Постанова

від 09.04.2010 по справі 7/42-1161

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

09.04.10 Справа № 7/42-1161

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційні скарги закритого акціонерного товариства «Кременецьцукор»за №1 від 11.01.2010р. та дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за №21-04 від 20.01.2010р.

на рішення господарського суду Тернопільської області

від 25.12.2009р. у справі № 7/42-1161

за позовом дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Черкаси

до відповідача-1 закритого акціонерного товариства «Кременецьцукор», м.Кременець

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс 2008», м.Київ

про стягнення 15 022 444грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3

від відповідача-1 ОСОБА_4, ОСОБА_5

від відповідача-2 не з»явився

Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.12.2009р. у справі № 7/42-1161 (суддя Стадник М.С.) частково задоволено позов дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», присуджено до стягнення з закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) «Кременецьцукор»на користь позивача 11203 585,93грн. боргу, 1 086 715,54грн. інфляційних, 191 788,93грн. річних, 142 061,58грн. пені, 25 500грн. державного мита, 118грн. інформаційних витрат; розстрочено виконання рішення на 12 місяців із сплатою щомісяця 1 054 106,78грн.; в частині стягнення 100 000грн. боргу провадження у справі припинено; в частині стягнення 863 530,07грн. боргу, 1 362 777,37грн. пені, 160 866,70грн. інфляційних, 10458,24грн. річних -в позові відмовлено; визнано недійсними з моменту укладення додаткові угоди №2 від 30.10.2008р. та №3 від 26.11.2008р. до договору поставки №19/8 від 02.09.2008р.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ, який поставлено згідно договору №19/8 від 02.09.2008р. поставки природного газу, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з врахуванням положень ст.ст. 526,527,530,625 ЦК України. Поряд з цим, суд, враховуючи умови договору, важке фінансове становище відповідача-1 та наявність світової фінансової кризи, на підставі ч.3 ст.ст.83 ГПК України, зменшив розмір пені, а на підставі п.6 ст.83 ГПК України розстрочив виконання рішення суду на 12 місяців. В частині відмови в позові місцевий суд, керуючись п.1 ст.83 ГПК України, приймаючи рішення, визнав недійсними з моменту укладення додаткові угоди №2 від 30.10.2008р. та №3 від 26.11.2008р. до договору поставки №19/8 від 02.09.2008р., оскільки такі підписані від імені ЗАТ «Кременецьцукор»неповноважною особою та за відсутності належних доказів подальшого схвалення даних договорів юридичною особою, відтак, відмовив в позові про стягнення вартості газу, поставленого за цінами, визначеними даними додатковими угодами. В частині стягнення 100 000грн. боргу провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки таке погашення заборгованості проведено відповідачем під час розгляду даної справи.

Дане рішення оскаржено позивачем у справі в частині відмови в позові, визнання недійсними додаткових угод до договору поставки та частині розстрочки виконання рішення, оскільки, на його думку, таке прийнято з неповним з»ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду матеріалам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення в цій частині скасувати і прийняти нове, яким позов задоволити повністю (а.с.19-26, том ІІ).

Відповідач-1 заперечив доводи позивача усними поясненнями представників в судових засіданнях. Зокрема, зазначили про недійсність додаткових угод до договору, оскільки такі угоди та акти приймання-передачі газу по них, підписані неповноважними особами та в подальшому не схвалені юридичною особою.

Відповідачем-1 (ЗАТ «Кременецьцукор») також оскаржено дане рішення в частині задоволення позову, оскільки, на думку скаржника, судом не дано належної оцінки тому факту, що обов»язковою умовою укладення договорів поставки газу є 100% передоплата або укладення договору гарантії, відтак, між сторонами у справі (позивачем та відповідачами) було укладено трьохсторонній договір гарантії, відповідно до умов якого у разі порушення боржником (відповідачем-1) зобов»язання, забезпеченого гарантією, гарант (відповідач-2) зобов»язаний сплатити кредиторові (позивачу) грошову суму (п.2 договору гарантії), а також не взято до уваги той факт, що 23.07.2009р. позивачем направлялась відповідачу-2 (гаранту) вимога кредитора за №375 про сплату 11 967 776,21грн. боргу -а.с.218,том І. Відтак, на думку відповідача-1, суд повинен був стягнути суму заборгованості перед позивачем солідарно як з боржника (відповідача-1) так і з гаранта (відповідача-2).

Позивач заперечив доводи скаржника (відповідача-1) з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 41-43, том ІІ) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, вказує, що за умовами договору поставки природного газу №19/8 від 02.09.2008р. не передбачено виконання грошових зобов»язань іншою стороною, а також на ту обставину, що відповідно до ст.ст.527, 543, 560 ЦК України, позивач наділений правом вибору відповідача при пред»явленні вимог.

