Ухвала

від 24.11.2011 по справі 10/234(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 10/234(10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді: Орищин Г.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув заяву приватного підприємства «Санні»від 30.09.2011р.

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови

Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. у справі № 10/234 (10)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут», м. Львів

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Універмагу», м. Львів

до відповідача-2 приватного підприємства «Санні», с. Станиславчик Черкаської області

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, заяви про зарахування зустрічних позовних вимог

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3

від відповідачів ОСОБА_2

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2011 року у справі №10/234 (10) (суддя Довга О.І.) в позові товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Ресторан «Беркут» до ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу, приватного підприємства (далі-ПП) «Санні»про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.08.2008 року, укладеного між ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»та визнання недійсною заяви ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»від 09.04.2009 року до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»про зарахування зустрічних вимог - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»задоволено, скасовано рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2011 року у справі № 10/234 (10), прийнято нове рішення, яким задоволено позов, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 29.08.2008р., укладений між ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу», згідно якого ПП «Санні»уступило ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»права вимоги до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»на суму 600931,83 грн.; визнано недійсною заяву ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»від 09.04.2009р. до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»про зарахування зустрічних вимог, а саме: грошового зобов'язання ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»перед ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»на суму 600 931,83 грн. та грошового зобов'язання ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»перед ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»на суму 600 931,83 грн.; судові витрати по розгляду справи покладено на відповідачів.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25.10.2010 року, яке у відповідності до ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення, було встановлено факт тотожності предмета договору про відступлення права вимоги від 10.08.2008 року, укладеного між ПП «Санні»та ОСОБА_5 та предмета оскаржуваного договору про відступлення права вимоги від 29.08.2008 року, укладеного між ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу», відтак, суд прийшов до висновку, що договір уступки права вимоги від 29.08.2008 року між ПП «Санні»та ТОВ «ОСОБА_2 Універмагу»є таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки на момент його укладення ПП «Санні»жодним правом вимоги до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»не володіло, так як 10.08.2008 року відступило ОСОБА_5 своє право вимоги у розмірі 6 240 000,00 грн. до позивача, та, з посиланням на ст.ст.203, 215 ЦК України, визнав його недійсним. Враховуючи недійсність договору уступки права вимоги від 29.08.2008 року, а також враховуючи, що до ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»жодне право вимоги у розмірі 600 931,83 грн. не перейшло, недійсною визнано також і заяву ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»від 09.04.2009 року до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»про зарахування зустрічних вимог (як односторонній правочин).

Дана постанова переглядається за нововиявленими обставинами за заяваю ПП «Санні». Як на підставу для перегляду даної постанови за нововиявленими обставинами заявник долучив до матеріалів справи рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.07.2011р. у справі №2-596/11, яким визнано недійсним з моменту укладення договір відступлення права вимоги від 10.08.2008р. між приватним підприємством «Санні»та ОСОБА_5; визнано недійсним додатковий договір до договору відступлення права вимоги від 10.09.2008р., укладений між приватним підприємством «Санні»та ОСОБА_5. Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 05.09.2011р. у справі №22ц-2096/2011. Заявник вважає, що дані процесуальні документи є нововиявленими обставинами, якими встановлено факт недійсності договору відступлення права вимоги від 10.08.2008р., укладеного між ПП «Санні»та ОСОБА_5, відтак, зазначає, що відсутні правові підстави для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 29.08.2008р., укладеного між ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу», за яким до ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»перейшло право вимоги в розмірі 600 931,83грн. від боржника ОСОБА_4 «Ресторан Беркут», а відтак, відсутні підстави для визнання недійсною заяви ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»від 09.04.2009р.

Представник ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу», який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи ПП «Санні»з підстав, викладених у відзиві на заяву (а.с.107-109, том ІІ) та усними поясненнями директора, який брав участь в судовому засіданні. Зокрема, не вважає наведені заявником обставини нововиявленими та істотними, а також зазначає, що право вимоги ПП «Санні»до ОСОБА_4 «Ресторан Беркут»виникло не на підставі правочину, а на підставі судового рішення, тому відносини, які виникли між ОСОБА_4 «Ресторан Беркут»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»на стадії виконання рішення регулюються Законом України «Про виконавче провадження», яким встановлений спеціальний порядок заміни сторони у виконавчому провадженні.

З матеріалів справи вбачається наступне:

10.08.2008 року між ПП «Санні»та ОСОБА_5 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор (ПП «Санні») зобов'язувався передати боргові зобов'язання, вказані в цьому договорі, новому кредитору (ОСОБА_5М.), а новий кредитор зобов'язувався прийняти їх та сплатити первісному кредитору вартість цих боргових зобов'язань в сумі, порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодились, що вартість боргових зобов'язань, уступка яких здійснюється за цим договором становить 6 240 000грн. Відповідно до п.1.4. договору від 10.08.2008 року, «боргові зобов'язання»- право вимоги нового кредитора до боржника, що випливає з договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2008 року. (а.с.28-29, том І).

