруднення стічних вод. Також на території зафіксовано наявність спостережних свердловин, що знаходяться на балансі ЛКП «Збиранка». Комісія дійшла висновку, що виявлені факти є порушенням ст.ст.96,164 Земельного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 44, 70, 95, 100, 110 Водного кодексу України, ст.ст.17,33-1 Закону України «Про відходи», ст.ст.20,22,66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась без участі представників ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», які листом від 27 серпня 29010 року повідомлені про проведення перевірки, проте на час проведення перевірки жодних документів не представили.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» , проведено за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі Методика), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року N 171 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за N 285/2725) у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. N 149 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 р. за N 422/13689).

Як визначено п. 1.2. Методики, Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Пунктом 1.3. цієї Методики встановлено, що Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктом 3.1. Методики встановлено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Пунктом 3.3. Методики встановлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Пунктом 3.4. Методики встановлено, що визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

Пунктом 3.6. Методики встановлено, що у випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

За правилами п. 5.1. Методики розміри шкоди внаслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Окрім акта № 169 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31 серпня 2010 року, в основу розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» , покладено й протокол № (198-205)/10 вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 31 серпня 2010 року (а.с.а.с.10-16).

Акта відбору проб грунтів від 31 серпня 2010 року до матеріалів справи не долучено, суду першої інстанції не подано.

У процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником додано зокрема вищезгаданий ОСОБА_5 відбору проб ґрунтів без дати № 83, в якому зазначено, що відбір проб ґрунтів здійснений і акт був відповідно складений держінспекторами з ОНПС в Львівській області у присутності інженера-землевпорядника Грибовицької сільської ради ОСОБА_6 та еколога ЛКП «Збиранка»ОСОБА_7.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно ч.3 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції відзначає, що скаржником необґрунтовано неможливість подання ним додаткових доказів, зокрема ОСОБА_5 відбору проб грунтів без дати № 83. Крім того, цей акт не містить дати його складання, що ставить під сумнів його належність та допустимість як доказу у розумінні ст.34 ГПК України.

При прийнятті постанови апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у наступному.

Як встановлено ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі Закон).

Як визначено ст.1 названого Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також названо відносини, на які дія цього закону не поширюється.

Основними принципами державного нагляду (контролю) є, зокрема, об'єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю) (ст. 3 Закону).

Згідно з ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. В разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Як встановлено ст.6 названого Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до вимог ст.7 цього Закону за результатами перевірки посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, в якому зокрема зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу ст.8 цього Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) серед іншого зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за № 18/16034) затверджений Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів та поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб) (пункти 1.2., 1.3. Порядку).

Як визначено п.п. 3.5., 3.6., 3.7., 3.8. Порядку, позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди та проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів. Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.

Порядок проведення перевірки визначений р. 4 Порядку і відповідає порядку проведення перевірки, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема передбачено, що під час підготовки до перевірки державний інспектор, якому доручено її здійснення, зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки (п.4.2.). Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення п.4.3.). Під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки (п.4.4.). Перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю (п.4.5.). При здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів (п.4.6.). Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб (п.4.9.). Перевірка проводиться за оригіналами або належним чином оформленими копіями документів, наданими керівником або уповноваженою ним особою суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється перевірка (п.4.11.). За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (п.4.13). Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами (п.4.14.). В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань (п.4.16.).

Відповідно до вимог ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач не подав суду доказів своєчасного (до призначеної дати перевірки) повідомлення ним ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»про проведення позапланової перевірки «щодо фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з гудронових озер ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»в районі Голосківського кладовища на території Грибовицької сільської ради»; надання відповідачу копій документів, що слугували підставою для проведення позапланової перевірки. Такі документи не були надані а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції. Суду першої інстанції не подано оформленого належним чином акта відбору проб і грунтів із вказанням у ньому місця відбору цих проб і зразків з участю представника ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Саме на підставі цих проб складено протокол № (198-205)/10 вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 31 серпня 2010 року та зроблено висновок про завдання шкоди довкіллю та виконано розрахунок цієї шкоди й визначено її розмір - 18408,48 грн.

З наведеного вбачається, що позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» проведена позивач з недотриманням статей 4,6,7,8,10,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464.

Щодо тверджень позивача про забруднення відповідачем довкілля та заподіяння державі збитків у сумі 18408,48 грн., то суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом у наступному.

Згідно з ст.30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За клопотанням представника відповідача суд першої інстанції заслухав пояснення спеціаліста - науково-технічного експерта з питань екологічної безпеки, доктора технічних наук, професора, директора Міжвідомчого екологічного центру Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки ОСОБА_8, і який надав науково-екологічний висновок про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між амбрами кислих гудронів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»та витоками забруднюючих речовин в районі Голосківського кладовища на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області (а.с.а.с.46-67).

Висновки позивача про забруднення відповідачем грунту площею 0,375 га на території с.Грибовичі Жовківського району Львівської області ґрунтуються на акті № 169 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26 серпня 2010 року та протоколі № (198-205)/10 вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 31 серпня 2010 року. Названі документи покладено в основу розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства.

При цьому в названих документах відсутні чіткі координати виявлених джерел витоків інфільтратів.