Відповідач-2 заперечив доводи скаржника (відповідача-1) з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 37-40, том ІІ) та усними поясненнями представника в судовому засіданні, які тотожні з доводами та поясненнями позивача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Відповідно до умов договору поставки природного газу №19/8 від 02.09.2008р., укладеного між ДК „Газ УкраїниВ» НАК В»Нафтогаз УкраїниВ» в особі ОСОБА_2 філії (постачальник по договору, позивач у справі) та ЗАТ „КременецьцукорВ» (покупець по договору, відповідач-1 у справі), постачальник зобов»язався поставити до 30.09.2008р. природний газ імпортного походження в обсязі до 1300 тис.куб.м., а покупець - прийняти та оплатити вартість газу у відповідності до умов даного договору, а саме, 1519,50 грн. за 1000 куб.м., виключно грошовими коштами не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу, шляхом 100% попередньої оплати. Остаточний розрахунок покупець зобов'язався здійснити до 10 числа наступного за місяцем передачі газу (а.с.-19-22, том І).

Сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м. газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноважним державним органом. Також сторони передбачили можливість внесення змін до ціни договору у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів, що оформляється додатковими угодами до договору (п.п.5.2., 5.3. договору).

Відповідно до п.п.4.4.,4.5. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформляється актом приймання-передачі газу, в якому визначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою, на підставі технічних актів приймання - передачі газу та реєстру обсягів реалізації газу, між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов»язався надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу. У разі відмови покупця від підписання акта приймання-передачі газу у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки, згідно з п.3.3. цього договору, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений у наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі обсягів реалізації газу.

Строк дії договору визначено з 01.09.2008р. до 30.09.2008р., а в частині розрахунків за газ - до його повного виконання (п.11.2 договору).

Даний договір підписаний директорами товариств та скріплений печатками товариств.

22.09.2008р. між постачальником та покупцем укладено додаткову угоду №1 до договору поставки, якою доповнено п.2.1. договору поставки, шляхом зміни строків поставки та обсягів поставки газу, зокрема, постачальник зобов'язався передати покупцю протягом періоду з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. 15100 тис.куб.м. газу, зокрема, в жовтні - 7000 тис.куб.м., в листопаді - 7000 куб.м.; в грудні - 1100 тис.куб.м.; а також змінено п.11.1. договору поставки в частині строків поставки -до 31.12.2008р. (а.с.23, том І).

Даний договір підписаний директорами товариств (п.Ткаченко Р.В. та п.Собчук В.М.) та скріплений печатками товариств.

30.10.2008р. між постачальником та покупцем укладено додаткову угоду №2 до договору поставки, зокрема, п.3 якої змінено п.5.1. договору поставки, а саме, погоджено, що з 07.11.2008р. ціна за 1000 куб.м. газу становить1 565,26грн. (а.с.24, том І).

Даний договір підписаний директором постачальника - п.Ткаченко Р.В., представником ЗАТ «Кременецьцукор»та скріплений печатками товариств.

26.11.2008р. між постачальником та покупцем укладено додаткову угоду №3 до договору поставки, зокрема, п.2 якої змінено п.5.1. договору поставки, а саме, погоджено, що з 15.11.2008р. ціна за 1000 куб.м. газу становить1 857,31грн. (а.с.25, том І).

Даний договір підписаний директором постачальника - п.Ткаченко Р.В., представником ЗАТ «Кременецьцукор»та скріплений печатками товариств.

Постачальник, на виконання умов договору поставки, поставив покупцю 12309,053 тис.куб.м. газу, зокрема:

- у жовтні 2008р. - 6 959,227 тис.куб.м. вартістю 10 574 528,71 грн. із розрахунку 1 519,5 грн. за 1000 куб.м., що підтверджується трьохстороннім актом прийому - передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.2008р. Даний акт приймання-передачі підписаний директором постачальника п.Ткаченко Р.В., директором та головним бухгалтером ЗАТ «Кременьцукор»без зазначення прізвищ, представником від газорозподільчої організації без зазначення прізвища, а також скріплений мокрими печатками товариств (а.с.26,том І). Факт отримання газу у вказаних об»ємах за визначеними цінами сторонами у справі не заперечується;