10.08.2008 року, ПП «Санні»за актом приймання-передачі передало ОСОБА_5 документи, що підтверджують перехід прав до нового кредитора (а.с.32, том ІІ).

15.08.2008 року між ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»та ПП «Санні»укладено угоду про припинення зобов'язань, відповідно до умов якого ПП «Санні»визнає та підтверджує, що згідно договору відступлення права вимоги від 10.08.2008р. та протоколом загальних зборів засновників ПП «Санні»від 07.08.2008р., право вимагати стягнення боргу з ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»у розмірі 6240000грн. на підставі рішення господарського суду від 24.01.2008р. у справі №1/86-4904 належить ОСОБА_5, а ПП «Санні»не має жодних майнових та грошових вимог до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»(а.с.59-60, том ІІ).

В подальшому, 29.08.2008 року між ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»було укладено договір уступки права вимоги, відповідно до якого ПП «Санні»(цендент) передав, а ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»(цесіонарій) прийняв на себе права вимоги цедента до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут», яке виникло у цедента на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 року у справі №1/86-4904, яке вступило в законну силу, в частині права вимоги до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»на суму 600 931,83 грн. (а.с.8, том І).

08.04.2009 року ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»передало ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»лист, яким повідомило про те, що ПП «Санні»згідно договору уступки права вимоги від 29.08.2008 року уступило ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»право вимоги до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»на суму 600 931,83 грн. (а.с.15, том І).

09.04.2009 року ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»передало ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»заяву про зарахування зустрічних вимог, якою повідомило ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а саме: грошового зобов'язання ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»перед ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»на суму 600931,83грн. (відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі №1/290-9/277) та грошового зобов'язання ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»перед ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»на суму 600931,83грн. (відповідно до договору уступки прав вимоги від 29.08.2008р.) -а.с.16, том І.

Дані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.08.2008р. та заяви про зарахування зустрічних позовних вимог від 09.04.2009р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. у справі № 10/234 (10), даний позов задоволено.

Судова колегія, розглянувши подану заяву про перегляд постанови за ново виявленими обставинами, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. слід скасувати, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.112 ГПК Украни, господарський суд може переглянути прийняти ним судове рішення, яке набрало законної сили, за ново виявленими обставинами.

Судова колегія з огляду на положення ст.112 ГПК України, з урахуванням роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» та фактичних обставин у справі дійшла висновку, що визнання недійсними з моменту укладення договору відступлення права вимоги від 10.08.2008р., укладеного між приватним підприємством «Саані»та ОСОБА_5 та додаткового договору до договору відступлення права вимоги від 10.09.2008р., укладеного між приватним підприємством «Санні»та ОСОБА_5, є нововиявленою обставиною у справі.

Дані факти встановлені рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.07.2011р. у справі №2-596/11, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 05.09.2011р. у справі №22ц-2096/2011.

Підставою позовних вимог у даній справі в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги позивачем визначено те, що спірний правочин, в порушення ст.203 ЦК України, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки право вимоги ПП «Санні»до ОСОБА_4 «Ресторан «Беркут»перейшло до ОСОБА_5 згідно договору відступлення права вимоги від 10.08.2008р.

З огляду на викладене судова колегія зазначає, що відсутні правові підстави для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 29.08.2008р., укладеного між ПП «Санні»та ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу», за яким до ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»перейшло право вимоги в розмірі 600 931,83грн. від боржника ОСОБА_4 «Ресторан Беркут», оскільки договір відступлення права вимоги від 10.08.2008р. визнано недійсним з моменту укладення.

Що стосується доводів позивача щодо визнання недійсною заяви ОСОБА_4 «ОСОБА_2 Універмагу»про зарахування зустрічних вимог від 09.04.2009р., то судова колегія зазначає, що за змістом ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.Аналогічні положення містяться в ч.3 ст.203 ГК України.

За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є одностороннім правочином, який повинен відповідати положенням ст.203 ЦК України.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом. З наведеного вбачається, що позивачем обрано вірний спосіб захисту свого права.

Оскільки зарахування згідно із заявою від 09.04.2009р. проведено за дійсними зустрічними однорідними вимогами, строк виконання яких настав, місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 600931,83грн.

Судові витрати за подання заяви, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 112-114 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного підприємства «Санні»про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. у справі №10/234 (10) задоволити.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. у справі №10/234 (10).

Рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2011 року у справі № 10/234 (10) залишити без змін.

Судові витрати по розгляду справи покласти на позивача.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

Судді Галушко Н.А.

ОСОБА_1