Постанова

від 31.03.2011 по справі 11/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.11 Справа № 11/98

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Фірма «Нафтогазбуд»від 08.02.2011р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. (повний текст рішення складено 28.01.2011р.)

у справі № 11/98

за позовом ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж Сервіз Ір», с. Білки Іршавського району Закарпатської області

про визнання недійсними договорів підряду

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 -представники.

Представникам відповідача права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано ухвалу апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні), які є в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. у цій справі, суддя Якимчук Л.М., у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.202, 203, 204, 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також зокрема тим, що твердження позивача про відсутність локальних кошторисів не знайшли свого підтвердження та спростовуються поданими відповідачем матеріалами. Таким чином, наведені позивачем підстави для визнання договорів підряду від 01.06.2009 №№71/09; 72/09; 73/09; 74/09; 75/09 недійсними не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», позивач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. у справі № 11/98 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Скаржник посилається зокрема на те, що відповідач (підрядник) за оспорюваними договорами не дотримав вимог щодо обов'язковості складання проектно-кошторисної документації, а відтак, на його думку, спірні договори є недійсними.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. у справі № 11/98 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає, що скаржник не навів жодного порушення законодавства при прийнятті місцевим господарським судом рішення по справі, що свідчить про безпідставність апеляційної скарги.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, дали усні пояснення, навели свої доводи і міркування з питань, які виникли у ході судового процесу, заперечили проти доводів іншої сторони.

Скаржник в судове засідання не з'явився.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009 між ЗАТ "Фірма "Нафтогазбуд", правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено наступні договори підряду: №71/09 по об'єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон" Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 181,9-км 184,4"; №72/09 по об'єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон" Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 184,4-км 186,8"; №73/09 по об'єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон" Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 186,8-км 189"; №74/09 по об'єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон" Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 189-км 191,1" та №75/09 по об'єкту "Нафтопровід "Броди-Держкордон" Капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 на ділянці км 191,1-км 193,6".

Відповідно до умов цих договорів відповідач (підрядник) зобов'язався своїми силами і засобами у відповідності до умов договору якісно виконати роботи, а позивач (замовник), у свою чергу -прийняти ці роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.2 вказаних договорів визначено, що зміст та обсяги робіт в цілому та по етапах, а також визначення їх вартості, узгоджується сторонами в Договірних цінах та Локальних кошторисах.

Розділом 3 спірних договорів визначено вартість робіт та порядок розрахунків.

Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частинами 1, 2 ст.877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Так, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, вчинятися у формі, встановленій законом, а також бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені в параграфі 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як стверджує скаржник, відповідач (підрядник) за оспорюваними договорами не дотримав вказаних вимог щодо обов'язковості складення проектно-кошторисної документації.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні:

- договірна ціна на будівництво Нафтопровід Броди-Держкордон. Капітальний ремонт 1-ї черги з заміною труби DN500 на ділянці км 184,4-км 186,8, що здійснюється у 2009 році;

- локальний кошторис № 2-2-1 на влаштування надземного переходу через р.Орява ПК59+74;

- договірна ціна на будівництво Нафтопровід Броди-Держкордон. Капітальний ремонт 1-ї черги з заміною труби DN 500 на ділянці км186,8-км 189, що здійснюється у 2009 році;

- локальний кошторис № 2-2-1 на влаштування надземного переходу через р.Орява ПК62+76;

- договірна ціна на будівництво Нафтопровід Броди-Держкордон, Капітальний ремонт 1-ї черги з заміною труби DN 500 на ділянці км189-км 191,1, що здійснюється у 2009 році;

- локальний кошторис № 2-2-1 на влаштування надземного переходу через р.Орява ПК87+49;

- локальний кошторис № 2-2-1 на влаштування надземного переходу через р.Орява ПК93+11;

- договірна ціна на будівництво Нафтопроводу Броди-Держкордон. Капітальний ремонт 1-ї черги з заміною труби DN500 на ділянці км191,1-км 193,6, що здійснюється у 2009 році;

- локальний кошторис № 2-2-1 на влаштування надземного переходу через р.Орява ПК110+76;

- локальний кошторис № 2-2-1 на влаштування надземного переходу через р.Орява ПК122+15.

Вказані документи підписані обома сторонами без зауважень.

Таким чином, твердження скаржника про відсутність локальних кошторисів є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ :

1. Залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. у справі № 11/98 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита в апеляційній інстанції покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.