- в листопаді 2008р. - 5 349,826 тис.куб.м. газу вартістю 8 893 247,51грн., з яких: з 01.11.2008р. по 06.11.2008р. - 1 412,557 тис.куб.м. вартістю 2 146 376,97грн. із розрахунку 1 519,5 грн. за 1000 куб.м.; з 07.11.2008р. по 14.11.2008р. - 1937,559 тис.куб.м. вартістю 3032785,16грн. із розрахунку 1 565,26грн. за 1000 куб.м.; з 15.11.2008р. по 30.11.2008р. - 1999,710 тис.куб.м., вартістю 3 714 085,38грн. із розрахунку 1 857,31грн. за 1000 куб.м., що підтверджується трьохстороннім актом прийому - передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 30.11.2008р. Даний акт приймання-передачі підписаний директором постачальника п.Ткаченко Р.В., представником ЗАТ «Кременьцукор»без зазначення прізвища, представником від газорозподільчої організації без зазначення прізвища, а також скріплений мокрими печатками товариств (а.с.27,том І). Факт отримання газу у вказаних об»ємах сторонами у справі не заперечується.

Відповідач-1 не визнаючи чинності додаткових угод №2 від 30.10.2008р. та №3 від 26.11.2008р. до договору поставки, оскільки особа, яка їх підписала діяла без відповідних повноважень на право укладення від імені товариства даних додаткових угод, а також вважаючи, що акт прийому-передачі природного газу від 30.11.2008р. підписаний також неповноважною особою, заперечує оплату газу цінах, вказаних у даних додаткових угодах.

Разом з цим, відповідач-1 визнає факт отримання газу в об»ємах, визначених у акті приймання-передачі газу від 30.11.2008р.

Відповідач, в порушення умов договору, вартість поставленого газу оплатив частково в розмірі 7 500 000грн., зокрема, станом на 10.11.2008р. - в сумі 2 200 000грн., 10.12.2008р. -в сумі 2 000 200 грн., в період з 20.01.2009р. по 02.07.2009р. проведено оплату в сумі 3 299 800 грн., з яких в процесі розгляду справи 02.07.2009р. відповідачем оплачено 100 000 грн. боргу (а.с.80, том І).

21.04.2009р. ОСОБА_2 філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на адресу ЗАТ «Кременецьцукор»направлено претензію за №303-04 з вимогою оплатити 12 067 776,22грн. вартості поставленого газу (а.с.29-30, том І).

25.05.2009р. ОСОБА_2 філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на адресу ЗАТ «Кременецьцукор»направлено повідомлення-вимогу за №365-04 на суму 12 067 776,22грн. (а.с.28, том І).

Дані вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення 12 067 776,22грн. боргу, 1 504 838,95грн. пені, обчисленої за період з 03.12.2008р. по 03.06.2009р., згідно п.7.2. договору поставки, 1247582,24грн. інфляційних та 202 247,17грн. річних, обчислених згідно ст.625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2009р. дану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №7/42-1161.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України субВ»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовВ»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовВ»язання не допускається.

Між сторонами у справі існують договірні (цивільно-правові) відносини, які виникли з виконання договору №19/8 поставки природного газу від 02.09.2008р.

Як вбачається з преамбули даного договору, сторони договору при його виконанні зобов»язались керуватись Законом України «Про нафту і газ», постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", "Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затвердженими Наказом Держкомнафтогазозу України від 01.11.1994р. №355, іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу.

Відповідно до п.п.5.2., 5.3. договору поставки природного газу, сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м. газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноважним державним органом. Також сторони передбачили можливість внесення змін до ціни договору у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів, що оформляється додатковими угодами до договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. №605, встановлено, що з 01.01.2008р. граничні рівні ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб»єктів господарювання без врахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл та постачання та витрат на його реалізацію НАК «Нафтогаз України»на рівні 934,7грн. за 1000 куб.м.газу. Даний тариф відображено у п.5.1. договору №19/8.

В подальшому, наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2008р. №517 було затверджено витрати на реалізацію природного газу в сумі 122грн., що стало підставою для укладення додаткової угоди №2 від 30.10.2008р.

30.10.2008р. Постановою Кабінету Міністрів України №998 внесені зміни до Постанови КМУ від 29.04.2006р. №605, відповідно до якої з 15.11.2008р. граничні рівні ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб»єктів господарювання без врахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл та постачання та витрат на його реалізацію НАК «Нафтогаз України»встановлено на рівні 1 152грн. за 1000 куб.м.газу. У зв»язку із зміною даного тарифу було укладено додаткову угоду №3 від 26.11.2008р.

Відтак, судова колегія зазначає, що державними органами, що формують політику по установленню ціни на природний газ та тарифи на його транспортування встановлена ціна, відтак, зважаючи на умови договору поставки газу, якими передбачено, що ціна газу встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноважним державним органом, а також на факт укладення додаткових угод №№2,3 до договору поставки природного газу, такі ціни є обов»язковими для сторін.