З акта № 169 від 26 серпня 2010 року вбачається, що перевірка проводилась щодо фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з гудронових озер ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»в районі Голосківського кладовища на території Грибовицької сільської ради. При комісійному обстеженні трьох накопичувачів відходів нафтопереробки ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» на території Грибовицької сільської ради поблизу Львівського полігону візуально встановлено, що рівень рідини в накопичувачах №№ 2,3 понизився орієнтовно на 1 метр порівняно з максимально відміченим рівнем, про що вказують залишки нафтопродуктів на бортах накопичувачів. При натурному обстеженні встановлено факт просочування фільтратів накопичувачів в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»орієнтовно 1 км. на Пд-Зх. від накопичувачів. Просочування відбувається у підніжжі схилу пагорбу на орієнтовній площі земельної ділянки сільськогосподарського призначення 0,375 га, де відділом інструментально-лабораторного та радіаційного контролю інспекції відібрано проби грунту на глибинах 0,2-0,8 м. для проведення досліджень. На цій території в районі просочування рідини механічним способом влаштовано три траншеї протяжністю 100 м., в одній із яких виявлено фрагмент труби, з якої стічні води потрапляють у безіменний водний об'єкт, який в подальшому попадає в річку. Відібрано проби стічних вод для визначення впливу забруднення стічних вод.

Проте твердження позивача про просочування рідини (кислого гудрону чи води з поверхні амбарів кислих гудронів та їх витікання в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»орієнтовно 1 км. на Пд-Зх. від накопичувачів не підтверджені належними і допустимими доказами.

Викладені в акті № 169 від 26 серпня 2010 року обставини перевірки та відомості правильно оцінено судом першої інстанції як припущення про витоки через пониження рівня рідини в амбрах кислих гудронів. Про ймовірність інших причин пониження рівня рідини в амбрах кислих гудронів, а також про інші причини витоку інфільтратів (наприклад стан Грибовицького сміттєзвалища) та їх виключення при перевірці, в акті перевірки не вказано, а отже ці обставини не досліджувались.

Натомість, у висновку спеціаліста встановлено, що грунтові води під днищем амбарів кислих гудронів відсутні до глибини 16,5 м.; захисні дамби амбарів кислих гудронів цілісні витоків не мають; грунт, з якого сформовані стінки, дно та основа дамби амбарів кислих гудронів, по тальвегу мають низьку фільтраційну спроможність не вище 0,05 м/добу, що затрудняє вертикальну та горизонтальну міграцію водно-сульфонафтенової суспензії і кислої води; гудрони, які знаходяться на дні амбарів, під впливом атмосферних чинників доокислилися, мають велику щільність і практично нульову міграційну спроможність. Вони виконують роль ізолюючого прошарку між дном амбарів і водною суспензією та кислою водою; гудрони, які знаходяться на дні амбарів, під впливом атмосферних чинників доокислилися, мають велику щільність і практично нульову міграційну спроможність. Вони виконують роль ізолюючого прошарку між дном амбарів і водною суспензією та кислою водою; загальний вплив амбарів кислих гудронів на довкілля незначний; технологія переробки нафти і отримання високоякісних мастил, олив та пластифікаторів на ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозаводВ» виключала надходження важких металів до кислих гудронів; порівняльний аналіз вмісту ідентичних забруднювачів у кислому гудроні та в пробах, що взяті на місцях витоку невідомої рідини свідчать, що концентрація цих забруднювачів в кислих гудронах значно менша або деякі з них зовсім відсутні; рідина, пройшовши віддаль більш ніж 1000 м від джерела забруднення, не може мати концентрацію забруднювачів більшою ніж в джерелі забруднення; наявність деякої кількості важких металів в поверхневому шарі амбарів кислих гудронів, найбільш вірогідно, зв'язана з переносом сполук важких металів з димом (сажею), що утворюється при чисельних пожежах на Грибовицькому сміттєзвалищі; у всіх дослідженнях, актах перевірок, інших документах, в яких стверджується, що джерелом витоків є амбари кислих гудронів, повністю відсутні будь-які докази щодо цього зв'язку.

З наведеного та матеріалів справи вбачається, що позивач належними і допустимими доказами не обґрунтував і не довів фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з амбарів кислих гудронів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»в районі Голосківського кладовища на території Грибовицької сільської ради, факту просочування фільтратів накопичувачів в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний»орієнтовно 1 км на Пд-Зх. від накопичувачів. Навіть при підтвердженні фактів витоку сірчанокислої та нафтовмісної рідини з належних відповідачу амбарів кислих гудронів, немає доказів причинно-наслідкового зв'язку між витоком сірчанокислої та нафтовмісної рідини та просочування фільтратів через 1 км. на Пд-Зх. - в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний». Позивачем безпідставно не взято до уваги такий фактор, як стан Грибовицького сміттєзвалища, його наближеність як до амбарів кислих гудронів, так і до орієнтовного місця витоку інфільтратів, площа сміттєзвалища, клас небезпеки відходів, що зберігаються. Горіння сміття сприяє розповсюдженню в довкілля небезпечних речовин, що накопичено на сміттєзвалищі, зокрема, таких продуктів горіння, як звалищного інфільтрату до складу якого, окрім органічних нафтоподібних сполук (близьких за своїм складом до відходів нафтопродуктів), входять практично усі важкі метали, які знаходяться у смітті, а також нітрити, нітрати, амонійний азот, сульфати, хлориди тощо.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції в тому, що при визначенні джерела забруднення ґрунтових вод необхідно врахувати й інфільтрат сміттєзвалища та/або виключити або підтвердити цей фактор. Позивач не подав доказів, що джерелом витоків є саме амбри кислих гудронів, а не інфільтрат сміттєзвалища або якісь інші джерела.

Також місцевий господарський суд правильно відзначив, що розрахунок збитків на суму 18408,48 грн. проведено з недотриманням законодавства, на підставі неналежним чином здобутих даних вимірювань, про що вказано вище. Також, при розрахунках збитків не було враховано (вичленено) кількість продуктів, що потрапили в довкілля в межах гранично допустимої концентрації.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, а тому правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність і підставність заявленого позову.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2011р. року у справі № 4/138 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Кравчук Н.М.