З огляду на викладене, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання недійсними додаткових угод №№2,3, оскільки покликання відповідача-1 на відсутність у особи, яка підписала дані додаткові угоди повноважень щодо права підпису таких договорів вважається судовою колегією безпідставним, з огляду на те, що підпис даного представника до додаткових угодах скріплений мокрою печаткою ЗАТ «Кременецьцукор». Окрім того, зважаючи на ст.241 ЦК України, та факт прийняття природного газу відповідачем-1 від позивача в об»ємах, визначених додатковими угодами №№1,2,3, дійсність додаткової угоди №1 відповідач-1 не заперечує та, за умови вчинення ЗАТ «Кременецьцукор»дій, які свідчать прийняття даних правочинів до виконання, додаткові угоди №№2,3 вважаються в подальшому схваленими юридичною особою.

Разом з цим, слід зазначити, що сума боргу в розмірі 11967776,22грн. визнана відповідачем-1, про що зазначено останнім у відзиві на позов (а.с.73, том І), заяві від 15.10.2009р. (а.с.157, том І), а також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2008р. по 11.11.2009р. за підписом бухгалтера та відтиском печатки ЗАТ «Кременецьцукор»(а.с.200, том І).

Посилання відповідача-1 на ту обставину, що акт прийому-передачі природного газу від 30.11.2008р. також підписаний неповноважною особою, відтак, не може бути належним доказом у справі, вважається судовою колегією безпідставним, оскільки відповідач-1 факт поставки об»єму природного газу по даному акту та його використання визнає, одночасно заперечує «легітимність, чинність, дійсність...»даного акту в частині визначення ціни отриманого природного газу.

Відповідно до п.4.4. договору поставки, обов»язок щодо подання належним чином підписаного та скріпленого печаткою товариства акту приймання-передачі газу покладається саме на покупця (відповідача-1), відтак, підписання акту приймання-передачі природного газу неповноважною особою покупця вважається судовою колегією неналежним виконанням обов»язку саме відповідачем-1.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що сума основного боргу в розмірі 11 967 776,22грн. підтверджена матеріалами справи, відтак, підлягає до стягнення з відповідача-1.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовВ»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовВ»язання.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 625, 692 ЦК України, а також умови договору, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування за неналежне виконання зобов»язання відповідачем 3%річних в сумі 202 247,17грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 1 247 582,24грн., оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов»язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до умов договору (п.7.2. договору), у випадку невиконання покупцем умов договору, покупець зобов»язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи зі змісту ст.ст. 549 ЦК України, ст.230 ГК України, якими передбачено сплату неустойки у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов»язання, позивачем нараховано пеню в розмірі 1 504 838,95грн.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання. У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги наступне: ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (с.233 ГК України).

Посилання позивача на порушення місцевим господарським судом вимог ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, ч.3 ст.83 ГПК України, якими встановлено право суду на зменшення розміру неустойки, визнано судовою колегією необґрунтованим, зважаючи на важкий фінансовий стан відповідача-1, фінансово-економічну кризу, а також на ту обставину, що поставка природного газу відбулась з порушенням умов договору з боку постачальника, а саме, без 100% передоплати вартості газу, запланованого до поставки.

Отже, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені до 142 061,58грн.

З огляду на вищевикладені обставини, судова колегія вважає законним та обгрунтованим оскаржуване рішення в частині відстрочки виконання рішення суду на 12 місяців.

Що стосується апеляційних вимог відповідача-1 щодо солідарного присудження до стягнення заборгованості з відповідача-1 та ТзОВ «Укрбудсервіс 2008», яке ухвалою суду від 30.07.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.109, том І), а ухвалою суду від 29.10.2009р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 у даній справі (а.с.189, том І), то судова колегія зазначає наступне:

02.09.2008р. між ТзОВ «Укрбудсервіс»(гарант по договору, відповідач-2 у справі), ЗАТ «Кременецьцукор»(принципал по договору, відповідач-1 у справі) та ОСОБА_2 філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(бенефіціар по договору, позивач у справі) укладено договір гарантії, відповідно до умов якого гарант гарантував належне виконання принципалом свого грошового зобов»язання перед бенефіціаром за договором на постачання природного газу в 2008році, укладеним між принципалом та бенефіціаром. У разі невиконання або неналежного виконання принципалом обов»язку за договором гарант зобов»язався відповідно до умов договору, визначених у цій гарантії, сплатити бенефіціару грошову суму протягом 10 днів після пред»явлення останнім письмової вимоги про її сплату та документів, визначених п.6 даної угоди. Сума, на яку видано гарантію, становить 15 067 776грн. Вимоги за цією гарантією можуть бути пред»явлені до 31.12.2010р. (а.с.203-204, том І).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов»язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред»являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

З аналізу даної статті вбачається, що відповідальність гаранта не настає автоматично у випадку невиконання боржником зобов»язання перед кредитором, а лише у випадку пред»явлення до нього відповідної вимоги бенефіціаром.

Відтак, виконання обов»язків сторін за договором гарантії залежить виключно від волевиявлення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога кредитора (позивача) до гаранта (відповідача-2) про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії не пред»являлась.

ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»від 23.07.2009р. №357, адресований ТзОВ «Укрбудсервіс 2008», яким позивач повідомляє, що борг ТзОВ «Укрбудсервіс 2008»перед ОСОБА_2 філією ДК «Газ України»складає 11 967 776,21грн. (а.с.218, том І), не визнається судовою колегією як вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії, оскільки не містить ні самої вимоги про оплату грошового зобов»язання принципала, а також подана без документів, визначених п.6 договору гарантії, а саме, без копій договору, актів приймання-передачі газу, інших документів, що підтверджують право вимоги.

Відтак, на підставі ст.527, 543, 563 ЦК України, за умови подання ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії позову лише до ЗАТ «Кременецьцукор»за неналежне виконання умов договору поставки природного газу, та за відсутності вимог бенефіціара (позивача) до гаранта (відповідача-2), судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги ЗАТ «Кременецьцукор»щодо солідарного стягнення суми боргу з відповідачів у справі.

Посилання відповідача-1 на договори комісії №5/09-КГ від 18.09.2008р. та купівлі-продажу №02/12-2008 від 17.12.2008р., укладеними між відповідачами у справі, вважаються судовою колегією безпідставними, оскільки регулюють інші договірні відносини, що склалися між ЗАТ «Кременецьцукор»та ТзОВ «Укрбудсервіс 2008», не мають прив»язки до виконання договору поставки природного газу, та є предметом розгляду інших судових справ.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про підставність доводів позивача, викладених у поданій апеляційній скарзі щодо часткового скасування оскаржуваного рішення, та про недоведеність ЗАТ «Кременецьцукор»доводів, викладених у поданій ним апеляційній скарзі.

Окрім того, судова колегія зазначає, що позивачем подано заяву від 22.12.2009р №873-04 про збільшення розміру суми позовних вимог, зокрема, з врахуванням оплати позивачем частини боргу після подання позовної заяви, позивач просить стягнути 11 967 776,22грн. боргу, 1 504 838,95грн. пені, та збільшено розмір інфляційних нарахувань до 1 608 215,52грн. та річних до 400 719,22грн., розрахованих станом на грудень 2009року (а.с.245-248, том І).

Разом з цим, як вбачається зі штампу канцелярії господарського суду Тернопільської області така заява надійшла на адресу суду 25.12.2009р. об 11:20год., а згідно формуляру (протоколу) судового засідання від 25.12.2009р. час закінчення судового засідання по даній справі з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення зафіксовано «11:15год.»(а.с.255, том І). Отже, дана заява вважається такою, що подана після прийняття рішення у даній справі, відтак, не могла бути предметом розгляду у даній справі.

Однак, судова колегія зазначає, що при формуванні матеріалів справи така заява, в порушення п.3.5.5. Іструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України за №75 від 10.12.2002р., була помилково підшита перед формуляром (протоколом) судового засідання та оскаржуваним рішенням.

Отже, керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Кременецьцукор»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.2009р. у справі № 7/42-1161 скасувати в частині :

- відмови в стягненні 863 530,07грн. боргу, 160 866,70грн. інфляційних, 10 458,24грн. річних;

- визнання недійсними з моменту укладення додаткових угод №2 від 30.10.2008р. та №3 від 26.11.2008р. до договору поставки №19/8 від 02.09.2008р., укладених між дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ЗАТ «Кременецьцукор».

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з закритого акціонерного товариства «Кременецьцукор»на користь дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі ОСОБА_2 філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»11 967 776,22грн. боргу, 1 247 582,24грн. інфляційних, 202 247,17грн. річних, 142 061,58грн. пені, 25 500грн. державного мита, 118грн. інформаційних витрат.

Виконання рішення розстрочити на 12 місяців із сплатою щомісяця по 1129972,27грн.».

В решті рішення залишити без змін.

Державне мито в розмірі 800грн., сплачене позивачем за подання апеляційної скарги, відшкодувати за рахунок ЗАТ «Кременецьцукор».

Господарському суду Тернопільської області видати накази з врахуванням даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.